Лікування

Перша медична допомога при краш-синдромі включає:

• Обережне вилучення постраждалого з-під уламків і перенесення його в безпечне місце.

• Уламки бажано піднімати поступово, відразу ж бинтуючи постраждалу кінцівку еластичним (в крайньому випадку марлевим) бинтом вище місця здавлювання з метою попередження поширення токсинів і розвитку шоку.

• Накладання асептичних пов'язок на рани.

• Зупинку зовнішньої кровотечі при наявності (накладається джгут або стискаюча пов’язка).

• Введення знеболюючого.

• Зрізання одягу і видалення взуття з постраждалої кінцівки при значному набряку.

• Транспортну іммобілізацію.

• Надання рясного пиття хворим в свідомості і без пошкоджень живота.

Постраждалим на місці вводяться:

• Кристалоїдні розчини (натрію хлорид 0,9% - 400 мл.), введення яких бажано продовжувати в ході евакуації. Оптимально починати інфузійну терапію до вилучення з завалу.

• Для попередження закупорки ниркових канальців внутрішньовенно 4% гідрокарбонат натрію 200 мл ( «сліпа корекція ацидозу»).

• Внутрішньовенно 10% хлорид кальцію, що нейтралізує токсичну дію іонів калію на серцевий м'яз.

• Великі дози глюкокортикоїдів, що регулюють клітинні мембрани.

Також проводиться симптоматична терапія.

Рятувальники перед витягненням потерпілого або відразу після нього накладають вище місця стиснення джгут, попереджуючи розвиток колапсу або зупинки серця в результаті гіперкаліємії. Потім лікарем оцінюється стан життєздатності здавленої ділянки. Джгут не знімають при:

• руйнуванні кінцівки;

• наявності гангрени;

• відсутності чутливості і рухливості кінцівки.

В інших випадках на рани пластиром прикріплюються асептичні наклейки, оскільки туге бинтування може викликати поглиблення ішемічних розладів.

Подальше лікування включає відновлення кровообігу, усунення токсемії і гострої ниркової недостатності.

Синдром тривалого стиснення часто вимагає хірургічного втручання:

• фасціотоміі (розсічення сполучнотканинної оболонки, яка покриває органи і утворює футляри для м'язів);

• ампутації пошкодженої сегмента.

При розвитку гострої ниркової недостатності прогноз несприятливий, але правильне і своєчасне лікування призводить до поступового зникнення явищ ниркової недостатності на 10-12 день.

Список використаної літератури

1. Нечаев Э.А., Ревской А.К., Савицкий Г.Г. Синдром длительного сдавления. — М.: Медицина, 1993. — 208 с.

2. Новикова Р.И., Шраменко Е.К., Кузнецова И.В. Синдром длительного сдавления / В.И. Черний, Р.И. Новикова // Интенсивная терапия при неотложных состояниях. — К.: Здоров’я, 2004. — Т. ІІІ. — С. 243-257.

3. Цыбуляк Г.Н. Синдром длительного раздавливания тканей // Терапевтический архив. — 1993. — Т. 62, № 10. — С. 11-21.

4. Шиманко И.И. Комплексная детоксикация при острой почечной недостаточности у больных с синдромом длительного сдавления // Терапевтический архив. — 1990. — Т. 62, № 10. — С. 21-25.

5. Ярмагомедов А.А. Клинико-технологическая классификация краш-синдрома, осложненного острой почечной недостаточностью // Вести интенсивной терапии. — 2000. — № 2. — С. 52-55.