- •Тема 1 Напівпровідникові елементи
- •1.1.1 Електронно-дірковий перехід
- •1.2 Елементи електронних схем
- •1.2.1 Нелінійні напівпровідникові резистори
- •1.2.2 Напівпровідникові діоди
- •1.2.2.1 Випрямні діоди
- •1.2.2.2 Діод Шотки
- •1.2.2.3 Тунельні діоди
- •1.2.2.5 Випромінюючі діоди (світлодіоди)
- •1.2.2.4 Фотодіодів
- •1.2.2.6 Імпульсні діоди
- •1.2.2.7 Варикапи
- •1.2.2.8 Стабілітрон. Вах стабілітрона. Параметри стабілітрона
- •Тема 2 Біполярні і польові транзистори і їх схеми, тиристори
- •Біполярні транзистори. Пристрій і фізичні процеси в біполярному транзисторі
- •2.1.1 Принцип роботи транзистора
- •2.1.2 Режими роботи біполярного транзистора
- •2.1.3 Схеми включення транзисторів
- •2.1.3.1 Схема з сб.
- •2.1.3.2 Схема з се
- •2.1.3.3 Схема з ск
- •2.1.4 Статичні характеристики транзистора
- •2.2 Польові транзисторы
- •2.2.1 Пристрій і фізичні процеси в польових транзисторах
- •Пт с управляючим n-p-переходом
- •Тиристори
- •3.1.1 Загальні положення
- •3.1.2 Класифікація і параметри випрямлячів
- •3.1.3 Параметри навантаження
- •3.1.4 Порівняльна оцінка схем випрямлення
- •3.1.5 Паралельне і послідовне включення діодів
- •3.2 Стабілізатори. Класифікація, параметри, схеми
- •3.2.1 Параметричних стабілізаторів напруги
- •3.2.2 Компенсаційні стабілізаторі напруги
- •3.2.3 Основні параметри стабілізаторів
- •Тема 4 Электронные усилители
- •4.1 Параметры, характеристики, показатели и классификация электронных усилителей
- •4.1.1 Параметры, характеристики и показатели усилителей
- •4.1.2 Классификация усилителей
- •4.2 Усилители переменного тока
- •4.2.1 Усилители на биполярных транзисторах
- •4.2.2 Усилители на полевых транзисторах
- •4.3 Усилители постоянного тока
- •Тема 5 Операционные усилители
- •Виды операционных усилителей
- •5.2.1 Инвертирующий и неинвертирующий усилители на оу
- •5.2.2 Вычитатель и сумматоры
- •5.2.3 Интегратор и дифференциатор
- •Избирательный усилитель
- •5.2.5 Генераторы на оу
- •5.2.6 Пороговые устройства
- •Тема 6 Аналоговые ключи
- •Ключевые схемы на транзисторах
- •6.1.1 Ключ на биполярном транзисторе
- •6.1.2 Ключи на мдн - транзисторах
- •6.2 Ключевые перемножители
2.1.1 Принцип роботи транзистора
При розгляді принципу роботи біполярного транзистора видно, що транзистор є по суті двома напівпровідниковим діодом, що мають одну загальну область - базу, причому до емітерного р-п переходу прикладена напруга Е1, в прямому напрямі, а до колекторного переходу прикладена напруга Е2 у зворотному напрямі, дивись рисунок 2.2. Зазвичай |Е2| >>| Е1|. При замиканні вимикачів SA1 і SA2 через емітерний р-п перехід здійснюється інжекція дірок з емітера в область бази. Одночасно електрони бази проходитимуть в область емітера. Отже крізь емітерний перехід пройде струм по шляху: +Е1, емітер, база, вимикачі SA2 і SA1,— Е1.
Якщо вимикач SA1 розімкнути, а вимикачі SA2 і SA3 замкнути, то в колекторному ланцюзі пройде незначний зворотний струм, що викликається спрямованим рухом неосновних носіїв заряду, - дірок бази і електронів колектора. Шлях струму : +Е2, вимикачі SA3 і SA2, база, колектор, - Е2.
Інжекція Екстракція
Рисунок 2.2 - Пояснення принципу роботи транзистора і енергетична діаграма біполярного транзистора
Таким чином, кожен з р-п переходів окремо підкоряється тим закономірностям, які були встановлені раніше (принцип дії транзисторів типу п-р-п аналогічний, тільки в область бази вводяться з емітера не дірки, а електрони. Для таких транзисторів полярність напруги Е1 і Е2 має бути протилежна до тієї, яка показана на мал. напрям струмів також зміниться на протилежний, оскільки вони обумовлені в даному випадку не дірковою, а електронною провідністю).
Розглянемо тепер проходження струмів в ланцюгах транзистора при замиканні усіх трьох ключів. Як підключення транзистора до зовнішніх джерел живлення призводить до зміни висоти потенційних бар'єрів р-п переходів. Потенційний бар'єр емітерного переходу знижується, а колекторного - збільшується.
Струм, що проходить через емітерний перехід, дістав назву емітерного струму (IЕ), розраховується по формулі (2.1). Цей струм дорівнює сумі дірковою і електронною складових
IЕ = IЕр + IЕn (2.1)
Якби концентрація дірок і електронів у базі і емітері була однаковою, то прямий струм через емітерний перехід створювався б переміщенням однакового числа дірок і електронів в протилежних напрямах. Але в транзисторах, як було сказано вище, концентрація носіїв заряду у базі значно менша, ніж в емітері. Це призводить до того, що число дірок, інжектованих з емітера у базу, у багато разів перевищує число електронів, що рухаються в протилежному напрямі. Отже, майже увесь струм через емітерний р-п перехід обумовлений дірками. Ефективність емітера оцінюється коефіцієнтом інжекції γ , дивись формулу (2.2), який для транзисторів типу р-п-р дорівнює відношенню діркової складової емітерного струму до загального струму емітера :
(2.2)
У сучасних транзисторах коефіцієнт γ зазвичай мало відрізняється від одиниці (γ ≈0,999).
Дірки, потрапивши у базу, для якої вони є неосновними носіями заряду, починають рекомбінувати з електронами. Але рекомбінація - процес не миттєвий. Тому майже усі дірки устигають пройти через тонкий шар бази і досягти колекторного р-п переходу перш, ніж станеться рекомбінація. Підійшовши до колектору, дірки починають випробовувати дію електричного поля колекторного переходу. Це поле для дірок є прискорюючим, тому вони в результаті екстракції швидко втягуються з бази в колектор і беруть участь в створенні струму колектора. Ланцюг колекторного струму : +Е2, вимикачі SA3 і SA1, емітер, база, колектор, - Е2 .
Зважаючи на малу міру рекомбінації дірок з електронами в області бази, можна рахувати струм колектора Iк приблизно рівний струму емітера IЕ , дивись формулу (2.3)
IК ≈IЕ. (2.3)
Дірки, які все ж рекомбінують в області бази з електронами, беруть участь в створенні струму бази IБ, що проходить в ланцюзі : +E1. емітер, база, вимикачі SA2 і SA1. Отже, струм бази дорівнює різниці струмів емітера і колектора розраховуються по формулах (2.4)(2.5)
Iб = Iе-Iк (2.4)
Iе= Iб + Iк (2.5)
Необхідно звернути увагу на те, що, хоча електрони і дірки рухаються в протилежних напрямах, струми в ланцюгах транзистора проходять в одному напрямі, співпадаючому з напрямом руху носіїв заряду позитивної полярності - дірок. Отже, при утворенні струму в ланцюгах транзистора може йтися не про різницю, а саме про суму електронної і діркової складових.
Для оцінки впливу рекомбінації носіїв заряду у базі на підсилювальні властивості транзистора використовується коефіцієнт перенесення носіїв у базі, який показує, яка частина інжектованих емітером дірок досягає колекторного переходу.
Цей коефіцієнт можна визначити по формулі (2.6)
(2.6)
Коефіцієнт перенесення δ тим ближче до одиниці, чим менше, товщина бази і концентрація електронів у базі в порівнянні з концентрацією дірок в емітері.
Одним з основних параметрів транзистора є коефіцієнт передачі струму емітера - α, який дорівнює відношенню приросту струму колектора до приросту струму емітера при незмінній напрузі на колекторному переході, дивись формулу (2.7)
(2.7)
Цей коефіцієнт може бути виражений через величини γ (коефіцієнт інжекції) і δ (коефіцієнт перенесення носіїв у базі) співвідношенням (2.8)
α = γδ. (2.8)
Так як γ и δ менш одиниці, то коефіцієнт передачі струму емітера α також не перевищує одиниці. Зазвичай α = 0,95...0,99. Чим більше коефіцієнта α, тим менше відрізняються між собою струми колектора і емітера, тим ефективніше можуть бути використані підсилювальні властивості транзистора.
Оскільки в ланцюзі колектора окрім струму, обумовленого екстракцією дірок з бази в колектор, протікає власне зворотний струм колекторного переходу IКБО,, то повний струм колектора розраховується по формулах (2.9)(2.10)
Iк = αIЕ + IКБО. (2.9)
Враховуючи, що струм IКБО,, за величиною незначний, можна прийняти
Iк = αIЕ (2.10)
З вираження (2.10) виходить, що транзистор є керованим приладом, оскільки величина його колекторного струму залежить від величини струму емітера.
