Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розрахунок земляної греблі - allbest.ru.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2.1.2 Розрахунок кріплення укосів земляної греблі

Для захисту від руйнівної дії води, виконується кріплення верхового укосу, яке поділяють на основне – розташоване в зоні максимальних хвильових впливів та полегшене – нижче основного кріплення. Верхнею межею основного кріплення, як правило, вважається відмітка гребеня греблі. Нижня межа основного кріплення розташовується на глибині Нкр, нижче рівня мертвого об'єму (↓РМО).

Основне кріплення виконується від гребеня до відмітки нижньої межі основного кріплення ↓Нноск :

↓Нноск = ↓РМО – Нкр , (2.11)

де ↓РМО – відмітка рівня мертвого об’єму ↓РМО = 211,00м ;

Нкр – глибина занурення кріплення під ↓РМО, м

Нкр = 2· h1% , (2.12)

Нкр = 2• 2,1 = 4,2 м

↓Нноск =211,00 – 4,2 = 206,8 м

Основне кріплення верхового укосу виконано зі збірних залізобетонних плит. Збірні залізобетонні плити виконуються розмірами від 1,5 x 1,5 до 5 x 5 м . Плити невеликих розмірів можуть бути на місці об'єднані в секції більш значних розмірів, утворюючи збірно-монолітні плити шляхом замоноличування (бетонування) швів.

Товщина збірних плит складає :

де ρ – щільність води, ρ= 1т/м3;

ρn – щільність матеріалу плити, ρn = 2,5 т/м3;

bsl – довжина плити, bsl =lsl = 5 м.

m1 – коефіцієнт закладання верхового укосу, m1 = 3,8 .

Товщина плит кріплення складає 0,2 м або 20 см

1– основне кріплення з плит;

2– полегшене кріплення;

3– підготовка під кріплення;

4– упор основного кріплення; 5 – шви;

6– верхня межа основного кріплення;

7 – нижня межа основного кріплення

Рис. 2.3 Кріплення укосу збірними плитами

2.1.3 Конструювання руслової частини греблі

На русловій ділянці запроектовано земляну насипну греблю з піщаних ґрунтів. Висота греблі складає 37,8 м. В залежності від цього було прийнято закладання укосів: верхового – 3,8, низового – 3,3. На укосах розташовані берми : зі сторони верхнього б’єфу на відмітках – ↓206,80м , а знижнього – ↓204,50 м .

Ширина берм6 м, призначені для огляду укосів та збільшення їх пологості, для підвищення загальної стійкості греблі.

Для захисту верхового укосу від дії хвиль та льоду улаштовується кріплення збірними залізобетонними плитами. Це кріплення є основним і доходить до відмітки ↓206,8 м, нижче улаштовується допоміжне кріплення з піску та дрібного каменю, яке доходить до дна. Зі сторони нижнього б’єфу, від гребеню до дренажу, укіс кріпиться посівом трав.

По гребеню передбачено проїзд автотранспорту. Ширина автодороги приймається в залежності від її категорії. Для III категорії вона складатиме 10 м.

В тілі греблі улаштовується протифільтраційний елемент – ядро з глинистих ґрунтів, товщина якого зверху – 4 м, а знизу – 8 м.

Для зниження депресійної кривої та відводу води, що профільтрувалася через тіло греблі, улаштовується дренажний банкет зі сторони нижнього б’єфу. Верх дренажу на 1 м перевищує максимальний розрахунковий рівень води у нижньому б’єфі , що відповідає відмітці ↓190,00 м.

Закладання укосів дренажу складає : внутрішнього – 1:2, зовнішнього – 1:1. Для запобігання виносу матеріалу тіла греблі у нижній б’єф, влаштовують зворотні фільтри з внутрішньої сторони дренажу та на контакті дренажу з основою.

Рис.2.4 Дренажний банкет

1 – кам’яний накид;

2 – крива депресії ;

3– зворотній фільтр .

2.1.4 Конструювання заплавної частини греблі

На заплавній ділянці запроектовано земляну насипну греблю з піщаних ґрунтів. Висота греблі – 15 м. Закладання укосів: верхового – 3,8 , низового – 3,3. Для захисту від льоду та хвиль у верхньому б’єфі улаштовується кріплення укосу збірними залізобетонними плитами. Греблю запроектовано на заплаві, у випадку коли, у верхньому б’єфі рівень води на відмітці ↓НПР , а у нижньому б’єфі води немає .

По гребеню греблі передбачено проїзд автотранспорту. Ширина гребеню залежить від категорії автодороги для III категорії вона складатиме 10 м.

В тілі греблі улаштовано протифільтраційний елемент – ядро з глинистих ґрунтів. Товщина ядра зверху складає 4 м, знизу – 5 м.

Для зниження депресійної кривої передбачено трубчатий дренаж . Приймальна частина дренажу виконується з перфорованих бетонних труб, які укладаються паралельно підошві укосу, наслідуючи її вигини і забезпечуючи при цьому односторонній уклон. Труби укладаються в крупні піски з обсипкою зворотними фільтрами. Діаметр труб не менше ніж 20 см. Для відводу води з дренажу у нижній б'єф по довжині труби улаштовують дрени (відвідні колектори) які виходять нижче мінімального рівня води у нижньому б'єфі.

1 – перфорована труба;

2 – крива депресії;

3– зворотній фільтр.

Рис. 2.5 Трубчатий дренаж

2.2 Визначення класу споруди

Клас основних гідротехнічних споруд визначається залежно від їх висоти та ґрунтів основи. Ґрунт основи запроектованої земляної греблі – суглинок, висота греблі складає 37,8 м.

Користуючись нормативною літературою визначаємо, що клас споруди – III.

За прийнятим класом споруди визначається коефіцієнт надійності γn(таблиця 2.1), який для споруд II класу складатиме γn= 1,2.

Таблиця 2.1

Клас споруди

Ι

ΙΙ

III

ΙV

γn

1,25

1,2

1,15

1,1

Аварія водопідпірної споруди може викликати наслідки катастрофічного характеру для розташованих нижче населених пунктів, великих промислових підприємств і транспортних магістралей.

У зв’язку з цим, коефіцієнт надійності γn збільшуємо на 10% від нормативного значення, це складатиме :

γn= 1,2 + 0,12 =1,32

2.3 Фільтраційний розрахунок земляної греблі

2.3.1 Фільтраційний розрахунок руслової частини

Фільтраційні розрахунки земляних гребель дозволяють отримати характеристики фільтраційного потоку, необхідні для перевірки фільтраційної міцності тіла греблі, розрахунку стійкості її укосів, визначають положення депресійної кривої в тілі греблі, градієнти тиску фільтраційного потоку і фільтраційні витрати води.

При фільтраційних розрахунках профіль греблі зводиться до розрахункової схеми розробленої Павловським М. М. , згідно з якою профіль греблі розбивається на 3 характерні частини: верховий клин, середню частину і низовий клин.Тому, умовно замінюємо верховий клин еквівалентним йому у фільтраційному відношенні прямокутним масивом шириною λ·Н:

λ = m1/ (1 + 2 · m1 ), (2.14)

де m1 – коефіцієнт закладання укосу, m1= 3,8 ;

Н – глибина води перед греблею, Н = 34 м ;

λ = 3,8/ (1 + 2 · 3,8) = 0,46 м

Визначаємо висоту h1 депресійної кривої над точкою О початку координат:

(2.15)

де ho – глибина води у нижньому б’єфі, при проходженні мінімальної витрати води Qmin ,

ho = ↓РНБmin – ↓ДНО (2.16)

↓РНБmin– відмітка води у нижньому б’єфі, при проходженні мінімальної витрати води Qmin , ↓РНБmin = 186,00 м

ho = 186 – 183 = 3 м ,

Sд– розрахункова довжина фільтраційного потоку з урахуванням заміни λН, м ;

Sд = S + λН + δсер·kт / kя, (2.17)

де δсер – середня товщина протифільтраційного елементу, м

δв , δн – відповідно товщини ядра зверху та знизу, δв = 4 м, δн = 8 м ;

kт , kя – коефіцієнти фільтрації ,відповідно, тіла греблі та ядра , kт = 30 м3/добу ;

kя = 0,001 м3/добу ;

Sд = 0,46 · 34 + 118,5 + 6 · 30/0,001 = 180 134,2 м

Визначаємо питому витрату водиqт через тіло земляної греблі :

Координати положення депресійної кривої в тілі ґрунтової греблі визначаються за рівнянням Дюп’юі:

деx – координата за віссю абсцис, якою треба довільно задаватися, м

х1 = 10 м ,

х2 = 20 м ,

х3 = 30 м ,

х4 = 40 м ,

х5 = 50 м ,

х6 = 60 м ,

За обчисленими координатами виконується побудова депресійної кривої , починаючи з точки О . Частину депресійної кривої, у примиканні її до верхового укосу, виправляють так, щоб вона була перпендикулярною до нього.

Депресійна крива заходить у дренаж на величину lдр :

lдр = 0,05·Н (2.20)

lдр = 0,05 · 34 = 1,7 м