5. Кругооборот і оборот капіталу

У процесі свого руху капітал, як само зростаюча вартість проходить кілька стадій цього руху, на кожній з яких він виконує якісно визначену функціональну роль.

Г – Т ... В ... Т – Г′.

Перша стадія є стадією обігу: Г – Т . Її функціональна роль полягає в підготовці умов виробництва, у тому числі додаткового продукту.

Друга стадія – це стадія виробництва: ...В... . Її функціональна роль полягає у виробництві кінцевого продукту, що містить у собі і додатковий продукт.

Третя стадія у русі капіталу – це стадія обігу: Т – Г′. вона функціонально забезпечує:

- відшкодування авансованого капіталу;

- реалізацію додаткового продукту.

Таким чином, у процесі свого руху капітал проходить дві стадії обігу й одну стадію виробництва. А той капітал, що проходить послідовно зазначені стадії і на кожній з них здобуває конкретні функціональні форми (грошову – товарну – продуктивну – товарну – грошову) називається промисловим капіталом.

Круговий рух промислового капіталу являє собою кругооборот. А кругооборот, узятий не як одиничний акт, а як постійно повторюваний процес, називається оборотом капіталу.

У процесі обороту промисловий капітал розпадається на основний і оборотний і цей поділ пов’язаний з характером обороту капіталу і його складових частин.

Основним капіталом називається частина постійного капіталу, що витрачається на засоби виробництва, багаторазово бере участь у виробничому процесі, не змінюючи своєї натуральної форми, і яка свою вартість на готовий продукт переносить по часткам.

Оборотний капітал – це частина постійного капіталу, що затрачається на засоби виробництва, одноразово бере участь у виробничому процесі, змінюючи свою натуральну форму і, що свою вартість на готовий продукт переносить цілком у процесі одного кругообороту.

По своїй природі змінний капітал, що затрачається на придбання робочої сили, не є ні основним ні оборотним, але за своїм характером обороту він завжди включається до оборотного капіталу.

6. Оборот основного капіталу, його фізичний та моральний знос. Амортизація

У зв’язку з розподілом капіталу на основний і оборотний розрізняють реальний і формальний (загальний) оборот капіталу.

Загальний оборот капіталу – це така кількість його кругооборотів, яка забезпечує відшкодування капіталу по вартості.

Реальний оборот капіталу містить в собі таку кількість кругооборотів, яка забезпечує відшкодування капіталу по вартості й в натуральній формі.

Для позначення швидкості обороту капіталу в політичній економії існує поняття кількості оборотів капіталу на рік.

N = О : о,

де N – кількість оборотів капіталу;

О – кількість днів у році;

о – час одного обороту капіталу в днях.

Оборот основного капіталу завжди припускає наступні ступені свого розвитку.

Капітал у грошовій формі, що авансується на виробництво і призначений для придбання засобів виробництва перетворюється в натуральну форму засобів виробництва, частина яких складає основний капітал.

У процесі виробництва елементи основного капіталу піддаються фізичному і моральному зносові і їхня вартість конкретною працею працівника переноситься на готовий продукт. Після реалізації готового продукту з обсягу реалізованої в грошовій формі вартості обчислюється перенесена вартість елементів основного капіталу. Ця частина вартості направляється в особливий фонд, що призначений для відтворення елементів основного капіталу і далі процес повторюється.

У процесі продуктивного споживання елементи основного капіталу піддаються зносу.

Розрізняють фізичний і моральний знос основного капіталу. Фізичний знос являє собою втрату споживчої вартості елементів основного капіталу у результаті чого змінюється і їхня вартість. Фізичний знос існує в двох формах – фізичний знос від вживання і фізичний знос від не вживання.

Фізичний знос від вживання припускає процес амортизації, тобто процес переносу частини вартості елементів основного капіталу на готовий продукт.

Цей процес характеризується рядом понять:

- термін служби основного капіталу, що завжди визначається темпами НТП у галузях, що виробляють елементи основного капіталу;

- амортизаційні відрахування, що являють собою величину вартості, що щорічно перераховуються на готовий продукт;

- норма амортизації – відношення амортизаційних відрахувань до первісної вартості капіталу, виражена у відсотках;

- залишкова вартість – вартість елементів основного капіталу, що продовжує функціонувати у виробництві в межах терміну амортизації;

- амортизаційний фонд – особливий фонд, що знаходиться у банку на спеціальному рахунку, у якому акумулюються амортизаційні відрахування.

Отже, при фізичному зносі від вживання його відшкодування здійснюється за рахунок амортизаційного фонду.

У тому випадку, якщо відбувається знос від не вживання, то відшкодування відбувається за рахунок додаткового продукту, оскільки має місце пряма утрата вартості елементами основного капіталу.

Моральний знос являє собою втрату частини вартості елементами основного капіталу в зв’язку з розвитком НТП. Розрізняють дві форми морального зносу.

Перша форма характеризується тим, що в процесі виробництва елементів основного капіталу росте продуктивність праці, в результаті чого вони стають дешевше, і, отже, відбувається втрата частини вартості тих елементів основного капіталу, що зроблені раніше.

Друга форма морального зносу має місце в тому випадку, коли на зміну традиційним елементам основного капіталу приходять більш прогресивні в розрахунку на кожну одиницю кінцевого корисного ефекту. В цьому випадку традиційні елементи основного капіталу втрачають частину своєї вартості.

У зв’язку з цим у сучасних умовах одержало поширення явище прискореної амортизації. Суть її полягає в тому, що шляхом законодавчого затвердження змінюються терміни служби елементів основного капіталу у бік його скорочення. У результаті зростає величина амортизаційних відрахувань і, отже, росте норма амортизації. Так підприємці одержують можливість уникнути витрат, пов’язаних з фізичним і моральним зносом, а також зі сплатою податків.

Час обороту капіталу являє собою єдність часу виробництва і часу обігу. Час виробництва – це час перебування капіталу в сфері виробництва (робочий період, перерви в роботі, час перебування сировини і матеріалів у виробничих запасах). Час обігу – це час перебування капіталу в сфері обігу (час руху готової продукції на склад, час збереження її на складі, час доставки її на ринок, час купівлі-продажу, час придбання сировини і доставка на підприємство).

Чим скоріше обертається капітал, тим більше маса додаткової вартості.