практикум з педагогічної майстерності

Педагогічна модель «ТІПА» виходить з передумови, що комунікація найефективніша, якщо вона двостороння. Емпірична модель потребує створення навчального середовища, яке заохочує до активної участі, ці­ нує попередній досвід учнів і підтримує навчання через спільну роботу. Для створення такого середовища викладачі мають моделювати та під­ тримувати ефективний двосторонній підхід до комунікації. Спільне розу­ міння не може виникнути без ефективної комунікації, а вона залежить від об’єктивності, активного слухання, неупередженості та визнання.

Ефективне слухання, зазвичай, визначають як істотну комунікативну навичку. Водночас, погані навички слухання вважають одними з головних чинників виникнення проблем у спілкуванні. Проте, дуже мало навчальних програм передбачають формування цих навичок. Значну частину нашого дитинства та подальшого розвитку, як у школі, так і поза нею, ми вчимо­ ся читати, писати й говорити. Однак, немає предметів, які б навчали нас слухати або розуміти інших людей. Ми живемо у світі, переповненому зву­ ками, де час вважається ходовим товаром. Як педагогам, нам настільки легко захопитися поясненням власної точки зору, що ми можемо забути, що учні можуть мати інші, проте, однаково цінні думки.

У своїй праці «Сім звичок надзвичайно успішних людей» Стівен Коуві пише: «…намагайтеся спочатку зрозуміти самі, а потім шукати розуміння». С. Коуві називає це «платою за сприйняття» [73]. Ці два твердження висловлюють одну і ту саму думку: для досягнення мети як викладачами, так і учнями, обов’язковою передумовою є розуміння один одного. Таке розуміння можливе, якщо використовувати навички активного слухання.

Що таке активне слухання?

Активний слухач робить щире, навіть зосереджене зусилля зрозуміти точку зору мовця. Надто часто слухачі шукають «паузи» в розмові, натя­ ку, що вони можуть висловити свої власні думки. Пошук «ефірного часу» витісняє справжнє розуміння. Коли ж відбувається активне слухання, всі чітко розуміють один одного, аудиторія в цілому та окремі учні досягають своїх цілей. Активне слухання дає змогу краще зрозуміти предмет розмо­ ви та створює взаємоповагу між членами колективу.

Що таке спостереження?

Спостереження означає дати співрозмовникові зрозуміти, що ви його уважно слухаєте, не перебиваючи хід його думок. Спостереження відбу­ вається, коли слухач коротко твердить у відповідь мовцю, наприклад: «ро­ зумію, так», що не обов’язково означає згоду; «я вас слухаю, продовжуй­

91

те»; або яке дає мовцеві змогу продовжувати висловлення: «зрозуміло, розкажіть мені далі».

Що таке уважність?

Уважність у цьому контексті означає невербальну комунікацію, яка зао­ хочує мовця продовжувати говорити. Уважність виявляється через жести або вираз обличчя слухача, які «говорять» про його зацікавленість слова­ ми мовця та заохочують останнього продовжувати говорити. До цих жес­ тів належать:

•• кивання головою;

•• нахиляння вперед у кріслі;

•• відкрита поза;

•• зоровий контакт з мовцем.

Що таке «відкривання дверей»?

«Відкриваннядверей»допомагаєкращезрозумітиодинодного,оскіль­ ки завдяки цьому методові слухачі заохочують мовців детальніше пояснювати свою думку. Цей прийом також демонструє, що слухач зацікавлений у повідомленні мовця. Ключем до «відкривання ментальних дверей» може бути запитання або твердження на кшталт:

•• Розкажіть про це більше.

•• Мені цікава ваша думка з цього питання.

•• Я не впевнений, що правильно вас зрозумів.

•• Чи не могли б ви навести приклад?

Що таке зондування?

Як і «відкривання дверей», метод зондування допомагає краще зрозу­ міти сказане. Зондування відбувається, коли слухач робить зауваження, яке описує висловлювання мовця та ставить запитання, через яке просять мовця конкретніше висвітлити проблему. Зондування – це не твердження або інтерпретація слухачем проблеми, що обговорюється. Такі реакції як: «Але чи не вважаєте ви, що…?» або «Чи не правда, що…?» неминуче додають комунікативному обмінові враження, що ви щось обстоюєте, з чимось не погоджуєтеся та не сприяють розумінню. Зондування насправді запрошує мовця детальніше викласти свою точку зору. Воно надсилає підсвідоме повідомлення: «Мені цікаво те, про що ти говориш, відповідно, ти мені теж цікавий». Зверніть увагу, що в таких повідомленнях відсутнє «але». Зондуючі запитання створюють навчальне середовище, в якому високо цінується допитливість і ретельна перевір-

92

ка ідей. Нижче подано приклади запитань, які можна використовувати для зондування:

•• Як на рахунок...?

•• Чи не думали ви про ...?

•• Чи не могли б ви мені більше розповісти про...?

•• Чи вважаєте ви, що ...?

•• Не могли б ви детальніше розповісти про...?

Що таке перефразування?

Перефразування сприяє розумінню, оскільки ви переконуєтеся, що сказане мовцем і почуте вами збігається. Перефразування дає вам змогу перевірити своє розуміння сказаного та свідчить, що ви активно слухали. Для цього потрібно переказати повідомлення мовця власними словами. Застереження: не додавайте нових ідей або слів, що могли б натякати на осуд з вашого боку. До «сигнальних знаків» перефразування належать такі вирази:

•• Отже, ви говорите, що ...

•• Якщо я правильно вас зрозумів...

•• Наскільки я це розумію...

Коли слухач перефразовує, мовець може переконатися, що його пра­ вильно зрозуміли, а у випадку комунікаційної помилки має можливість пе­ реказати ключові положення вже сказаного.

Що таке перевірка сприйняття?

Найскладніша стратегія активного слухання є також і найважливіша. Це

– перевірка сприйняття. Хоча більшість із нас знають, наскільки важливо мати відкритий розум і чутливе серце, постійне їх застосування може бути проблематичним. Активний слухач повністю вислуховує людину, перш ніж робить судження. Перевірка сприйняття означає, що слід відкласти в бік свої упередження та усвідомити потенційний вплив своїх почуттів, міцних переконань і схильностей на певну ситуацію.

Перевірка сприйняття потребує повної та відважної чесності у став­ ленні до себе. Спостерігайте за іншими: як люди невербально виказують зневагу чи розчарування, згоду чи підтримку, зацікавлення чи збудження, нудьгу чи втому? Чи можете ви побачити себе в якихось із цих невербальних сингалів? Ми схильні виявляти реакції, які виникають всередині нас, коли ми слухаємо. Активний слухач визнає, що такі реакції можуть зашко­ дити ефективній комунікації, і тому наполегливо працює над тим, щоб мо­ вець отримав сигнали, які стимулюють, а не знеохочують комунікацію.

93

На думку Стівена Коуві, люди слухають не для того, щоб зрозуміти, вони слухають з наміром відповісти [73].

Навчальна вправа 3

Мета. Помітити використання уважності, спостереження, «відкривання дверей», зондування, перефразування та перевірки сприйняття у навчальній ситуації. Оцінити вплив цих технологій на колектив.

Щобзбалансуватицейнавчальнийматеріал,«слухайте»мовужестівсвоїх колег. Зауважте реакцію або відсутність реакції викладача на ці сигнали.

Заповніть анкету та здайте викладачеві наприкінці заняття.

1.Я помітив, що один / деякі з моїх колег

2.Я помітив, що викладач відреагував за допомогою …..……...……./

не відреагував __________________________________________________

3.Через це я почувався

Навчальна вправа 4

Мета. Після успішного виконання навчального завдання ви зможете застосувати «сходинки висновків», щоб проаналізувати приклад особистого спілкування.

Найскладніша стратегія активного слухання є також і найважливіша. Це

– перевірка сприйняття. Хоча більшість із нас знають, наскільки важливо мати відкритий розум і чутливе серце, постійне їх застосування може бути проблематичним.

Навіть до того, як вимовлено перше слово, ми схильні робити припу­ щення стосовно людей, з якими вступаємо в контакт. Спробуйте виконати таку вправу: уявіть, що на кожній з поданих нижче світлин зображено лю­ дей, у яких ви викладатимете наступного семестру. Занотуйте своє мит­ тєве сприйняття та свої почуття щодо кожного з них. Вправа буде більш корисною, якщо ви відповідатимете швидко та чесно.

Чи віднесли ви одних учнів до «відмінників», а інших до «двієчників»? Чи помітили радість або дискомфорт, що у перспективі викладатимете у цих учнів? Чи ви припускаєте, що ваші сприйняття впливатимуть на те, які у вас складуться стосунки з кожним учнем? Наскільки точними можуть бути ваші сприйняття цих учнів?

Беручи до уваги відсутність інформації про кожного з них, відповідь очевидна. Проте, наші перші враження один про одного значно важливіші­ , ніж наступні.

Ефективні викладачі відкладають у бік свою необ’єктивність, вони сві-

94

домі потенційного впливу почуттів, міцних переконань та упереджень на навчальне середовище. Вони свідомо й наполегливо використовують­ стратегії перевірки сприйняття для створення навчального середовища­ , яке підтримує зацікавленість, емпатію та мужність, що сприяє навчанню.

Перевірка сприйняття потребує повної та відважної чесності у ставлен­ ні до себе. Як ви невербально виказуєте зневагу чи розчарування, згоду чи підтримку, зацікавлення чи збудження, нудьгу чи втому? Майстерний педагог визнає, що невербальні сигнали можуть зашкодити ефективній комунікації, і тому наполегливо працює над тим, щоб учні отримували сиг­ нали, які стимулюють, а не знеохочують навчання.

Як слід використовувати «сходинки висновків»?

«Сходинки висновків» – це розумовий процес, що визначає, яким чином мивідбираємотанадаємозначенняінформаціїтапідсвідомоза­стосовуємо ці «сходинки» практично в усіх сферах життя. Оскільки з цією системою ми вже інтуїтивно знайомі, має сенс адаптувати її для нашої педагогічної­ роботи. Навіщо вивчати абсолютно нову систему, якщо добре відома нам не гірше виконуватиме свою функцію? «Сходинки висновків», якщо ними правильно користуватися – один із засобів перевірки сприйняття­ .

Явчиняю дії на основі своїх переконань

Яприймаю переконання

Яроблю висновки

Яроблю припущення

Яприписую значення

Явідбираю данні з того, що спостерігаю

Дані та події, які можна спостерігати

Некеровані «сходинки висновків»

Мені не подобається Микола Я не подобаюсь Миколі

Він думає, що я поганий викладач Миколі не подобаються мої заняття Йому стало нудно через моє викладання Він так поводиться не лише на моїх заняттях Микола заснув під час занять

Зауважте, що результати некерованих «сходинок висновків» ніяк не по­ кращують навчального середовища чи досвіду навчання ні для Миколи, ні для його викладача. Найімовірніше, Микола й далі спатиме на уроках, а викладач так само погано до нього ставитиметься. Пам’ятайте, ми всі посила-

95

ємо невербальні сигнали. Поки Микола спить, він не отримує від викладача жодних негативних стимулів, проте, ймовірно, що викладач по­силатиме знаки – навмисне або ні – свого невдоволення, учневі уваж­ному і не сонному. Відтак, ми можемо припустити, що одногрупникам Миколи дуже добре відомо про «флюїди» викладача. Пам’ятайте, що пев­ною мірою ми всі добре сприймаємо та обробляємо невербальні сигнали. Можна лише здогадуватись, який вплив матиме ця ситуація на навчальне середовище.

Керовані «сходинки висновків»

Явчиняю дії на основі своїх переконань

Яприймаю переконання

Яроблю висновки

Яроблю припущення

Яприписую значення

Явідбираю данні з того, що спостерігаю

Дані та події, які можна спостерігати

Спробуймо розглянути цей приклад з Миколою.

Зауважте, що результати керованих «сходинок висновків» покращують розуміння ситуації та підвищують потенціал до навчання як для викладача й учня, так і для всієї групи.

Навчальна вправа 5

Мета. Використати «сходинки висновків» для планування взаємодії між викладачем і учнем, щоб взаємодія закінчилася позитивно.

Інструкції.

Проведіть рольову гру у групах по троє. Скористайтеся Додатком 5.1, застосовуючи «сходинки висновків» до своєї власної ситуації.

Будьте готові поділитися результатом з усією групою.

•• 1 діюча особа – учень. Прочитайте інформаційний лист № 1 та підготуйтеся за допомогою «сходинок висновків».

Пропозиція.Щоб допомогти собі сформулювати відповідь на ситуацію, скористайтеся інформаційним листом № 2.

•• 2 діюча особа – викладач. Прочитайте інформаційний лист № 3 та підготуйтеся за допомогою «сходинок висновків».

Пропозиція.Щоб допомогти собі сформулювати відповідь на ситуацію, скористайтеся інформаційним лист № 2.

96

•• 3 діюча особа – спостерігач. Прочитайте інформаційні листи № 1, № З та поспостерігайте за рольовою грою, скажіть учневі та викладачеві, що їм добре вдалося та над чим їм ще треба попрацювати.

Або:

Запропонуйте двом учасникам розіграти сценарій, поданий в інформаційних листах № 1, № 3, тим часом решта групи виконува­ тиме роль спостерігачів.

Інформаційний лист № 1

Інформація для учня

Ви першокурсник. Вас звати Віктор. Вам важко встигати з підготовкою до занять. Поєднання навчання із сімейним життям виявилося нелегкою справою, адже ви самі виховуєте дітей. Проте, ви наполегливо працюєте

йпереконані, що складете іспити з усіх предметів, хоча оцінки будуть не такими високими, якими могли б бути.

Останні два тижні ваші діти хворіли на грип, що додало до загальної си­ туації ще більшого стресу. Ви не встигали виконувати домашні завдання

йвідстали від групи. До училища змушені добиратися громадським тран­ спортом, тому майже щодня запізнювались.

На щастя, ваша мама погодилася вчора прийти доглядати дітей, і ви всю ніч зубрили матеріал до підсумкового екзамену. Одна із студенток по-справжньому вам допомогла – дала переписати конспект лекції, на якій вас не було, та показала, як систематизувати запитання й відповіді на окремих картках, що полегшує їх запам’ятовування. Ви відчуваєте, що досить непогано підготувались, і вважаєте, що все це завдяки карткам, які допомогли запам’ятати значно більше інформації.

Вранці, поспавши дві години, ви збираєте речі та їдете в училище. В  автобусі ще кілька разів перечитуєте картки і переконуєте себе, що краще­ підготуватися не змогли. Ви заходите в аудиторію, сідаєте та ставите свою сумку на підлогу. Виймаючи зошит, ви не помічаєте, як із сумки випадають­ картки та розсипаються по підлозі.

97

Інформаційний лист № 2

«Сходинки висновків». Підказки

Дайте іншим побачити ваш процес мислення. «Сходинками висновків» слід підніматися повільно.

Перевіряйте свої висновки та припущення публічно

98

Запросіть інших показати свій процес мислення

99

Зворотний зв’язок

Спостерігач

Спостерігайте за рольовою грою та оцініть використання таких страте­ гій активного слухання:

Зробіть позитивний (+) коментар і зауваження щодо моментів, які мож­ на було б покращити, як для викладачів, так і для учнів.

Інформаційний лист № 3

Інформація для викладача

Ви новий викладач у ПТНЗ, ваша група складає підсумковий екзамен. Півріччя минуло непогано, вам вдалося використати в аудиторії всі зна­ ння, отримані за програмою «Педагогічна майстерність».

Нещодавно ваш директор видав наказ на основі нових правил ПТНЗ щодо списування та плагіату. В наказі зазначено, що, з огляду на зростаючу кількість випадків списування на екзаменах, викладачам слід суворо карати учнів, котрі причетні до такої діяльності. Ви також помітили статтю в учнівській стінній газеті, яка застерігала учнів від списування та попереджала про можливі наслідки.

Проходжуючись аудиторією, аби побачити, скільки учнів уже написали, ви помічаєте шпаргалки на підлозі біля учня, якого звати Віктор. Ви бачи­ те, що двоє інших учнів усе помітили та чекають, що ви робитимете далі. Останні кілька тижнів Віктор запізнювався на заняття, а кілька взагалі про­ пустив. Ви навіть не можете пригадати, чи був він на підсумковому занят­ ті, коли з групою повторювали матеріал перед екзаменом. Власне кажучи, від початку півріччя він став вчитися набагато гірше.

Тепер ви думаєте, чи не відстав Віктор настільки, що йому довелося списувати на екзамені. Вам не віриться, що хтось із ваших учнів може ро­ бити таке! Особливо після ваших зусиль щодо підготовки їх до підсумко­

100