Оцінка фінансового стану підприємств торгівельної галузі на основі розробленої моделі

№	Підприємство	Рік	Значення	Висновок
1	2	3	4	5
1	ТОВ «ТД ИРБИС»	2011	5,324	фінансовий стан стабільний
		2012	12,117	фінансовий стан стабільний
		2013	14,089	фінансовий стан стабільний
2	ЧП «ГалПідшипник»	2011	7,941	фінансовий стан стабільний
		2012	9,279	фінансовий стан стабільний
		2013	6,352	фінансовий стан стабільний
3	ТОВ «ВТК»	2011	-0,101	фінансовий стан не стабільний
		2012	-1,312	фінансовий стан не стабільний
		2013	-6,083	фінансовий стан не стабільний
4	ТОВ «Бином»	2011	-0,928	фінансовий стан не стабільний
		2012	-1,013	фінансовий стан не стабільний
		2013	-0,258	фінансовий стан не стабільний
5	ТОВ «Світ підшипників»	2011	7,527	фінансовий стан стабільний
		2012	7,210	фінансовий стан стабільний
		2013	5,770	фінансовий стан стабільний
6	ТОВ «BRB АВТО»	2011	-9,234	фінансовий стан не стабільний
		2012	-6,409	фінансовий стан не стабільний
		2013	-4,645	фінансовий стан не стабільний
7	ТОВ «Карника»	2011	0,625	фінансовий стан стабільний
		2012	3,902	фінансовий стан стабільний
		2013	3,584	фінансовий стан стабільний
8	ТОВ «Автопідшипник»	2011	3,928	фінансовий стан стабільний
		2012	6,986	фінансовий стан стабільний
		2013	3,355	фінансовий стан стабільний
9	ТОВ «Підипникзбут»	2011	2,299	фінансовий стан стабільний
		2012	7,398	фінансовий стан стабільний
		2013	5,516	фінансовий стан стабільний
10	ТОВ «Інтерпідшипник»	2011	3,556	фінансовий стан стабільний
		2012	4,722	фінансовий стан стабільний
		2013	5,759	фінансовий стан стабільний

Переваги використання цієї моделі наступні. Ця модель націлена лише на торгівельні підприємства, тому її використання удосконалить лише процес формування фінансової стратегії підприємств торгівельної галузі.

Крім того, оцінка фінансового стану підприємства торгівельної галузі за допомогою цієї моделі пов’язано із відносною простотою для розрахунку порівняно із коефіцієнтним фінансовим аналізом, який, на приклад, проводився раніше.

Розроблену дискримінантну модель фінансового стану використаємо в декомпозиції процесу стратегічний фінансовий аналіз, що дасть змогу віднести нове підприємство до певної групи та знизити рівень похибок. Декомпозиція процесу представлена на рис. 3. 11.

Рис. 3. 11. Декомпозиція процесу «Стратегічний фінансовий аналіз діяльності підприємства»

Таким чином, процес формування фінансового стратегії підприємства був удосконалений шляхом створення власної моделі оцінки фінансового стану підприємства торгівельної галузі. Створена модель в повній мірі враховує особливості функціонування торгівельного підприємства. Вона допоможе більш точно охарактеризувати фінансовий стан підприємства для подальшого стратегічного планування.

4. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ТД ИРБИС»

4.1 Застосування дискримінантної моделі множинної регресії для прогнозування фінансової стратегії розвитку ТОВ «ТД ИРБИС»

Фінансова стратегія розвитку підприємства – це визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів ефективного управління, створення рівноваги між власними та залученими коштами, а також розподіл та використання своїх фінансові ресурси так, щоб забезпечити збільшення рентабельності та можливості розвитку підприємства за умови збереження кредитоспроможності.

Насамперед, з метою встановлення взаємозалежності між прибутковістю підприємства та показниками фінансового розвитку підприємства результативною ознакою (у) було обрано величину чистого прибутку (збитку), який відображено в рядку 220 (225) форми №2 «Звіт про фінансові результати».

Факторними ознаками (х) першорядно було обрано показники фінансової стійкості, а саме: середньорічну вартість запасів (х1), величину залученого капіталу (х2), робочий капітал підприємства (х3), коефіцієнт покриття (х4), коефіцієнт автономії (х5), коефіцієнт фінансового левериджу (х6), коефіцієнт Бівера (х7).

Враховуючи дослідження мультиколінеарності та результати аналізу крокової регресії, доцільно виключити з моделі наступні фактори: залучений капітал (х2); коефіцієнт покриття (х4), оскільки за ступенем впливу він перебуває на останньому місці, окрім того зв'язок коефіцієнта покриття із чистим прибутком виявився оберненим; коефіцієнт автономії (х5). Та відповідно залишено в моделі такі фактори, як коефіцієнт фінансового левериджу (х6), робочий капітал (х3), запаси (х1) та коефіцієнт Бівера (х7).

Проте, досліджуючи фінансову стійкість, використовувався показник власного оборотного капіталу. Виходячи з рівняння балансу, результат розрахунку робочого капіталу буде збігатись зі значенням власного оборотного капіталу. Тому надалі абсолютний показник «робочий капітал» було замінено відносним показником «частка власного оборотного капіталу у валюті балансу», який розрахуємо шляхом ділення величини власного оборотного капіталу (рядок 620 - рядок 260 форми №1 «Баланс») на валюту балансу (рядок 280).

Окрім того, замінено також абсолютний показник запасів (х1) на відносний показник достатності основного джерела покриття запасів, оскільки його позитивне значення свідчить про абсолютний тип фінансової стійкості підприємства. Даний показник розрахуємо шляхом ділення величини власного оборотного капіталу на величину запасів (сума рядків 100-140 форми №1 «Баланс»).

Коефіцієнт фінансового левериджу, який показує співвідношення довгострокового та власного капіталів замінили коефіцієнтом фінансової стійкості, що розраховується шляхом ділення власного капіталу (рядок 380 + рядок 430 форми №1 «Баланс») на залучений капітал (рядок 480 + рядок 620 + рядок 630 форми №1 «Баланс»). Даний показник можна розрахувати для будь-якого підприємства, навіть якщо в його балансі немає довгострокових зобов'язань. Окрім того, в побудованій моделі спостерігається прямий зв'язок між чистим прибутком та коефіцієнтом фінансового левереджу, що не зовсім відповідає логіці фінансового аналізу, проте пояснюється особливістю досліджуваної вибірки.

Постійні коливання в світовій економіці, велика кількість зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на фінансовий стан підприємства, потреба фінансових інститутів та органів влади у володінні надійною інформацією - все це обумовлює необхідність прогнозування стратегії розвитку підприємства [82].

Оскільки на фінансовий стан впливає не один фактор, то слід побудувати багатофакторну регресійну модель, яка має вигляд [Error: Reference source not found]:

У= а₀ + а₁х₁ + а₂х₂ + … + а_mx_m (3.5)

де У – залежна змінна;

а₀, а₁, а_m – параметри моделі;

х₁, х₂, x_m – незалежні фактори.

Фактори, які врахуємо в моделі, – це співвідношення власного оборотного капіталу та запасів (Ксвок), співвідношення власного оборотного капіталу та валюти балансу (Ксвокб), коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс).

Вихідні дані для побудови моделі наведено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3