Частина третя. Криміналістична тактика
Слід мати на увазі, що встановлені суперечності між висновком експерта та іншими даними по справі ще не свідчать про недостовірність висновку. Суперечливі дані підлягають новій оцінці, під час якої можутьбутивстановленіпогрішностіурезультатахоглядумісцяподії або обшуку, помилки у показаннях свідків або потерпілих та ін.
Урезультатіоцінкивисновкуекспертаслідчий(суд) можеприйняти одне з таких рішень:
1)визнативисновокекспертаповнимтаобґрунтованим, таким, що має значення по справі;
2)визнати висновок експерта неповним або недостатньо ясним та
вразі необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК;
3)визнативисновокекспертанеобґрунтованимабосумнівнимщодо його правильності та в разі необхідності призначити повторну експертизу чи здійснити інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновків експерта.
Запитання для самоконтролю
1.Що таке судова експертиза?
2.За якими підставами можуть бути класифіковані судові експертизи?
3.В яких випадках судова експертиза має призначатися обов’язково?
4.Які права має судовий експерт?
5.Які обов’язки має судовий експерт?
6.Які установи та відомчі служби здійснюють судовоекспертну діяльність?
7.Які елементи охоплює процес підготовки судової експертизи?
8.Які групи зразків для порівняльного дослідження виокремлюють в судовій експертизі?
9.Яким вимогам мають відповідати питання експерту?
10.Що являє собою експертна ініціатива?
11.Що таке висновок експерта?
12.З яких частин складається висновок експерта?
13.За якими правилами оцінюється висновок експерта?
14.Якерішенняможеприйнятислідчийурезультатіоцінки висновку експерта?
268
Частина
четверта
Криміналістична
методика
Розділ21
Загальніположення криміналістичноїметодики
§1. Сутність криміналістичної методики
Методика розслідування окремих видів злочинів (або криміналістична методика) є важливим розділом науки криміналістики. Криміналістичнаметодика— цесистеманауковихположеньірозроблюваних наїхосновірекомендацій щодоорганізаціїіздійсненнярозслідування та запобігання окремих видів злочинів. У системі криміналістичних знаньвонаявляєсобоюсинтезуючийрівень, якийоб’єднуєположення криміналістичної технікиікриміналістичної тактикивїхпереломленні до умов розслідування певного виду злочину.
Утеоріїкриміналістикислідрозрізнятипоняттяметодуіметодики. Під методами маються наувазі способи практичного здійснення чогонебудь, досягнення певних результатів (їх комплекси), спрямовані на збирання, дослідження таоцінкудоказівзметоювстановлення істини по кримінальній справі. Методика — це сукупність методів (їх система), в якій вони пов’язані між собою і підпорядковані певній меті розслідування злочинів.
Будь-якийзлочинєунікальнимтаіндивідуальним. Неіснуєтотожнихзлочинів. Водночаскожнаодиничнаподія— цепрояводнотипних
269
Частина четверта. Криміналістична методика
(однопорядкових) подій, який характеризується наявністю не тільки індивідуальних ознак, а й типових, що мають відношення до групи, роду або виду. У методиці розслідування окремих видів злочинів об’єднуючим принципом виступають видові особливості складів злочинів, найбільш характерні способи їх вчинення. Науковою основою криміналістичної методики є наявність спільності ознак у структурі кожного виду злочинів.
Поняття криміналістичної методики може розглядатися в трьох основних напрямах:
1)як розділ криміналістики;
2)як методика розслідування певного виду або різновиду злочину (окремікриміналістичніметодики) — методикарозслідуваннявбивств, зґвалтувань, крадіжок, вимагань, розбоїв та ін.;
3)як переломлення видової методики до конкретного злочину (в практичному аспекті).
Методикарозслідуванняокремихвидівзлочинівмаєвідповіднийзміст.
Уструктурікриміналістичної методики розрізняютьдвічастини:
1)загальні положення;
2)окремі методики.
Загальні положення методики охоплюють проблеми предмета криміналістичноїметодики, принципівформуванняїїнауковихрекомендацій, основ їх побудови і розроблення, критеріїв ефективності використання. Зміст криміналістичної методики охоплює загальні питання організації розкриття і розслідування злочинів, проблеми взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими працівниками і спеціалістами, основи криміналістичноїкласифікаціїтахарактеристикизлочинів. Узагальних положеннях методики увага приділяється ситуаційному підходу в розслідуванні злочинів, поняттю і видам слідчих ситуацій, проблемі прийняття тактичних рішень, реалізації тактичних операцій.
У структурі методики розслідування окремих видів злочинів важливе значення мають окремі криміналістичні методики. По суті вони охоплюють основний зміст методики.
Окрема методика розслідування — це система взаємопов’язаних і взаємообумовлених дій. Тому її завданням є розроблення типових систем (алгоритмів) дій слідчого, що сприяють обранню оптимальної лініїповедінкивпроцесірозслідуванняпевноговидузлочину. Окрема криміналістична методика — це комплекс порад типізованого характеру, що є найбільш ефективним при розслідуванні того або іншого виду (роду) злочинів: крадіжок, вимагань, вбивств, бандитизму та ін.
270
Розділ 21. Загальніположеннякриміналістичної методики
Вонаміститьтиповікомплексислідчихдійтаоперативно-розшукових заходів, передбачає послідовність їх здійснення.
Привсьомурізноманіттіокремихметодикунихєтиповіелементи, система яких утворює структуру окремих методик. До них можна віднести:
1)криміналістичну характеристику злочинів даного виду;
2)обставини, що підлягають з’ясуванню по справі;
3)особливості виявлення ознак того або іншого виду злочинів;
4)дії в стадії порушення кримінальної справи;
5)початковийетапрозслідування; тактикупершочерговихслідчих дій і оперативно-розшукових заходів;
6)наступний етап розслідування; тактику наступних дій та інших заходів;
7)профілактичні дії слідчого.
Криміналістична методика при розробленні відповідних рекомендацій широко використовує кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-процесуальнідані. Інформаційнимиджереламикриміналістичної методики є: наукові положення теорії криміналістики, дані іншихнаук, результатиузагальненогодосвіду судово-слідчихорганів, норми відповідних законодавчих та інших нормативних актів.
У методиці розслідування окремих видів злочинів проявляються такі залежності криміналістичної методики:
1)від видових ознак злочину;
2)від суб’єкта злочину;
3)від ретроспективної спрямованості характеру розслідування;
4)від ситуаційної зумовленості розслідування;
5)відрівнярозвиткутехніко-криміналістичних татактичнихзасо-
бів.
§2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
Об’єктомдослідженнякриміналістичноїметодикиєрізнізлочини. Криміналістична класифікація злочинів — необхідна умова ефективного пізнання даного об’єкта, основа для розроблення відповідних рекомендацій.
Криміналістичні рекомендації (поради) не повинні бути абстрактними, вонипередбачають певнийступіньїхупорядкованості і«видо-
271
Частина четверта. Криміналістична методика
ву» спрямованість. Розроблення науковообґрунтованих рекомендацій
уметодицірозслідуванняприпускаєвикористаннядиференційованого підходу, зумовленого особливостями роду або виду злочину.
Поняттякриміналістичноїкласифікаціїзлочинівєдостатньоновим ідискусійнимукриміналістиці. Підкриміналістичною класифікацією злочиніврозумієтьсяїхсистематизаціязакриміналістичнозначущими підставами, що сприяє формуванню криміналістичних характеристик злочинів і розробленню окремих криміналістичних методик.
Тривалий час у криміналістиці використовувалася кримінальноправова класифікація злочинів для вирішення різного роду завдань. У кримінально-правовомурозуміннікласифікаціязлочинів— цеподіл їх на певні групи залежно від характеру і ступеня суспільної небезпечності. За даною класифікацією злочини поділяються на роди (групи злочинів, об’єднаних одним розділом кримінального кодексу) та види.
Такакласифікаціязлочинівпереслідуєкримінально-правовіцілі(цілі кваліфікації діяння). Кримінально-правова класифікація у криміналістиці може бути використана тільки як орієнтуюча підстава, загальний принципрозробленняокремихкриміналістичнихметодик. Дляметодики розслідування окремих видів злочинів важливе значення має розумне поєднання критеріїв кримінально-правового характеру.
Поділ злочинів за розділами Особливої частини КК України не в усіх випадках забезпечує потреби криміналістичної науки, бо він не враховує закономірності, важливі з криміналістичної точки зору. Деякі криміналістично подібні види злочинів розміщені в різних розділах КК (наприклад, бандитизм — ст. 257 або контрабанда — ст. 201) із погляду криміналістичної методики ближче до «злочинів проти власності», ніж до «злочинів проти громадської безпеки» або «злочинів
усфері господарської діяльності». Низка злочинів, методики розслідуванняякихістотновідрізняються, навпаки, об’єднаніоднимрозділом (наприклад, у розділі II Особливої частини КК «Злочини проти життя та здоров’я особи» містяться в криміналістичному відношенні різні злочини, що потребують побудови специфічних окремих методик розслідування. Це умисне вбивство (ст. 115) і незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121) і залишення в небезпеці (ст. 135) тощо.
Побудова окремих криміналістичних методик вимагає більш диференційованого підходу до злочинів. Це стосується врахування слідчої ситуації, способів учинення злочину, його приховування і маскування,
272
Розділ 21. Загальніположеннякриміналістичної методики
особизлочинця, місцявчиненнязлочинутаіншихчинників. Так, можуть бути розглянуті методики розслідування вбивств при виявленні трупа абоприйоговідсутності; розслідуваннявбивств, пов’язанихізвиявленням частин розчленованого трупа; розслідування вбивств, пов’язаних з інсценуваннями; розслідування вбивств на замовлення; розслідування вбивств, учинених у бійці; розслідування вбивств, учинених у процесі протистояння організованих злочинних угруповань, та ін. Методики розслідування розкрадань1 можуть бути диференційовані залежно від галузігосподарськоїдіяльностіабосферинародногогосподарства: розслідуваннярозкрадань, вчиненихнапідприємствахторгівліабогромадського харчування; розслідування розкрадань на м’ясоперероблюючих підприємствах; розслідування розкрадань у кондитерській промисловості; розслідуваннярозкрадань, вчиненихприпроведеннібудівельних робіт; розслідування розкрадань у сільському господарстві; розслідуваннярозкраданьназалізничномутранспорті; розслідуваннярозкрадань на вантажному автомобільному транспорті та ін.
Якщовзятискладзлочинузаосновудлягрупуваннякриміналістичнихкласифікаційзлочинів, томожебутистворенасистемаостанніх. На практиціконкретнийзлочинвизначаєтьсязадекількомакласифікаціями, і це відбивається в змісті окремих методик. У криміналістиці пропонуються класифікації злочинів за такими групуваннями (Р. С. Бєлкін):
1.Класифікації злочинів, пов’язанихізсуб’єктомзлочину, щовчиняються:
одноособово і групою; вперше і повторно;
особами, що знаходяться в особливих відносинах з безпосереднім предметом посягання, та такими, що не перебувають у таких відносинах;
дорослими злочинцями і неповнолітніми; чоловіками і жінками (ця класифікація має обмежену сферу засто-
сування і належить тільки до деяких «суто чоловічих» злочинів або злочинів, учинення яких більш властиво жінкам).
2.Класифікація злочинів, пов’язаних з об’єктом злочину:
за особою потерпілого; за характером безпосереднього предмета посягання;
за місцем розташування безпосереднього предмета посягання (за місцем вчинення злочину);
за способами і засобами охорони безпосереднього предмета посягання.
1 Термін «розкрадання» вживається як узагальнююче поняття.
273