- •Гетьманування павла скоропадського За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято більше 300 законопроектів.
- •Політико-адміністративний устрій
- •Економічний розвиток
- •Національно-культурна політика п. Скоропадського.
- •«Команда» Гетьмана Скоропадського
- •Військова справа
- •22 Січня - об'єднання унр і зунр. Соборність українських земель. («Злука»)
- •Розквіт отаманщини
- •Утворення директорії та повалення гетьманату п.Скоропадського
- •Склад Директорії
- •Внутрішня політика Директорії
- •Соціально-економічний розвиток України за правління Директорії унр
- •Зовнішньополітична діяльність Директорії унр
- •Протягом лютого-квітня 1919 р. Війська Директорії були розбиті. В Україні була вдруге встановлена радянська влада.
Політико-адміністративний устрій
УНР перестала існувати, натомість виникла Українська держава на чолі з гетьманом П.Скоропадським
Структура влади: гетьман – Рада міністрів – губернські та повітові старости – градоначальники.
Голови Ради міністрів: Г.Василенко, Ф.Лизогуб, С.Гербель
Федір Андрійович Лизогуб Сергей Николаевич Гербель
Отаман Ради міністрів председатель Совета Министров
Украинской Державы Украинской Державы
з 24 жовтня 1918 в ноябре—декабре 1918 года.
При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів,маніфестацій
Економічний розвиток
відновлення права приватної власності на землю;
повернення націоналізованих підприємств, землі, майна попереднім власникам;
В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.
У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.
в основі кадрової політики був принцип професійності (Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо
піднесення економіки.
Національно-культурна політика п. Скоропадського.
Найважливішим досягненнями гетьманату характеризувалася національно-культурна політика. Новою владою були здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
поряд із російськими гімназіями утворювалися українські, яких восени 1918 р. нараховувалося 150;
був прийнятий закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України;
відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам'янець-Подільському;
у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському почали працювати кафедри української мови, літератури, історії та права.
24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія наук, першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський та ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський.
В Українській державі були організовані Національна бібліотека, Національний архів, Національна галерея мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела тощо.
Перший в Україні пам’ятник Т. Шевченку в м. Ромни
Українська православна церква отримала автономію у складі Московського Патріархату.
