4. Правопис слів іншомовного походження

У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

Звук л на письмі передається твердо і м'яко (залежно від того, як узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад, твердий л - у словах: аероплан, баї, план, новела, блок, баланс, лупа, соціологія та інші; м'який л- у словах: асфальт, табель, автомобіль, пляж, канцелярія, ілюстрація, полярний тощо.

Після л в іншомовних словах пишеться завжди е, а не є: пленум, легенда, лекція.

У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, сума, маса, каса, колектив, група, метал.

Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, їм-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: ірраціоначьний, сюрреалізм.

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер; Гілландія, Марокко, Міссурі.

У всіх похідних від них словах подвоєння також зберігається: голландський (бо Голландія), марокканець (бо Марокко), Міссурійський (бо Міссурі), руссоїст (бо Руссо).

На початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не й: індустрія, історія, тріумф, матеріал, Індія, Ібсен та ін.

В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється: аксіома, діалектика, радіус та ін. А сполучення іе змінюється на іс: дієта, гігієна, клієнт.

Літера и пишеться у власних географічних назвах: Америка, Африка, Британія, Париж, Рим, Сіцілія, Чикаго, Мадрид, Алжир.

Літера і пишеться в кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, таксі, поні.

Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишеться і: білет, вітрина, графік, економіка, кіно, хірург, літератор.

Після приголосних д, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш у загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться и: директор, тираж, позиція, система, режим, шифр, критика, фізика, поетичний та ін.

В основах іншомовних слів після голосних пишеться ї: Енеїда, героїчний, архаїчний.

Після апострофа, ь, й, е, і пишеться є, а не е: кур'єр, кар'єра, портьєра, гігієна, реєстрація.

У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д,т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь: брильянт, бульйон, мільйон, досьє, кольє, марсельеза, трельяж:. Ньютон, Віньї (але мадяр).

Запам'ятайте правопис слів: журі, феєрверк.

5. Терміни у професійному мовленні

Термін - це слово або словосполучення, що позначає поняття певної галузі знання або діяльності людини.

Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (в цьому сенсі все частіше використовують слово термінознавство) 2) сукупність термінів певної мови або певної області. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. Термінологію, а також про термінологію математичної, юридичну, хімічну, технічну та ін.

Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають терміносистеми, або термінологічних систем. Системність термінологіізумовлена ​​двома типами зв'язків, які надають множинам термінів системного характеру:

1) логічними зв'язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці, - це терміни, які називають ці поняття мають теж бути системно пов'язаними)

2) мовними зв'язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, багатозначним, граматичні, родо-видові і под.).

Таким чином, термінологія - це не хаотичне безліч слів, а організована на логічному і мовному рівні система спеціальних назв.

При всій відмінності і багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд загальних ознак, які визначають суть терміна як особливої ​​мовної одиниці. Отже, основні ознаки терміна:

1 Системність. Кожен термін входить в певноітерміносістеми, в якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножіціцін "розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів" і значення загальновживаного слова ножиці.

2 Точність. Термін повинен найбільш повно і точно передавати суть поняття, яке він позначає: прибуток.

3 Тенденція до однозначності межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їх призначенням.

4 Наявність дефініції. Кожен науковий термін дефініцію (визначення), яка чітко визначає, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:

- нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;

- відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіціт- прибуток - вигоду - вигода)

- інтернаціональний характер;

- стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається створити короткий термін, який би при цьому був ще й точним)

- здатність утворювати похідні: знос - знос - знос - зношуються.