Розділ31. Розслідуванняпідпалівтаіншихзлочинів, пов’язанихізвиникненнямпожеж
хилення температурного режиму за певних умов, характер хімічних процесів, що відбуваються в матеріалах і речовинах, які стикаються, багато в чому впливають на результати відтворення тих чи інших обставин, а отже, і на можливість оцінки походження конкретних явищ. Це необхідно враховувати при підготовці слідчого експерименту.
Наприклад, прирозслідуванніпожежішляхомвідтворенняобстановки та обставин події виникла необхідність з’ясувати, чи може загорітисяшовк, щознаходитьсянавідстані2 мвідтріснутоїлампи розжарювання. Проведеннядослідівпоказало, щониткарозжарювання при падінні в разі руйнування скляного балона електролампи за зазначених умов загоряння не викликає, оскільки вона стикається з шовком вже в обвугленому і охолодженому стані. Отримані в результаті проведеного за участю спеціалістів експеримента дані були використані слідчим для спростування версії обвинуваченого про можливість загоряння шовку за описаних умов.
Перевірка показань на місці проводиться з метою зіставлення пояснень свідків, обвинувачених з фактичними обставинами і обстановкою пожежі. Це дозволяє з’ясувати низку обставин, пов’язаних з виникненням пожежі, зокрема, місце осередку пожежі, її поширення, колір полум’я і диму, поведінку окремих осіб тощо, а також намітити нові версії, виявити речові докази, що мають значення для подальшого розслідування.
§5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
Попереджувальнадіяльністьприрозслідуванніпожежздійснюєтьсянапідставі данихпропричинитаумови, щосприяютьїхвиникненню. Вони встановлюються органами державного пожежного нагляду, а також у процесі розслідування злочинів, пов’язаних з підпалом чи порушенням вимог пожежної безпеки.
Причини, що сприяють виникненню пожеж: недодержання адмі-
ністрацією вказівок державного пожежного нагляду, неусунення виявлених внаслідок перевірки недоліків і несправностей, необережне поводження з вогнем, порушення правил зберігання паливномастильнихматеріалів, легкозаймистихтавибухонебезпечнихречовин. Органи державного пожежного нагляду на підставі узагальнення і аналізу зазначених причин та умов, а також практики органів розслі-
411
Частина четверта. Криміналістична методика
дування і даних експертних досліджень здійснюють профілактичну діяльність як безпосередньо, так і через органи влади і управління, а також адміністрацію установ та підприємств, добровільні пожежні дружини та ін.
Основною формою профілактичних дій слідчих органів є подання про причини та умови, що сприяють виникненню пожеж, до відповідних державних органів та інших організацій за матеріалами розслідування конкретних кримінальних справ.
Такі подання згідно зі ст. 231 КПК повинні містити конкретні висновки: а) про причини та умови, що сприяли виникненню пожежі; б) про осіб, винних у порушенні вимог пожежної безпеки, чи таких, що вчинилипідпал; в) щодозаходів, якінеобхідновжитидоусуненняцих причин і умов. Мотивоване подання слідчого з конкретної справи про пожежу, складене на підставі всебічного аналізу встановлених під час розслідуванняобставинїївиникнення, причинтаумов, щоїйсприяли, єосновним процесуальним документом профілактичного характеру, а також одним з найбільш ефективних засобів запобігання злочинам, пов’язаним з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
Запитання для самоконтролю
1.Які злочини можуть бути пов’язані з виникненням пожеж?
2.Які існують види підпалів?
3.Які існують способи приховування пожеж та підпалів?
4.Якиминормативно-правовимиактамирегламентується діяльність органів дізнання в системі МНС України?
5.Які обставини підлягають з’ясуванню у справах про пожежі?
6.Які типові слідчі ситуації можуть виникати на початковому етапі розслідування підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки?
7.Які існують типові версії про причини пожеж?
8.Якіпершочерговіслідчідіїхарактернідлярозслідування пожеж?
9.У чому полягають особливості огляду місця події у справах про пожежі?
412
Розділ31. Розслідуванняпідпалівтаіншихзлочинів, пов’язанихізвиникненнямпожеж
10.Які експертизи найбільш часто призначаються у справах про пожежі?
11.Які питання можуть бути вирішені за допомогою пожежно-технічної експертизи?
12.Які питання можуть бути поставлені на вирішення судово-хімічної експертизи по даній категорії справ?
13.Якіобставининеобхідноз’ясовуватиусвідківприрозслідуванні пожеж?
14.Якуспецифікумаєдопитпідозрюваногоприрозслідуванні пожеж?
15.Чи існують особливості проведення відтворення обстановки та обставин події по даній категорії справ?
16.Які причини сприяють виникненню пожеж?
413
Розділ32
Розслідування злочинів проти довкілля
§1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
Відносини у сфері забезпечення екологічної безпеки в Україні регулюються Законом України від 25 червня 1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища», розробленим відповідно до ньогоземельним, водним, лісовимзаконодавством, атакожзаконодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (зокрема, Законом України «Про охорону атмосферного повітря», Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра та ін.).
Серед злочинів, що можуть негативно позначитися на екологічній ситуації, треба відмітити діяння, пов’язані з порушенням вимог законодавства про охорону праці, правил безпеки під час виконання робіт зпідвищеноюнебезпекою, правилбезпеки навибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, правил ядерної або радіаційної безпеки, а також правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. ст. 271-275 КК), знищенням або пошкодженням майна (ст.
ст. 194–196 КК) та ін.
У числі злочинів проти довкілля виділяють ті, безпосереднім об’єктомякихєвідносиниусферіохорониводнихресурсів, атмосферного повітря, лісових масивів, земель, надр, передбачені ст. 241 КК («Забруднення атмосферного повітря»), ст. 242 КК («Порушення правил охорони вод»), ст. 243 КК («Забруднення моря»), ст. 239 КК («Забруднення або псування земель»), ст. 240 КК («Порушення правил охоронинадр»), ст. 244 КК(«Порушеннязаконодавства проконтинентальний шельф України») та ін.
Криміналістична характеристика названих злочинів традиційно охоплюєтакі елементи: а) способи вчинення злочину; б) способи при-
414
Розділ 32. Розслідування злочинів проти довкілля
ховування злочину; в) час, місце та обстановка вчинення злочину; г) типові сліди злочину (види і характер слідів); ґ) особа злочинця; д) особа потерпілих.
Способивчиненнязлочинівпротидовкілля виражаються вдіяхчи бездіяльності службових осіб або осіб, що відповідають за установку та експлуатацію очисних споруд або за роботу, пов’язану із знешкодженням і транспортуванням відходів, викидів шкідливих речовин.
Способамиприховуванняцихзлочинівє: а) зміниудокументах, що відображають певні накази про будівництво, реконструкцію чи експлуатацію очисних споруд, уведення їх в експлуатацію; б) аналіз попереджень уповноважених органів, що мають місце, а також осіб, що беруть участь у виробничому процесі і заявляють про порушення в роботі очисних споруд.
Способами приховуванняєтакож: приховуваннядокументації про заборону введення в експлуатацію очисних споруд; заяви працюючих осіб про порушення експлуатаційного режиму; знищення слідів поломки механізмів, що регулюють скидання і викиди відходів, котрі забруднюють довкілля; знищення забруднень, що мають місце.
Типові сліди злочину. Сліди злочинів проти довкілля можуть виявлятисяутакихформах: а) увиглядізаявосібпропорушення, щомаютьмісце, скидання і викид відходів або шкідливих для здоровיя людини матеріалів чиречовин; б) увиглядіпопередженьуповноваженихорганівпропорушення у роботі очисних споруд і забруднення довкілля; в) у вигляді речових забруднень(слідів) відскиданьівикидів(загибельриби, викидивповітря газів, окремихречовинувиглядіпилуабоіншихчасток).
Особа злочинця. До кримінальної відповідальності притягуються особи, на яких покладено обов’язок додержання правил стосовно недопущеннязабруднень, щомализабезпечуватинормальнефункціонування очисних споруд, а також інші особи, що виконують названі функції, або особи, звиниякихочисніспорудивийшлизладуізабруднюютьдовкілля. Підвищуєвідповідальністьцихосібте, щовонипевнийперіодприховують порушення роботи очисних споруд, що спричиняє шкідливі наслідки як дляпрацівників виробництва, такідляоточуючихосіб.
Особа потерпілих. До потерпілих належать люди, що потрапили у сферузараженнядовкілляхімічними, фізичними, біологічнимивикидамиіскиданнями, якіпорушуютьнормальнийекологічнийбаланс, котрий забезпечує життєздатність людей і тварин. Викиди і скидання можуть викликатимасовеотруєнняізагибельлюдей, атакожіншішкідливі наслідки, що впливає на ступінь відповідальності винних осіб.
415