- •О.В. Пирог
- •Передмова
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Поняття та класифікація підприємств
- •1.2 Види добровільних об’єднань
- •Тема 2. Виробнича програма підприємства
- •Тема 3. Персонал підприємства
- •3.1. Персонал підприємства, його склад і структура
- •3.2. Планування потреби в персоналі
- •Тема 4. Оплата праці
- •4.1. Сутність заробітної плати
- •4.2. Організація оплати праці на підприємстві
- •4.3. Форми й системи оплати праці
- •2. Заробітна плата, згідно із законодавством – це:
- •Тема 5. Продуктивність праці
- •5.1. Продуктивність праці й методи її вимірювання
- •5.2. Планування продуктивності праці на підприємстві
- •Тема 6. Основні виробничі фонди
- •6.1. Економічна сутність і роль основних виробничих фондів
- •6.2. Класифікація і структура основних фондів
- •6.3. Оцінка і облік основних виробничих фондів
- •6.4. Відтворення і зношування основних виробничих фондів
- •6.5. Амортизація основних виробничих фондів
- •6.6. Система показників ефективності використання основних фондів
- •Тема 7. Оборотні кошти підприємств.
- •7.1. Сутність, склад і класифікація обігових коштів
- •7.2. Нормування оборотних коштів
- •7.3. Показники використання оборотних коштів на підприємстві.
- •7.4. Напрями прискорення оборотності оборотних коштів
- •Тема 8. Виробнича потужність
- •Тема 9. Собівартість продукції
- •9.1. Витрати підприємства та їх характеристика
- •9.2. Класифікація витрат підприємства
- •9.3. Собівартість продукції та її планування
- •9.4. Калькулювання собівартості продукції
- •9.5. Шляхи зниження собівартості продукції в умовах ринкової економіки
- •Тема 10. Ціни на продукцію: встановлення і регулювання
- •10.1 Сутність і функції ціни
- •10.2 Система цін і їх класифікація.
- •10.3 Структура ціни та фактори, що на неї впливають
- •10.4. Стратегія і тактика ціноутворення
- •Тема 11. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •11.1. Формування доходу підприємства
- •11.2. Визначення фінансового результату діяльності підприємства
- •11.3. Прибуток підприємства, його формування та використання в ринкових умовах
- •11.4. Ефективність діяльності підприємства
- •14.4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •12.1. Структура та принципи організації виробничого процесу
- •12.2. Організаційні типи виробничого процесу
- •12.3. Організація виробничого процесу в часі
- •12.4. Методи організації виробництва
- •12.5. Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства
- •12.6. Стандартизація та сертифікація продукції
- •Список рекомендованої літератури
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання 4
12.3. Організація виробничого процесу в часі
Організація виробничого процесу в часі характеризується способами поєднання операцій технологічного процесу, структурою та тривалістю виробничого циклу.
Виробничий цикл - інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, - час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію.
Виробничий цикл обчислюється для одного виробу або для певної кількості виробів, що виготовляються одночасно. На підставі виробничого циклу обчислюється величина незавершеного виробництва.
Виробничий цикл складається з виробничого часу і перерв (рис .12.2).
Час перерв включає перерви в робочий час - коли підприємство працює, і неробочий час, який визначається режимом роботи (вихідні, святкові дні, перерви між робочими змінами).
Перерви в робочий час поділяються на перерви партійності та чекання. Перерви партійності виникають тоді, коли предмети праці обробляються партіями. Партія предметів - це певна кількість однакових предметів, які обробляються на кожній операції безперервно з одноразовою витратою підготовчо-завершального часу.

Рис. 12.2. Структура виробничого циклу
Перерви чекання виникають унаслідок несинхронності операцій виробничого процесу: предмети праці нема де обробляти, бо робочі місця зайнято іншими операціями.
Виробничий цикл можна обчислювати як для окремих предметів (деталей, вузлів, виробів), так і для цілих партій.
Визначення циклу здійснюється основною складовою виробничого циклу - тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл.
Технологічний цикл (Тт) обробки партії предметів на одній операції розраховується за формулою:
|
|
|
(12.2) |
де Тт – технологічний цикл в одиницях часу, хв.; n – кількість предметів у партії; t – тривалість обробки одного предмету, хв.; М – кількість робочих місць, на яких виконується операція.
Існують три способи поєднання операцій технологічного процесу: послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.
Послідовне поєднання операцій полягає в тім, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції (рис. 12.3). Партія предметів передається з операції на операцію повністю. Тривалість технологічної стадії виробничого циклу при послідовному русі предметів праці у виробничому процесі (Тт.посл.):
|
|
|
(12.3) |
де т — кількість операцій технологічного процесу (і = 1,2...m); n – кількість предметів у партії; tі – тривалість обробки одного предмету на і-ій операції, хв.

Рис. 12.3. Графік послідовного поєднання операцій
Послідовне поєднання операцій застосовується в одиничному та серійному виробництвах.
Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці (транспортними або передаточними партіями) після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється - предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях (рис. 12.4). Тривалість технологічної стадії виробничого циклу при паралельному русі предметів праці у виробничому процесі (Тт.пар.):
|
|
|
(12.4) |
де т — кількість операцій технологічного процесу (і = 1,2...m); n – кількість предметів у партії; tі – тривалість обробки одного предмету на і-ій операції, хв; (t) max – тривалість найдовшої операції, хв.
За паралельного поєднання операцій істотно скорочується технологічний цикл проти послідовного. Проте, якщо при цьому тривалість операцій не однакова і не кратна, тобто, коли вони не синхронізовані, то на всіх операціях, крім операції з максимальною тривалістю виникають перерви в роботі.
Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та великосерійному виробництвах.

Рис. 12.4. Графік паралельного поєднання операцій
Паралельно-послідовне поєднання операцій (змішане) відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній операції безперервно (рис. 12.5). Тривалість технологічної стадії виробничого циклу при паралельно-послідовному русі предметів праці у виробничому процесі (Тт.пар.-посл.):
|
|
|
(12.5) |
де т
— кількість операцій технологічного
процесу (і
= 1,2...m); n
– кількість предметів у партії; tі
– тривалість обробки одного предмету
на і-ій
операції, хв;
- сумарна тривалість довгих операцій
(операція вважається довгою, якщо
попередня і наступна операції менш
тривалі), хв;
- сумарна тривалість коротких операцій
(операція вважається короткою, якщо
попередня і наступна операції триваліші),
хв.
Технологічний цикл за паралельно-послідовного поєднання операцій коротший за цикл послідовного поєднання на час паралельного виконання суміжних операцій та триваліший за поєднання операцій.
Застосовується цей метод, коли предмети обробляють великими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.
Виробничий цикл є основним показником рівня організації виробничого процесу, що істотно впливає на його ефективність. Скорочення виробничого циклу зменшує незавершене виробництво та відповідно оборотні кошти підприємства. В результаті зменшення незавершеного виробництва економиться площа підприємства, на якій зберігаються предмети праці. Виробничий цикл можливо скоротити за рахунок зменшення часу виробництва та перерв.

Рис. 12.5. Графік паралельно-послідовного поєднання операцій
