функціональної та забезпечуючої частин. Кожна частина складається з підсистем – частин АІС, що виділені за зазначеною функціональною або структурною ознакою, яка відповідає конкретним цілям та завданням. Узагальнена структура АІС підприємства приведена на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Структура АІС

33

призначається підсистема.

АІС будуються за модульним принципом. В АІС як модуль можуть розглядатися комплекси задач, автоматизовані робочі місця(АРМи)

або функціональні підсистеми. Модулі мають забезпечувати інтеграцію (об’єднання) в єдину систему.

Характеристика забезпечуючої частини АІС

Забезпечуюча частина створює умови для виконання завдань функціональних підсистем. Вона не тільки здійснює підтримку роботи функціональної частини ІС, але й поєднує всі функціональні підсистеми в інтегровану систему – єдину багатофункціональну ІС.

Забезпечуюча частина ІС складається з підсистем, званих ще видами забезпечень (рис. 2.4). Склад забезпечувальних підсистем не залежить від вибраної предметної області і є загальним для всіх ІС незалежно від конкретних функціональних підсистем, в яких застосовуються ті або інші види забезпечень.

34

забезпечення, засобів телекомунікацій.

Урезультаті змінюються зміст, назва і функції ІС.

2.3.Корпоративні інформаційні системи: поняття, характерні ознаки

Розглядаючи класифікацію ІС, ми говорили, що найбільший ефект дає застосування інтегрованих ІС, що охоплюють всі сфери діяльності підприємства. Останнім часом інтегровані системи управління стали

35

частково стратегічний рівень управління та покликані об'єднати стратегію управління підприємством і передові інформаційні технології. Найбільш розвинені КІС призначені для автоматизації всіх функцій управління корпорацією: від науково-технічної і маркетингової підготовки діяльності до реалізації продукції і послуг.

логістична система (наприклад, SCM-система);

система управління продажами та взаємовідносинами з клієнтами

підприємствах (PDM);

система автоматизації документообігу в корпорації та системи

системи підтримки прийняття рішень та ін.) на базі сховищ даних (data

36

системи управління технологічними процесами (SCADA) та ін.; системи управління проектами;

спеціалізовані продукти або системи для реалізації специфічних завдань (наприклад, ГІС – геоінформаційні системи);

та ін.

Причому кожен з даних компонентів може бути достатньо складним та реалізовуватися на базі декількох програмних додатків.

Більшість із зазначених компонентів КІС будуть розглянуті в наступних лекціях.

Слід зазначити, що розробники програмного забезпечення часто застосовують термін «КІС» для позначення програм, що містять широкий набір функціональних модулів для автоматизації функцій управління. Наприклад, КІС «Флагман», КІС «Фоліо-Купець» тощо. Хоча жоден з цих продуктів не містить і не може містити всі компоненти КІС. Зазвичай такі системи відповідають стандартамERP/ERPII (про цей стандарт мова піде пізніше) і можуть виступати у роліядра КІС. Таким чином, виникає плутанина в термінах.

Якщо система, претендує на роль ядра КІС, вона має відповідати

37

(управлінського) обліку; бухгалтерського обліку; статистичного обліку; фінансово-економічного аналізу;

в) формування звітів і ведення обліку одночасно за вітчизняними і

кількість таблиць баз даних – від 800 до 3000.

2.Локалізація інформаційної системи(тобто врахування особливостей вітчизняного законодавства і системи розрахунків та реалізація інтерфейсу, системи допомоги і документації рідною мовою).

3.Система повинна забезпечувати надійний захист інформації.

4.Реалізація віддаленого доступу і роботи в розподілених мережах.

6.Забезпечення обміну даними між раніше розробленими ІС і іншими програмними продуктами, що функціонують на підприємстві.

7.Можливість, консолідації інформації (наприклад, для об'єднання інформації філій, дочірніх компаній, підприємств, що входять у холдинг);

8.Наявність спеціальних засобів аналізу стану системи в процесі експлуатації: аналіз архітектури баз даних; аналіз алгоритмів; аналіз статистики щодо обробки інформації(кількість записів, документів, проводок; об'єм дискової пам'яті); журнал виконаних операцій; список працюючих станцій, внутрісистемна пошта.

До основних принципів побудови КІС відносяться:

1) відкритість для включення додаткових модулів і розширення як за масштабами і функціями, так і за охоплюваними територіями;

2) дані вводяться в систему тільки один раз і потім багато разів

використовуються для вирішення можливо більшого числа завдань різних модулів;

3) принцип системності полягає в обробці даних у різних розрізах, щоб отримати інформацію, необхідну для ухвалення рішень на всіх рівнях і у всіх функціональних підсистемах і підрозділах корпорації;

4)увага не тільки до підсистем, але і до зв'язків між ними;

5)у фундаменті КІС повинна лежати здібність до розвитку;

38

6)принцип комплексності, що передбачає автоматизацію процедур обробки даних на всіх стадіях просування продуктів корпорації;

7)принцип інтеграції.

Інтеграція ІС – об'єднання в єдине ціле частин і елементів різних ІС. Інтеграція систем має на увазі перш за все створення загальних, «корпоративних» інформаційних ресурсів і забезпечення спільної роботи користувачів з цими ресурсами. Таким чином, завдяки інтеграції КІС стає

не просто сукупністю програм для автоматизації бізнес-процесів компанії, а наскрізною інтегрованою системою, в якій кожному окремому модулю (що відповідає за свій бізнес-процес) в реальному часі доступна вся необхідна інформація, що виробляється другими модулями(без додаткового і тим більше подвійного введення даних).

Системні інтегратори – це фахівці та фірми, що спеціалізуються

користувача при вивченні можливостей ринку інформаційних систем, оцінюють складність завдань користувача, рекомендують технічне і програмне забезпечення, навчають користувача і вирішують разом з ним комплекс реальних завдань на конкретних даних, настроюють прикладні програми на реальні завдання користувача.

Процес інтеграції має на метістворення єдиного інформаційного простору підприємства, який є сукупністю баз і банків , даних технологій їх ведення і використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами та забезпечують інформаційну взаємодію всіх учасників, а також задоволення їх інформаційних потреб (рис. 2.5).

Контрольні запитання

1.Наведіть ознаки класифікації .ІС

2.Поясніть призначення експертних .ІС

3.Охарактеризуйте типові види діяльності, які визначають функціональну ознаку класифікації ІС?

4.Дайте порівняльну характеристику управлінських ІС і систем підтримки прийняття рішень.

39

Тема 3. Проектування інформаційних систем

на підприємстві

розглянемо поняття бізнес-процесу і реінжинірингу.

Термін бізнес-процес (БП) за останні роки придбав популярність у колі менеджерів крупних і середніх підприємств. Бізнес-процес – це

процесі розробки нового продукту). У зв'язку з цим в літературі прийнято визначення бізнес-процесу як набору робіт і процедур, що перетворює входи у виходи, або, якщо сказати простіше, – він споживає ресурси і формує корисний результат.

Наприклад, типовий бізнес-процес «Управління вартістю» охоплює

технічної підготовки виробництва, аналіз собівартості та рентабельності окремих видів продукції. У виконанні цього бізнес-процесу беруть участь відділ продажів, технічної підготовки виробництва, бухгалтерія, виробничий відділ.

Найбільш важливими характеристиками бізнес-процесів є:

входи і виходи бізнес-процесу– тобто необхідні для виконання процесу ресурси (матеріальні, інформаційні, трудові) і результати процесу;

власник процесу – посадова особа, що несе відповідальність за отримання результату процесу і має повноваження для розпорядження ресурсами, необхідними для виконання процесу;

41

початок, закінчення і тривалість;

позиціонування – процес протікає у взаємозв'язку з іншими процесами і (або) зовнішнім середовищем; досягнення результату можливе тільки за умови «синхронізації» цієї взаємодії;

показники ефективності – наприклад, час виконання процесу. Виділяють бізнес-процеси таких типів:

міжфункціональні (наскрізні), які проходять через все підприємство і перетинають межі функціональних (структурних) підрозділів;

функціональні, які виконуються в межах одного структурного підрозділу;

бізнес-функції – елемент бізнес-процесу, який виконується однією людиною для досягнення ділового результату.

Існує декілька способів(методологій і моделей) опису БП. Найбільшого поширення набули методологіїIDEF (Integrated DEFinition). Графічне зображення моделі БП, побудоване відповідно до методології IDEF0 приведено на рис. 3.1. Приклади моделей БП, побудованих за іншими методологіями, наведені на рис. 3.2.

побудована з використанням програми Allfusion Process Modeler)

42