- •1. Світогляд, його структура, рівні, види
- •2. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •3. Філософія Стародавньої Індії
- •4. Становлення філософської думки у стародавньому Китаї
- •5. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості (значення не нашла((( простите)
- •7. Висока класична доба античної філософії(антична класика)
- •8. Філософія Середньовіччя
- •9. Філософія Відродження
- •10. Філософія Нового часу
- •11. Філософія Просвітництва у Франції
- •12 Гносеологія та етика і. Канта
- •13/ Філософська система та метод Гегеля
- •14.Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •15. Філософські погляди Маркса та їх впливи на світову філософію
- •16. Філософія позитивізму, етапи її розвитку.
- •17. Філософія життя.
- •18. Екзистенціалізм.
- •19. Неотомізм
- •20. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
- •Розвиток філосовської думки в Україні… Філософська герменевтика.
- •22. Філософські традиції києво-могилянської академії
- •23. Філософські погляди г.Сковороди.
- •24. Філософія України (кінець XIX — початок XXI ст.)
- •25. Філософський та життєвий зміст проблеми буття. Онтологічна проблема в історії філософії.
- •26. Форми буття та їх специфіка
- •Поняття про категорії
- •28. Категорії: рух, простір, час
- •28.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення
- •29.Явище і сутність
- •30.Необхідність і випадковість
- •31. Категорії причини і наслідку
- •32. Категорії одиничного, особливого і загального
- •33. Проблема пізнання у філософії Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •34. Практика, її роль та форми у пізнанні
- •35. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •36 Методи теоретичного пізнання
- •37. Проблема істини у філософії. Критерії істини.
- •38. Сенс життя людини
- •39. Проблема антропосоціогенезу у філософії і в сучасній науці
- •40. Ознаки свідомості
- •41. Структура свідомості
- •42. Мова і мислення
- •43. Природа і суспільство
- •44/ Матеріальні основи розвитку суспільства
- •45 Суспільство як об'єкт філософського аналізу
- •46. Соціальна структура суспільства —
- •47. Феномен політики (філософський аспект). Держава, як елемент політичної системи
- •48. Специфіка філософського осмислення історії
- •49.Людина і історичний процес
- •50.Культу́ра
- •51. Цінності ядро духовного світу людини.
- •53.Взаємовідношення філософії і науки
- •54. Наука в системі культури
- •55. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія
- •55 Філософія суспільного виробництва
- •4.1. "Своє" і "власне"
- •57 Особливості розвитку науки як феномена культури
- •58.Сучаcна Наука
- •59 Інформаційне суспільство….
- •60 Україна в глобальному інформаційному просторі
59 Інформаційне суспільство….
Людина завжди існувала в інформаційному просторі, що її оточував. Розширенню інформаційного простору сприяли поява друкарства і пошти, винахід телеграфу і телефону, відкриття радіо і телебачення. Величезний і вирішальний внесок у глобалізацію інформаційного простору внесло масове застосування у всіх сферах діяльності людини, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології істотно змінюють не тільки спосіб виробництва товарів і послуг, але й організацію і форми проведення дозвілля, реалізації людиною своїх громадянських прав, методи і форми виховання та освіти. Вони впливають на соціальну структуру суспільства, економіку, політику, розвиток суспільних інститутів.
Україна за роки незалежності зробила великий прорив у царині масового застосування інформаційних технологій. Поступово інформація стає тим національним ресурсом, ступінь розвитку і використання якого визначає майбутнє місце країни у світовій системі економічних і політичних відносин. Сучасні системи телекомунікацій є критично важливими для всіх галузей, включаючи економіку, освіту, державне управління, побудову громадянського суспільства.
Пришвидшений розвиток телекомунікацій і невідкладність завдання щодо входження України до світового інформаційного простору, як рівноправного члена, зумовили необхідність створення у травні 2001 р. Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору у системі Національної академії наук України.
Метою створення Інституту було забезпечення розвитку фундаментальних та прикладних наукових досліджень в сфері телекомунікацій і глобального інформаційного простору.
Науково-технічну та інформаційну революції, що відбулися в середині і другій половині XX ст., ознаменовано прискореним розвитком техніки, швидким масовим освоєнням і розповсюдженням нових пристроїв та інформаційних технологій, заміною машин автоматами, витісненням людини зі сфери безпосереднього матеріального виробництва. Інформаційною революцією започатковано процес подолання панування матеріальних цінностей і матеріального багатства в економіці. На зміну виробництву матеріальних благ приходить інша форма життєдіяльності, ґрунтована на розвитку й реалізації людських здібностей у процесі праці. У техносфері формується інформаційна сфера, або інфосфера, в якій новим ресурсом стають інформація і знання. Відбувається зміщення акцентів у суспільному виробництві: скорочується індустріальний сектор, підвищується роль наукоємних, інформаційних галузей виробництва. Технологічні революції дозволили різко збільшити обсяг і змінити характер виробництва.
Основною характеристикою «техногенного» світу є індустріальний і надіндустріальний розвиток, коли наукотехніка і наукоємні технології з наростаючими темпами пронизують не лише виробництво, але й усе суспільне життя. Успіхи науки, техніки і комплексних технологій складають велич «техногенного» суспільства. Техніка, свого часу створена як засіб підкорення природи людині, перетворюється на домінанту суспільного розвитку.
Інформаційні технології набувають поширення й у сферах освіти і культури. Разом з використанням техніки і технологій в освітніх установах стає звичним дистанційне навчання при значній віддаленості користувачів-студентів. Всесвітня телекомунікаційна мережа Інтернет не лише надає величезну інформацію з різних питань, але й дозволяє брати оперативну участь у конференціях, семінарах, навчально-тренувальних системах у режимі реального часу. Широкомасштабна комп'ютеризація викликає до життя й новий тип культури, яка, з одного боку, сприяє інтеграції національних суспільств, а з іншого – знеособлює суспільне життя, технізує міжособові контакти, роз'єднує людей. Людина дедалі більше проводить своє дозвілля у віртуальному світі, технічно сконструйованому за допомогою комп'ютерних засобів. Виникає відчуття єдності машини з користувачем, а дія віртуальних об'єктів сприймається людиною аналогічно «звичній» реальності. Віртуальна реальність дозволяє відкривати й створювати нові виміри культури і суспільства, втілити в життя ідею множинності світів. Кіберпростір дає можливість подолати екзистенційну обмеженість реальності. Освіта і розваги є найперспективнішими напрямами використання технологій. Разом з тим глобальна індустрія інформатики (радіо, телебачення й Інтернету) сприяють небаченому збільшенню дезинформації, що здійснює суперечливу психологічну дію на соціум, його індивідів.
Подальший прогрес людської цивілізації йде шляхом, обраним науково-технічною революцією, особливо шляхом розвитку і втілення біо- і інтелектуальних технологій, що об'єктивно призводить до ускладнення техніко-технологічного базису суспільства і формування штучного біологічного світу. Об'єктивно розширення техносфери негативно впливає на біосферу, що супроводжується численними кризами і можливістю планетарної екологічної катастрофи. У цьому випадку майбутнє людства залежить багато в чому від розумного узгодження запитів технологічної еволюції і створення можливостей саморозвитку біосферної природи.
