- •10 Порад журналістам: як працювати в умовах війни, анексії та окупації?
- •4. Поява та розвиток перших інформаційних агентств.
- •7. Поява "жовтої" преси.
- •8. Персональний журналізм.
- •9. Поява розслідувальної журналістики.
- •10. Поява та розвиток радіомовлення.
- •11. Поява та розвиток телебачення.
- •12. Відмінність між журналістикою та пропагандою.
- •14. Журналістика і тероризм.
- •13. Поява та розвиток інтернет-журналістики.
- •15. Поява в Європі та сша перших кодексів журналістів.
- •16. Міжнародні об'єднання журналістів.
- •17. Сучасні тенденції розвитку світової журналістики.
- •18. Журналістика Англійської революції.
- •19. Журналістика Французької революції.
- •20. Поява в Європі та сша перших журналістських освітніх центрів.
- •1. Журналістика як творчий процес. Різноманіття творчої продукції журналістики.
- •2. Відмінність журналістики від науки, критики, літератури.
- •3. Факт. Його значення в журналістиці.
- •4. Основні джерела інформації. Методи збирання інформації.
- •5. Процес написання журналістського твору. Авторський задум і результат.
- •6. Полеміка в журналістиці
- •7. Поняття «жанр», «журналістський жанр».
- •8. Жанроутворювальні чинники в журналістиці.
- •9. Історично сформовані групи жанрів журналістики.
- •10. Взаємопроникнення та взаємозбагачення журналістських жанрів.
- •11. Метод і жанр: взаємопроникнення.
- •12. Правила подачі інформаційних журналістських матеріалів.
- •13. Професійні якості репортера
- •14. Загальна класифікація інформаційних жанрів.
- •15. Природа і специфіка журналістського аналізу та синтезу. Аналітика в журналістиці.
- •16. Система аналітичних жанрів.
- •17. Публіцистика як особливий різновид журналістської діяльності.
- •18. Жанри сучасної публіцистики.
- •19. На які запитання відповідають аналітичні жанри?
- •20. Сатирико-гумористичні жанри
- •2. Розслідувальна публіцистика газети «Волинь».
- •3. Метод маски: європейський та російський досвід.
- •4. Основні етапи журналістського розслідування. (пов’язано із фазами)
- •5. Види журналістських розслідувань.
- •6. Структурні елементи журналістського розслідування.
- •7. Теоретичні визначення поняття «журналістське розслідування» зарубіжними та вітчизняними дослідниками.
- •8. Основні фази журналістського розслідування та їх характеристика.
- •9. Проблемні й ситуативні журналістські розслідування.
- •10. Етичні принципи проведення журналістських розслідувань.
- •1.Поняття «телевізійний менеджмент» та «телевізійний маркетинг». Спільне та відмінне.
- •2.Телереклама як один із основних видів маркетингових комунікацій. Види та функції телереклами. Відмінність від телепромоції.
- •3.Історія створення телебачення в Україні.
- •4.Роль телебачення у формуванні громадянського суспільства в Україні.
- •5.Телевізійний канал як бренд. Створення медіабренда. Слогани як основа формування іміджу телеканалу.
- •6.Особливості програмування українського телеканалу. Основні тенденції та принципи формування сітки мовлення.
- •7.Типологія й класифікація телеканалів в Україні.
- •8.Державне, громадське й комерційне телебачення в Україні.
- •9.Суспільне телебачення в Україні: специфіка формування.
- •10.Типологія художньо-публіцистичного продукту на телебаченні. Жанри художньої телепубліцистики.
- •11.Інформаційні жанри телебачення.
- •12.Збирання матеріалу та джерела інформації для теленарису.
- •13.Сценарний план телепрограми. Принципи складання.
- •14.Аналітичні жанри на телебаченні.
- •15.Драматургія публіцистичного твору на телебаченні: тема, ідея, композиція.
- •16.Телекоментар і телеогляд: актуальність жанрів. Трансформація тематики, образів і способів монтажу.
- •17.Телеінтерв’ю: особливості жанру.
- •18.Проблемний, подієвий та подорожній нариси у сучасній українській телепубліцистиці.
- •19.Телерепортаж: особливості жанру.
- •20.Телепрограма і документальний фільм: організація творчого процесу.
- •4. Критики та контролю.
- •8.Функція реклами
3. Метод маски: європейський та російський досвід.
Михайлин : Журналістика знає такі типи спостережень, як відкрите і приховане, включене і невключене. Сутність їх полягає в тому, що журналіст стає на певний час членом якого-небудь колективу, організації, закладу, установи. Відкрите спостереження передбачає обізнаність навколишніх з тим, що їх вивчають, приховане - відсутність такої обізнаності. Методом включеного спостереження (інші назви: "метод маски", "метод перевдягання", "метод зміни професії")
Першовідкривачем методу маски в російській журналістиці був легендарний Володимир Гіляровський. Цей метод відродив Михайло Кольцов у 1930-ті роки, а в 1960-ті -репортер "Экономической газеты" Анатолій Гудимов, що написав цілу книжку нарисів "Таємниця чужої професії. Сім днів у таксі. Віч на віч" (1965). Сама Людмила Васильєва в додатках до названої книжки вмістила свої нариси 1990-х - початку 2000-х років, які первісно друкувалися в газеті "Комсомольська правда" (Далекосхідне представництво) . Інформація для них зібрана методом маски, включеного спостереження.
На парах ми зосереджувались на Гіляровському і Лондоні
В 1871 году Гиляровский ушёл из домапосле неудачного экзамена, и началась его жизнь, полная приключений и скитаний. Был и бурлаком, и циркачом, и актёром, работал на белильном заводе, объезжал диких лошадей в степях.
Он всегда знал все последние городские новости, что и где произошло. И это неудивительно, ведь с кем он только не водил знакомств и ото всех умел получать нужную информацию. В трущобах, в том числе и на Хитровом рынке, среди его знакомцев были самые отчаянные бродяги, которые сообщали ему сенсации преступного мира. О пожарах, по приказанию брандмайора С. А. Потехина, он узнавал из повесток, да и среди работников железной дороги у Гиляровского тоже были свои агенты, которые сообщали обо всех происшествиях и крушениях поездов. Один из самых известных его репортажей «Ходынская катастрофа» вызвал множество кривотолков и пересудов. Никто не мог поверить, что человек, побывавший в самом центре этого кошмара, вышел оттуда живым и невредимым, да ещё и написал об этом.
И уже в 1887 году была готова для печати его книга «Трущобные люди». Но в ходе обыска её изъяли и не пустили в печать. В «Трущобных людях» Гиляровский показывает, как попадают на самое дно жизни люди.
«Москва и москвичи» — главная, наиболее известная книга В. А. Гиляровского. Она вобрала в себя более чем полувековые впечатления о Москве и ее обитателях. В 1926 году вышло первое издание книги. В ней было всего 5 глав, рассказывающих о рынках, трущобах, трактирах и долговой тюрьме-яме. Интерес к этим объектам был вызван тем, что Моссовет приступил к их уничтожению. Затем Гиляровский пишет новые главы.
Джек Лондон Люди безодні:
Ассоциация «Америкен Пресс» в 1902 году предложила отправиться в Восточный Лондон — беднейший и опаснейший район столицы Британии. Цель — серия репортажей.
На месте английские социалисты отговаривали его, не понимая, как в обстановке гетто он собирается выжить: «Там зарежут через полчаса». «Они не понимали, что это моя среда, я оттуда родом», — улыбаясь, говорил Лондон. И все же масштабы нищеты по сравнению с родными Штатами поразили даже видавшего виды репортера. Вот отрывок из его будущей книги «Люди бездны»: «Мы подошли к дому. Дверь была настолько узка, что пришлось перешагнуть через женщину, которая, сидя с беззастенчиво обнаженной грудью, кормила младенца. Мы оказались на лестнице, заваленной отбросами. В этой трущобе, называемой домом, семь комнат, в шести из них живет двадцать человек обоего пола и различного возраста. Каждая комната площадью шесть-семь квадратных метров. В них стряпают, спят, едят и работают...»
Лондон делает радикальный вывод: «Восемь миллионов человек, никогда не евших досыта, не имевших теплой одежды и сносного белья, предъявляют счет правящему классу за пищу, которую он пожирает, за вина, которые он пьет, за роскошь, которой он себя окружил, за дорогие платья, которые он носит».
Німецький журналіст Гюнтер Вальраф у середині 1970-х років використав метод включеного спостереження, прикинувся турком-гастарбайтером і в серії нарисів розповів про всі "красоти" емігрантського життя, ткнувши носом німців у їхню ж ксенофобію .
