- •1.1 Умови ефективної роботи збирально-транспортного комплексу (зтк)
- •1.2 Аналіз пропускної здатності транспортно-технологічного комплексу з безбункерними кормозбиральними комбайнами
- •2.1 Визначення коефіцієнтів використання часу зміни автомобілів, їх фактичної продуктивності та експлуатаційної продуктивності навантажувача
- •2.2 Визначення обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний
- •2.3 Визначення параметрів збирально-транспортного комплексу із змінними автомобільними напівпричепами самоскидами
- •2.4 Розрахунок раціональних показників автотранспортної системи перевезення вантажів
- •2.5 Розрахунок складу зтк за технологічною схемою з перенавантаженням зерна із застосуванням автомобільних напівпричепів- самоскидів
2.2 Визначення обсягу перевалки за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний
Розглядається
пункт взаємодії автомобільного та
залізничного транспорту як одноканальний
пункт взаємодії.
Залізничний транспорт доставляє вантаж
на пункт взаємодії, автомобільний
вивозить. Добовий вантажопотік становить
Q,
т. тарно-штучних вантажів. В одній разової
подачі вантажу залізничним транспортом
QB
= 250 т (4 вагони по 62,5 т. вантажів), з боку
автотранспорту застосовані автомобілі
з вантажопідйомністю q
= 5 тонн. Вхідний
потік подач
вагонів
і
автомобілів
описується законом Пуассона.
Тривалість роботи залізничного транспорту
та пункту взаємодії Т = 24 год. на добу,
автомобільного ТА
= 14 год. Імовірність безвідмовної роботи
вантажно-розвантажувальних механізмів
(ВРМ) РМ
= 0,9, а імовірність того, що немає потреби
у розвантаженні вантажу на склад для
виконання технологічних операцій РС
= 0,9. Обсяг сортування вантажу на складі
С
=
3 % вантажопотоку, що проходить через
склад.
Завдання. Визначити обсяг перевалки тарно-штучних вантажів за прямим варіантом з залізничного транспорту на автомобільний, а також розрахунковий обсяг переробки в пункті, якщо відомо, що добовий вантажопотік Q = 1100 +10 №, т. Переробна здатність ВРМ перевантаження: за прямим варіантом складає П1-3 = 65 +0,5 №, т / год, при розвантаженні вантажу з вагона на склад - П1-2 = 70 +0,5 №, т / год і при завантаженні вантажу зі складу на автомобіль - П2-3 = 55 + 0,5 №, т / год, де № визначає індивідуальний номер варіанта роботи студента.
За результатами розрахунків зробити висновок.
Приклад. Методика виконання роботи подана для умов: Q =1000 т. = 1 тис.т; П1-3 = 60 т/год, П1-2 = 65 т/год, П2-3 =50 т/год.
У зв'язку з тим, що автотранспорт працює тільки протягом двох змін, необхідно спочатку встановити обсяг перевалки з залізничного транспорту на автомобільний за цей період.
Переробна спроможність вантажного фронту (ділянки вантажного двору, де безпосередньо завантажують і розвантажують вагони і автомобілі) - це найбільша кількість тонн вантажу або вагонів, яке може бути вивантажено (завантажено). Переробна спроможність вантажного фронту по зв'язках 1-3, 1-2, 2-3 відповідно до потокового графу (рис. 1) також розраховується з урахуванням тривалості періоду роботи автомобільного транспорту:
П'1-3
= П1-3
ТА
=60
14
= 840 т = 0,84 тис.т; (1)
П'1-2= П1-2 ТА =65 14= 910 т = 0,91 тис.т;
П2'-3 = П2-3 ТА=50 14= 700 т. = 0,7 тис.т.
Рис. 1 Потоковий граф перевантаження із залізничного транспорту на автомобільний: 1 – залізничний транспорт, 2 – склад, 3 – автомобільний транспорт
Маса вантажу, яка надійде на вантажний фронт за час ТА
Q'=Q TA /T = 1 14:24 = 0,583 тис. т. (2)
Кількість вантажу, що перевантажується за схемою вагон - автомобіль, може бути визначено за формулою
Q1-3 = η′ Q′, (3)
де η′ – частка вантажу, що переробляється за схемою вагон - автомобіль за час TА.
Частка вантажу, що перевантажується по прямому варіанту за час роботи
автотранспорту, може бути визначена за формулою:
η′
=
(
- В
–
)/
2А
= (0,485 -
)/(
- 2 0,006) = 0,83, (4)
де А, В и С – коефіцієнти, значення яких визначаються наступним чином:
А = Р Q (П′1-2 П′2-3 – П′1-3 П′2-3 – П′1-3 П′1-2 + (П′1-3)2) = 0,614 1 (0,91 0,7 - 0,84 0,7 - 0,84 0,91 + 0,842) = - 0,006; (5)
В = Р Q (П′1-3 П′2-3 + П′1-3 П′1-2 – 2(П′1-3)2) – (П′1-3)2 П′1-2 П′2-3 = 0,614 1 (0,84 0,7 +0,84 0,91 - 2 0,842) - 0,842 0,91 0,7 = - 0,485; (6)
С = РQ (П′1-3)2 = 0,614 1 0,842 = 0,433 (7)
В окремому випадку, коли А = 0, частка вантажу, що перевантажується за
прямим варіантом з вагонів в автомобілі за час роботи автотранспорту, буде визначатися таким чином:
η′ = (Р Q) / (П′1-2 П′1-3) . (8)
Значення коефіцієнта Р, що входить до формул (10) - (13), визначається таким чином:
P = (1 – P0В )(1 – P0А ) PС Pм П′1-3 =(1 - 0,097) (1 - 0) 0,9 0,9 0,84=0,614, (9)
де P0В , P0А – ймовірність того, що за час TА на вантажний фронт не
прибуде відповідно, жодного вагона або автомобіля . Для пуассонівського вхідного потоку, який характеризується середньою інтенсивністю потоку подачі вагонів і автомобілів, ймовірність того, що за час TА на вантажний фронт не прибуде жодного вагона або автомобіля, відповідно будуть визначатися за формулами:
PВ0 = e−λВ TА =e−0,167 14 = 0,097 (10)
P0А
= e−λА
TА
=e−14,3
14
0. (11)
Середня інтенсивність потоку подач вагонів
подач/год.
(12)
Середня
інтенсивність потоку автомобилів
авт./год.
(13)
Таким чином відповідно рівнянню (13), за прямим варіантом буде перевантажено
т.
(14)
Частка вантажу, перевантажена з вагонів у автомобілі за прямим варіантом:
=
484 : 1000 = 0,484.
(15)
Розрахунковий обсяг вантажопереробки вантажного фронту в пункті взаємодії залізничного та автомобільного транспорту
Qп = Q (η + (1 – η) Kп + (1 – η) С) = 1000( 0,484 + (1 - 0,484)2 + (1 - 0,484)0,03) = 1531 т., (16)
де Qп – розрахунковий обсяг вантажопереробки, т;
KП - кількість повторних переробок вантажу при перевантаженні його
через склад (у даному прикладі Кп = 2);
С – коефіцієнт, що враховує додатковий обсяг переробки вантажів, викликаний сортуванням, зважуванням та іншими операціями з вантажем на складі (за умовою завдання С= 3 %) .
За результатами розрахунків зміни кожного із показників та базового варіанту необхідно зробити висновки.
