- •Тема 1 Напівпровідникові елементи
- •1.1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.2 Елементи електронних схем
- •1.2.1 Нелінійні напівпровідникові резистори
- •1.2.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.2.1 Випрямні діоди
- •1.2.2.2 Діод Шотки
- •1.2.2.3 Тунельні діоди
- •1.2.2.5 Випромінюючі діоди (світлодіоди)
- •1.2.2.4 Фотодіодів
- •1.2.2.6 Імпульсні діоди
- •1.2.2.7 Варикапи
- •1.2.2.8 Стабілітрон. Вах стабілітрона. Параметри стабілітрона
- •Тема 2 Біполярні і польові транзистори і їх схеми, тиристори
- •Біполярні транзистори. Пристрій і фізичні процеси в біполярному транзисторі
- •2.1.1 Принцип роботи транзистора
- •2.1.2 Режими роботи біполярного транзистора
- •2.1.3 Схеми включення транзисторів
- •2.1.3.1 Схема з сб.
- •2.1.3.2 Схема з се
- •2.1.3.3 Схема з ск
- •2.1.4 Статичні характеристики транзистора
- •2.2 Польові транзисторы
- •2.2.1 Пристрій і фізичні процеси в польових транзисторах
- •Пт с управляючим n-p-переходом
- •Тиристори
- •3.1.1 Загальні положення
- •3.1.2 Класифікація і параметри випрямлячів
- •3.1.3 Параметри навантаження
- •3.1.4 Порівняльна оцінка схем випрямлення
- •3.1.5 Паралельне і послідовне включення діодів
- •3.2 Стабілізатори. Класифікація, параметри, схеми
- •3.2.1 Параметричних стабілізаторів напруги
- •3.2.2 Компенсаційні стабілізаторі напруги
- •3.2.3 Основні параметри стабілізаторів
- •Тема 4 Электронные усилители
- •4.1 Параметры, характеристики, показатели и классификация электронных усилителей
- •4.1.1 Параметры, характеристики и показатели усилителей
- •4.1.2 Классификация усилителей
- •4.2 Усилители переменного тока
- •4.2.1 Усилители на биполярных транзисторах
- •4.2.2 Усилители на полевых транзисторах
- •4.3 Усилители постоянного тока
- •Тема 5 Операционные усилители
- •Виды операционных усилителей
- •5.2.1 Инвертирующий и неинвертирующий усилители на оу
- •5.2.2 Вычитатель и сумматоры
- •5.2.3 Интегратор и дифференциатор
- •Избирательный усилитель
- •5.2.5 Генераторы на оу
- •5.2.6 Пороговые устройства
- •Тема 6 Аналоговые ключи
- •Ключевые схемы на транзисторах
- •6.1.1 Ключ на биполярном транзисторе
- •6.1.2 Ключи на мдн - транзисторах
- •6.2 Ключевые перемножители
1.2.2.1 Випрямні діоди
Випрямними називаються діоди, призначені для випрямлення змінного струму низьких частот. За величиною граничного прямого струму розрізняють:
- діоди малої (до 0,3 А),
- середньою (від 0,3 до 10 А)
- великій (понад 10 А) потужності.
У випрямних діодах використовується властивість односторонньої провідності p-n- переходу. Умовне графічне позначення випрямного діода показане на рисунку 1.10, а (клин вказує напрям найбільшої провідності).
Основними параметрами випрямних діодів є:
- постійна
пряма напруга
при заданому прямому струмі
;
- постійний
зворотний струм
при заданої зворотної напрузі
;
Граничні можливості діодів характеризуються:
- постійним
(чи середнім) прямим струмом
(
);
- максимально
допустимою зворотною напругою
(10 до 1000 В).
Рисунок 1.10 - Випрямний діод
Випрямні
властивості діода характеризуються
відношенням зворотного опору
до прямого
.
Чим це відношення Проте при роботі
випрямного діода на високих частотах
або при швидких перемиканнях окрім
активних опорів
і
необхідно враховувати також його ємнісні
опори, які можуть значно погіршити
випрямні властивості діода. Зменшення
опору назад-зміщеного p-n-
переходу на високих частотах пояснюється
наявністю у нього бар'єрною і дифузійною
місткостей.
Детальніше розглянемо використання випрямних діодів у випрямних облаштуваннях систем електроживлення.
Мінімальну дифузійну місткість має перехід напівпровідник-метал (діод Шотки), оскільки час життя електрона в металі мінімально. Діоди Шотки мають приблизно таку ж ВАХ, як і інші випрямні діоди.
1.2.2.2 Діод Шотки
Діод Шотки - напівпровідниковий діод, випрямляючі властивості якого грунтовані на використанні випрямляючого електричного переходу між металом і напівпровідником (працюють на основних носіях заряду, що істотно дозволяють зменшити їх інерційність и збільшити швидкодію
ВАХ діода Шотки зображена на рисунку 1.11.
Рисунок 1.11 – Вольт-амперна характеристика діода Шотки
Час перемикання діодів Шотки із замкнутого стану у відкрите і навпаки визначається малою величиною бар'єрної місткості, 0,01пФ, що не перевищує.
Достоїнства:
- можливість набуття менших значень прямого опору контакту, оскільки металевий шар за цими властивостями перевершує будь-який шар напівпровідника;
- малий прямий опір і невелика бар'єрна місткість дозволяє працювати на надвисоких частотах (5-250 ГГц) :
- мають високу швидкодію, тобто малим часом переходу із стану, що проводить, в непровідне, і назад (час перемикання менше 0,1 нс);
- порівняно з кремнієвими діодами, мають менше на 0,3÷0,5В пряме падіння напруги, на 2-3 порядки більше зворотні струми - струми малі - декілька мкА, зворотна напруга 10-1000 В.
Переважне застосування діодів Шотки - низьковольтні випрямлячі.
1.2.2.3 Тунельні діоди
Тунельні діоди - напівпровідниковий діод, в якому використовується тунельний механізм перенесення носіїв заряду через p-n- перехід (електрони проходять через потенційний бар'єр p-n- переходу, не змінюючи своєї енергії) і в характеристиці є область негативного диференціального опору.
Відмітною особливістю тунельного діода є висока концентрація домішок в областях p- і n- типу, у зв'язку з чим такий напівпровідник вироджується в напівметал (властивості металів). У виродженому напівпровіднику енергетичні рівні домішкових атомів утворюють зони, які зливаються з відповідними зонами областей p - і n- типу.
Із-за високого вмісту домішок p-n- перехід тунельного діода має дуже малу ширину, що призводить до значного підвищення напруженості електричного поля в переході, тобто нижня частина зони провідності і верхня частина валентної зони розділені вузькою забороненою зоною і електрони мають можливість переходити з однієї не долаючи при цьому потенційний бар'єр. Це явище називається тунельним ефектом.
При збільшенні від нуля прямої напруги число електронів, проникаючих з p- напівпровідника в n- напівпровідник, зменшується, тоді як число електронів, що рухаються у зворотному напрямі, не змінюється, що призводить до появи прямого струму, який збільшується із зростанням прямої напруги. Прямий струм досягне свого максимального значення, точка в на графіці рисунок 1.12.
Рисунок 1.12 – Вольт-амперна характеристика тунельного діода
При подальшому збільшенні прямої напруги прямий тунельний струм почне зменшуватися (зменшується напруженість електричного поля в p-n- переході), оскільки за відсутності потоку електронів з p- в n- напівпровідник зменшується потік електронів, що тунелюють у зворотному напрямі.
Мінімального значення прямий струм, точка г на графіці рисунку 1.12 досягне тоді, коли дно зони провідності напівпровідника n- типу порівняється із стелею валентної зони напівпровідника p-типа. При зростанні прямої напрузі правіше точки г, рисунок 1.12, тунельний перехід носіїв заряду припиняється, а збільшення прямого струму пояснюється переміщенням основних носіїв заряду через p-n- перехід шляхом подолання потенційного бар'єру тобто ділянка характеристики правіше за точку г є дифузійною ділянкою ВАХ тунельного діода.
Достоїнства:
- відрізняється високою швидкодією;
- здатністю працювати при підвищених рівнях радіації і в широкому діапазоні температур (дуже низьких і високих);
- висока робоча частота із-за миттєвого тунельного переходу - до 1011 Гц;
- мала споживана потужність.
Одностороння провідність p-n- переходу при тунельному ефекті повністю відсутній.
