1906, 27 Квітня-

8 липня – Діяльність І Державної думи.

1906, – Указ уряду про вільний вихід із селянської громади.

9 листопада Початок столипінської аграрної реформи.

1907, 20 Лютого-

3 червня – Діяльність ІІ Державної Думи.

1907, 3 червня – Царський указ про розпуск ІІ Державної Думи, зміна

виборчого закону. Державний переворот, що фіксував

поразку і завершення першої російської революції.

1907, 1 Листопада-

1912, 3 червня – Діяльність ІІІ Державної думи.

1908 – Заснування „Товариства українських поступовців”.

1908 – Сенат Російської імперії визнав культурну й освітню

діяльність українською мовою небезпечною для держави.

1909 – Заборона російським урядом товариств „Просвіта”.

1914 – Заборона святкувати в Росії сторіччя від дня народження

Т.Г.Шевченка.

1914, 1 серпня – Початок Першої світової війни.

1914, серпень –

вересень – Захоплення російськими військами Східної Галичини.

1914, серпень – Створення у Львові „Союзу визволення України”.

1915 , травень – Створення у Відні Загальної української ради.

1915, квітень –

червень – Відступ російських військ із Східної Галичини.

1916, 5 листопада – Проголошення Німеччиною та Австро – Угорщиною

незалежності Польщі. Галичина підпадала під польський

вплив, що завдавало важкого удару по українському

національно – визвольному рухові.

С е м і н а р № 5

Українське національне відродження хіх ст.

(2 години)

План

1. Геополітичне становище України.

2. Початок національно-культурного відродження.

3. Основні етапи українського національного руху.

Методичні рекомендації

1. При розгляді цього питання необхідно пов’язати його з матеріалом лекції «Україна під владою Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)». Слід згадати про розділи Польщі, відзначити, які саме українські землі і коли перейшли до складу Австрії і Росії (бажано використовувати карту). Необхідно розкрити етнічні та соціально-економічні особливості, властиві українським землям, що входили до імперій Габсбургів та Романових і звернути увагу на відмінності у їхньому суспільно-політичному та господарчому розвитку.

2. На початку висвітлення другого питання потрібно згадати, що означають поняття «нація», «національний рух», з чим пов’язане формування націй і активізація національних рухів у Європі ХІХ ст. Слід охарактеризувати та порівняти політику Австро-Угорської і Російської імперій щодо поневолених народів в цілому і українців зокрема. Висвітлюючи питання пов’язані з початком українського національно-культурного відродження, потрібно згадати про роль масонських організацій у суспільно-політичному житті країни, рух декабристів. Слід з’ясувати, чому польське повстання 1830–31 рр., як і виступ декабристів, не знайшло широкої підтримки в Україні. Важливим аспектом при висвітленні даного питання має стати аналіз діяльності і програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства.

3. При розгляді цього питання слід навести періодизацію українського національного руху в ХІХ ст. і охарактеризувати його основні етапи. Потім необхідно показати зміну напрямків і цілей, а також географічних центрів в процесі його розвитку. Корисним є відзначити як спільні, так і відмінні риси національного руху в російській і австрійській частинах України в другій половині ХІХ ст., вказати основні течії в межах цього руху.