- •Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
- •М. Дніпропетровськ
- •1. Загальні положення щодо проектування машинобудівних заводів та цехів
- •1.1. Основні задачі проектування
- •1.2. Завдання на проектування.
- •1.3. Вихідні дані для проектування
- •1.4. Стадії проектування та вибір майданчику для будівництва.
- •1.5. Технологічна схема виробництва і генеральний план заводу.
- •1.7. Вантажообіг і вантажопотоки.
- •1.6. Склад машинобудівного заводу.
- •2. Проектування машинобудівних цехів
- •2.1. Класифікація цехів машинобудівного виробництва.
- •2.2. Виробнича програма цеху.
- •2.3. Визначення типу виробництва
- •Уточнення типу виробництва за значенням коефіцієнту закріплення операцій
- •2.4. Форми організації виробництва на заводі
- •2.5.2. Доцільність використання обладнання з числовим програмним управлінням. Гнучкі виробничі системи
- •2.6. Режими роботи і фонди часу роботи обладнання і робітників
- •2.7. Технічне нормування
- •2.7.2. Вихідні дані та послідовність технічного нормування.
- •1,6 К 3,5.
- •1,3 К1,6.
- •2.8. Склад цеху машинобудівного виробництва.
- •2.9. Обладнання, робочі місця та інвентар цехів
- •2.9.1. Визначення кількості виробничого обладнання
- •2.9.3.Розрахунок коефіцієнта завантаження.
- •2.9.4. Визначення кількості допоміжного обладнання.
- •2.9.5. Визначення кількості підйомно-транспортного обладнання
- •2.10. Склад працівників цеху.
- •2.11. Визначення кількості виробничих робітників.
- •2.12. Визначення кількості робочих місць у цеху
- •3. Компонування промислових будівель та розміщення обладнання на наявних площах
- •3.1. Елементи будівельної частини промислових будівель
- •3.2. Вимоги до промислових будівель
- •3.3. Класифікація промислових будівель
- •3.4. Основні елементи промислових будівель
- •Покрівлі з рулонних матеріалів
- •3.5. Основні конструктивні рішення промислових будівель машинобудівних підприємств
- •3.6. Планування цеху, дільниці, відділення
- •3.7. Вимоги до розміщення обладнання. Організація робочих місць.
- •3.8. Проектування адміністративно-господарських та побутових приміщень цеху
- •3.9. Визначення площі цеху
- •3.10. Визначення довжини, ширини і висоти прогонів
- •Вихідні дані:
- •Обсяг курсового проекту (розрахункової роботи):
- •Зміст проекту:
3.7. Вимоги до розміщення обладнання. Організація робочих місць.
Навести універсальні рекомендації щодо розміщення різних видів обладнання цехів машинобудівних заводів дуже важко, але наведемо ті, які є загальними.
Ділянки, зайняті обладнанням, повинні бути по можливості короткими – виходячи з норм віддаленості робочих місць від евакуаційних виходів та побутових приміщень довжина ділянки в середньому складає 40-80 м. Зони складування заготовок, деталей, напівфабрикатів включаються в довжину ділянки.
Технологічні лінії на ділянках можуть розташовуватися як уздовж прогонів, так і поперек.
Обладнання вздовж ділянки може бути розташоване в кілька рядів, але при цьому потрібно забезпечувати відповідно проходи і під'їзди внутрішньоцехового транспорту до кожної одиниці обладнання.
Обладнання може бути розташоване стосовно проходів та проїздів уздовж, поперек або під кутом.
Одиниці обладнання відносно одна одної можуть розташовуватися фронтом, “у потилицю”, тильними сторонами. перпендикулярно, під кутом.
Одиниці обладнання, які мають значну висоту, не повинні встановлюватися поряд з зовнішніми стін біля вікон, тому що це затемнює цех.
У потокових лініях обладнання може встановлюватися в один або два ряди, в останньому випадку заготовка в процесі обробки може переходити з одного ряду на іншій.
Відстань між обладнанням та елементами будівель для різних варіантів розташування обладнання, а також ширина проїздів у залежності від різних видів транспорту регламентуються нормами технологічного проектування.
При визначенні відстаней між обладнанням, від обладнання до стін і колон будівлі потрібно мати на увазі, що:
Відстані беруться від зовнішніх габаритних розмірів обладнання, які враховують крайні положення частин, що рухаються, дверцят, що відкриваються, та постійного огородження обладнання.
При установці обладнання на індивідуальні фундаменти відстані від обладнання до колон або стін та між обладнанням приймаються з урахуванням конфігурації і глибини фундаментів обладнання, колон і стін.
При обслуговуванні обладнання мостовими кранами або кран-балками відстані від стін і колон до кожної одиниці обладнання приймаються з урахуванням можливості її обслуговування при крайньому положенні крюка крана (необхідно врахувати так звані так звані мертві зони кранів, до яких н дістає крюк).
Нормативи відстаней не враховують розміри каналів для транспортування стружки, для продуктопроводів (вода, газ і таке інше), площадок для збереження деталей, оснащення, пристосувань, заготовок а також пристосувань для транспортування деталей.
При визначенні ширини проїздів між рядами обладнання необхідно мати на увазі наступне:
Відстані беруться від зовнішніх габаритних розмірів обладнання, що враховують крайні положення частин, що рухаються, дверцят, що відкриваються, та постійного огородження обладнання.
Під розміром деталей, що транспортуються, або тари з деталями варто розуміти розмір у напрямку перпендикулярному проїзду (по ширині проїзду).
Ширина проїздів при транспортуванні електронавантажувачами приймається з урахуванням можливості їхнього повороту на 90.
При розташуванні обладнання біля стін і неможливості механізованого збирання стружки або інших відходів від нього з найближчого проїзду, необхідно вздовж стіни передбачати проїзд шириною 3000 мм.
Рекомендується застосовувати односторонній рух у проїздах; двосторонній рух допускається тільки при обґрунтуванні його необхідності.
При проектуванні виробничих процесів і розробці плану розташування устаткування та робочих місць у цехах та на дільницях необхідно мати на увазі основні положення наукової організації праці і технічної естетики, виконання яких сприяє створенню найбільш сприятливій умові для працюючих і підвищує продуктивність їхньої праці.
За будь-якої формі організації роботи для найкращого використання устаткування і досягнення найбільшої продуктивності праці необхідно, крім усіх технічних можливостей устаткування, інструмента і пристосувань, передбачити раціональну організацію робочих місць, що забезпечує безперервність роботи. Для цього потрібно усунути втрати часу і затримки, викликані зайвими рухами і ходінням, несвоєчасною подачею матеріалу, заготовок, інструмента, пристосувань, несвоєчасним ремонтом, незручним розташуванням матеріалу, інструмента і таке інше.
Раціональна організація робочого місця передбачає необхідну попередню підготовку роботи і робочого місця, своєчасне і чітке обслуговування його в процесі роботи і найбільш зручне його планування і комплектацію.
Підготовка й обслуговування робочого місця полягають у наступному:
1) матеріал, заготівлі, інструмент, пристосування подаються до робочого місця завчасно до початку роботи, для того щоб не було затримок у роботі;
2) налагодження устаткування, особливо в великосерійному і масовому виробництві, виконується до початку роботи; у масовому і великосерійному виробництві налагодження здійснюється наладчиками, в одиничному і дрібносерійному виробництві – самими основними робітниками; у серійному – наладчиками і частково самими основними робітниками;
3) у процесі роботи доставка інструмента і пристосувань до робочого місця, їх обмін і повторна підготовка до роботи, наприклад, заточення інструмента, фарбування металевих ливарних форм, виконуються вчасно підсобними робітниками, таким чином, щоб не було зупинок у роботі;
4) інструктаж, необхідний робітникові до початку роботи і під час її виконання, а також указівки керівного персоналу проводяться вчасно, щоб не затримувати роботу;
5) оброблені деталі необхідно транспортувати регулярно, без затримок, не відриваючи основного робітника від роботи і не створюючи будь-яких перешкод у його роботі;
6) контроль оброблених деталей виконується за можливістю без відриву основного робітника від роботи;
7) огляд, перевірка і ремонт устаткування здійснюються регулярно в заздалегідь установлений термін і у визначений час, для того щоб його нормальна робота поза цими термінами не порушувалася і щоб не було простоїв (це стосується планово-попереджувальних ремонтів).
Раціональне планування робочого місця, тобто взаємне розташування робітника, устаткування, матеріалу, інструмента, заготовок, пристосувань, залежить від характеру виконуваних робіт і форми організації роботи; вона повинна задовольняти наступним умовам:
1) у процесі роботи робітник не повинен робити зайвих рухів;
2) не повинно бути втрат часу і стомлюваності робітника, викликаних нераціональним взаємним розташуванням всіх елементів, що входять до складу робочого місця;
3) під час роботи при виконанні різних дій робітник не повинен зазнавати будь-яких;
4) інструмент, креслення, інструкційна карта, інші документи, необхідні для виконання роботи, повинні знаходитися в робітника під рукою щоб уникнути відриву від роботи;
5) весь інструмент повинен бути розподілений по групах; для кожного інструмента треба відвести особливе місце, причому найбільш часто застосовуваний інструмент треба розміщати у найбільш доступному місці; це повною мірою стосується і пристосувань, які зберігаються на робочому місці;
6) у випадку такої організації робіт, коли деталі передаються від однієї одиниці устаткування до інший партіями, необхідно передбачати досить місця для тимчасового збереження деталей біля кожної одиниці устаткування;
7) взаємне розташування всіх елементів робочого місця повинне за допомогою відповідних пристроїв забезпечувати безпека робітника під час роботи; мова йде про різні захисні пристрої
8) при багатоверстатній роботі розташування одиниць устаткування, які обслуговуються одночасно, повинне бути таким, щоб на переходи від одного верстата до іншого затрачався мінімальний час;
9) повинні бути забезпечені сприятливі санітарно-технічні та санітарно-гігієнічні умови у відношенні світла, повітря, тепла, чистоти повітря і робочих поверхонь; на робочому місці, а також у всьому цеху підтримується стабільна температура 20° С и достатня для виконання точних робіт освітленість;
10) робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами індивідуального і колективного захисту.
