Висновки

Отже, у даній роботі було розглянуто теоретичні і методичні основи управління фізичною культурою та спортом в Україні. Було проведено аналіз сучасного управління фізичною культурою та спортом в Україні, досліджено планування і контроль роботи у фізичному вихованні та занять спортом.

Фізична культура і спорт відноситься до сфери соціального життя, представляючи собою невід'ємний елемент нематеріального виробництва.

Провівши аналіз літератури ми дізналися, що державна політика у сфері фізичної культури і спорту спрямована на вирішення таких завдань: формування у населення сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника забезпечення здорового способу життя; удосконалення форм залучення різних груп населення до регулярних та повноцінних занять фізичною культурою і спортом; удосконалення на науково обґрунтованих засадах системи дитячо-юнацького спорту; підвищення якості відбору обдарованих осіб до системи резервного спорту, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей спортсменів на етапах багаторічної підготовки; удосконалення системи формування та підготовки національних збірних команд, передусім з олімпійських видів спорту; переорієнтування системи керівництва сферою фізичної культури і спорту на забезпечення поєднання зусиль організацій фізкультурно-спортивної спрямованості; сприяння поширенню клубної системи у сфері фізичної культури і спорту; будівництво за підтримки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сучасних спортивних споруд, належне їх обладнання та використання; удосконалення економічних засад у сфері фізичної культури і спорту, запровадження ефективних моделей її кадрового, фінансового, матеріально-технічного, наукового, медичного та інформаційного забезпечення. Але на наш погляд більшість цих завдань досі не вирішені. Ми сподіваємось, що до 2016 року ці завдання будуть вирішені.

Список літератури

1. Абдулина О.А. Загально педагогічна підготовка вчителя вищої педагогічної освіти: Для педагогічних спец. виш. уч. закладів. — 2 вид., перероб. и доп. — М.: Просвітництво, 1991.

2. Виленский М.Я., Сафин Р.С. Профессиональная направленность физического воспитания студентов педагогических специальностей (Учеб. пособие для спец. пед. вузов). — М.: Высшая шк., 1989.

3. Комплексні програми середньої загальноосвітньої школи. Фізична культура 1—11 класи. — К.: Освіта, 1993.

4. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. — Л.: ЛГУ, 1970.

5. Талызина Н.Ф. Теоретические основы разработки модели специалиста. — М.: Знание, 1986.

6. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. — Т.1. — Тернопіль: Навчальна книга— Богдан, 2002.

7.Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. – Практикум. – Львів. 1993.

8. http://www.ukrreferat.com/index.php

9.http://www.ldufk.edu.ua/index.php/dlja-inozemciv/articles/upravl-dijalnistju-sportorganizacij.html?file=tl_files/siteTheme/photoGallery/2010/Inozemci_zaochno_magistratura/Upravl.%20dijalnistju%20sport.%20organizacij/Rozdil%201/udso%201.doc

10. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=38806