19. Проблема міжособистісного конфлікту. Соціально-психологічний аналіз конфліктів у військовому підрозділі.

Соцiальні психологи видiляють два рiзновиди конфлiкту: внутрiшньоособистісний та мiжособистісний. Внутрiшньоособистісний конфлiкт являє собою зiткнення рiвних за силою, але протилежних за напрямком iнтересiв, потреб, потягiв в однiй особистостi.

Мiжособистісний конфлiкт, який i є предметом нашого дослiдження, це ситуація, де дiйовi особи переслiдують несумiснi цiлi та реалiзують протилежнi цiнностi або одночасно прагнуть досягнення такої мети, якої може досягнути тiльки одна iз сторiн. Тут, виходячи iз складу учасникiв конфлiкту, вiдокремлюють типи конфліктів: особистiсть - особистiсть, особистiсть - група, група - група. Отже, у соціально-психологічному плані учасники конфлікту характеризуються передусім протилежними мотивами, цінностями, настановами тощо.

Всi мiжособистісні конфлiкти розподiляються на дiловi та емоцiйнi.

Дiловий конфлiкт має мiсце у процесi виконання службових обов'язкiв, коли деякi воїни не якісно виконують свої посадовi обов'язки, покладають їх виконання на iнших вiйськовослужбовцiв тощо.

Емоцiйнi конфлiкти характеризуються тим, що вони виникають у галузi мiжособистісних вiдносин через слабке виховання окремих воїнiв, їхню психологiчну несумiсність. У зв'язку з тим, що причини таких конфлiктiв криються у особистісних якостях учасникiв цих конфлiктiв, їх складно контролювати та виявляти причини. Такi конфлiкти офiцери повиннi швидко локалiзовувати i застосовувати заходи для примирення протиборствуючих сторiн. У протилежному випадку вони призводять до тяжких наслідків

Можна виділити конструктивні (позитивні) та деструктивні (негативні) конфлікти.

Основні вияви конструктивного конфлікту:

в особистісному конфлікті – сприяння позитивному розвитку особистості військовослужбовця у вигляді почуття невдоволеності, наприклад, результатами власної діяльності;

в міжособистісних конфліктах – запобігання стагнації життєдіяльності військового підрозділу; сприяння його розвитку та формування позитивного морально-психологічного клімату; утвердження нових цілей, норм, ціннісних орієнтацій, прийомів, способів і форм колективної діяльності; звільнення від руйнуючих життєдіяльність військового підрозділу факторів; згуртування перед зовнішньою безпекою.

Отже, конструктивний конфлікт у житті військового колективу виконує такі позитивні функції: пізнавальну, розвивальну, коригувальну, стабілізаційну і основну – інтегративну

Всю сукупність причин конфліктів можна розділити на три великі групи:

1. Причини, якi мають соцiально-психологiчний характер (наявнiсть у пiдроздiлi соцiально незрiлих осiб; вiдсутнiсть свiдомої дисциплiни в окремих вiйськовослужбовцiв; занепад престижу вiйськової служби, i, як наслiдок - низька мотивацiя до вiйськової служби; негативнi риси характеру окремих членiв вiйськового колективу, якi межують з хворобливiстю, дезорганiзованiстю колективу, низький рiвень його розвитку; вiдсутнiсть найпростiших знань із психологiї; негативнi традицiї, якi ще формувались у рiзноманiтних цивiльних органiзацiях та установах; психологiчна несумiснiсть воїнів тощо).

2. Причини, якi мають органiзацiйний характер (недолiки в органiзацiї життєдiяльностi пiдроздiлу; низький рiвень бойової та гуманiтарної підготовки; недостатня пiдготовленiсть, малодосвідченість окремих керiвникiв вiйськових пiдроздiлiв, вiдсутнiсть навичок керування; невiдповiднiсть стилю керування командирiв пiдроздiлiв рiвню зрiлостi вiйськового колективу; не найкращий розподiл особового складу за посадами; недолiки в органiзацiї виховання особового складу пiдроздiлу; недолiки у забезпеченнi особового складу рiзними видами постачання тощо).

3. Морально-етичнi причини (недостатня моральна вихованiсть окремих вiйськовослужбовцiв, яка проявляється у грубостi та неправдивостi, неповазi до загальнолюдських цiнностей, порушень правил спiлкування; приниження власної гiдностi вiйськовослужбовцiв; наявнiсть негативних традицiй, хибне розумiння товариства, пияцтво, низький рiвень культури мовлення; вiдсутнiсть особистого прикладу офiцерiв та сержантiв тощо).

20. Психологічне забезпечення бойового чергування, вартової та внутрішньої служб.

Підготовка варт організовується та проводиться у три етапи.

Перший етап. За дві - три доби до заступання у наряд командиром роти (батареї) або батальйону (дивізіону) із залученням заступника командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону) з виховної роботи (по роботі з особовим складом), командирів взводів, призначеного начальника варти, старшини підрозділу та санітарного інструктора здійснюється добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів.

Другий етап. Напередодні дня заступання військовослужбовців у наряд у години, які визначені розпорядком дня військової частини, з особовим складом у класі для підготовки варт проводяться теоретичні заняття з вивчення положень військових статутів, особливих обов'язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки при поводженні з нею.

Третій етап. Практичні заняття з особовим складом варти проводяться у день заступання в наряд у вартовому містечку військової частини.