- •1.Складне речення як синтаксична одиниця. Засоби вираження синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень між частинами складного речення. Різновиди складних речень.
- •2.Складносурядні речення. Засоби вираження синтаксичних зв’язків і семантико-синтаксичних відношень.
- •3. Ссв у складносурядних реченнях. Складносурядні відкритої структури, їхні різновиди.
- •4. Складносурядні закритої структури, їхні різновиди.
- •5. Складнопідрядні речення. Засоби вираження синтаксичних зв’язків та семантико-синтаксичних відношень.
- •6. Функції сполучників і сполучних слів у спр.
- •7. Принципи класифікації спр. Лінгвістичні ознаки розмежування спр розчленованої та нерозчленованої структури.
- •8. Спр з підрядним з’ясувальним. Формальні та семантичні причини їх внутрішньої диференціації.
- •9. Спр присубстантивно-означальні, їхні різновиди.
- •10. Спр локативні речення.
- •11. Спр займенниково-співвідносні. Роль займенниково-співвідносного зв’язку у формуванні структури спр.
- •12. Спр з підрядним причини.
- •13. Спр з підрядним часу.
- •14. Спр з підрядним мети, їхні різновиди.
- •15. Спр з підрядним способу дії та міри і ступеня.
- •16. Спр порівняльні. Розмежування порівняльних зворотів та підрядних порівняльних частин.
- •17. Спр з підрядним умови.
- •18. Спр з підрядним супровідним.
- •19. Спр з підрядним допустовим.
- •20. Спр з підрядним місця.
- •21. Спр з підрядним наслідковим.
- •22. Спр з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур. Однокомпаративні спр та їхні різновиди.
- •23. Спр з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур. Двокомпаративні спр та їхні різновиди.
- •24. Розрізнення типів спр.
- •25. Складні речення із взаємозалежними частинами.
- •26. Розділові знаки у спр та сср.
- •27. Безсполучникові складні речення. Роль інтонації в організації бср. Структурно-семантичні типи бср. Бср з однотипними частинами.
- •28. Бср з різнотипними частинами.
- •29. Розділові знаки у бср.
- •30. Період в українській мові, його структурні типи, особливості інтонації.
- •31. Спр з кількома підрядними частинами, різновиди зв’язку підрядних частин у їхніх межах. Послідовна та змішана підрядність.
- •32. Супідрядність та її види.
- •33. Складні синтаксичні конструкції зі сполучниковим сурядним та підрядним зв’язком.
- •34. Складні синтаксичні конструкції зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.
- •35. Складні форми синтаксичної організації мовлення. Питання про текст, різновиди текстів.
- •36. Абзац як композиційно-комунікативна одиниця, його роль у членуванні тексту.
- •37. Складне синтаксичне ціле як синтаксична одиниця.
- •38. Засоби передавання чужої мови. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
- •39. Засоби передавання чужої мови. Непряма та невласне-пряма мова. Структурні особливості й стилістичне використання невласне-прямої мови.
- •40. Пунктуація, основи пунктуації, система розділових знаків.
- •§ 234. Система розділових знаків
12. Спр з підрядним причини.
СПР причини – це такі СПР розчленованої структури, у яких підрядна частина розкриває причину, що викликає дію головної частини, або дає обґрунтування причини того, про що йдеться в головній частині, і відповідає на запитання чому? через що? з якої причини?
Засоби зв’язку: сполучники бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, бо ж, щоб, оскільки, внаслідок того що, завдяки тому що, затим що та парним сполучником а що…то: Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли (Л.К.). Боїться смерті, тому що нема за що вмирати (О.Д.). При розчленуванні складених сполучників на дві частини (тому – що, затим – що) підрядна частина приєднується тільки сполучником що, а слова затим, тому і т.д. входять до головної частини, функціонуючи в ролі вказівних співвідносних слів.
13. Спр з підрядним часу.
СПР з підрядним часу – це такі СПР розчленованої структури, підрядні частини яких вказують на час або період тривання дії головної частини. Напр.: Доки сонце зійде, роса очі виїсть (Н. творчість).
Підрядні частини цих речень стосуються головної частини в цілому, залежать від неї і відповідають на запитання коли? як довго? з яких пір? до яких пір? з кого часу? до якого часу? Напр.: Не бійся досвітньої мли, досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Укр.).
Якщо підрядні частини мають додаткове значення уточнення, то вони стосуються обставин часу, виражених прислівниками (завтра, сьогодні, тепер, вчора, спочатку, інколи, завжди та ін.), але і тоді вони стосуються всієї головної частини, оскільки входять до групи присудка: Звечора, коли всі люди зайняті святом, запріг він свої волики і поскрипів повозками з села (Цюпа) – поскрипів …(коли?) звечора ( коли саме?) коли всі люди…
За співвідношенням дії головної і підрядної частин часові СПР поділяються на дві групи:
1) СП часові речення з відношенням одночасності, коли дії головної і підрядної частин відбуваються водночас: Я так люблю жагуче літо, і даль, і зоряну блакить, коли в вікно в вікно розкрите таємно листя шелестить (В. Симоненко).
Засоби вираження одночасності: сполучники коли, як, якже, поки, доки, в той час як, в міру того як; видо-часові форми дієслів-присудків та (іноді) порядок розміщення частин;
2) СП часові речення з відношенням різночасності, коли дія підрядної частини почалася раніше, ніж дія головної, або після дії головної: Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахують золотим пожаром (Леся Укр).
Засоби вираження різночасності: сполучники коли, як, після того як, перед тим як, до того як, раніше ніж, поки, аж поки, доки, аж доки, відколи, відтоді як, з того часу як, з тих пір як, як тільки, тільки що, тільки-но, ледве, лиш(е), щойно тощо; видо-часові форми дієслів-присудків.
Вид підрядної частини при багатозначному сполучникові коли, поки слід визначати за значенням та зв’язками між підрядною та головною частинами: Вичікували, коли я на день-два відлучусь (Зб.) – СПР з’ясувальне. Мені хотілося закричати на весь світ, проклясти і той день, коли я одержав цей подарунок долі (Зб.) – присубстантивно-означальне СПР. Та не життя було б Ількові, коли б співучої любові не існувало на землі (М. Рильський) – підрядна частина вказує на умову, за якої дія головної частини стала б можливою, реальною (не життя було б Ількові при тій умові, якщо не існувало б на землі любові) і відповідає на запитання при якій умові? (коли б синонімічне до якби). Коли вже розповів братові, аж тоді трохи полегшало (Коз.) – займенниково-співвідносне СПР.
Іноді в підрядній частині з коли поєднуються два значення – часу й умови, тому важко визначити тип СПР. Напр.: Коли у дні жароти нестерпної на обрії він [Якуб Колос] бачить темну хмару, то приязно всміхається до життя, до гречки й льону (М. Р.). Поява темної хмари на обрії – це і умова, і час приязної усмішки до жита… Отже, у СПР наявні умовно-часові відношення.
