- •Міністерство науки і освіти україни
- •Робоча навчальна програма
- •Факультет управління
- •"Політекономія"
- •Робоча програма курсу «Політична економія»
- •Зміст дисципліни.
- •Зміст лекційних занять
- •Семінарські заняття.
- •Зміст семінарських занять
- •Конспект лекцій по дисципліні”політична економія” модуль 1 передмова
- •Предмет і метод політичної економії План лекції:
- •Запитання і завдання для самоконтролю.
- •Семінарське заняття № 1
- •Список рекомендуемої додаткової літератури
- •Лекція №2 суспільне виробництво як система економічних відносин. План лекції:
- •Стадії суспільного виробництва
- •Лекція № 3
- •План лекції:
- •Запитання та завдання для самоперевірки
- •Семінарскьке заняття № 2
- •Тести до контролю знань, засвоєних студентом на данному семінарському занятті.
- •Список рекомендуемої додаткової літератури
- •Лекція № 4.
- •План лекції:
- •IV. Мікроекономічний рівень
- •Порявняльні особливості систем вільного (чистого) ринку та сучасного ринкового господарства
- •В результаті в Японії унікальна структура економіки: високоінтенсивна енерго- і ресурсозберегаюча, науково-технологічна, оріентована на експорт.
- •Шведська модель.
- •Семінарське заняття №3. Тема заняття:“Економічна система суспільства”
- •Тести для контролю зноннь, засвоєних студентом на данному семінарському занятті.
- •Список рекомендуемої додаткової літератури
- •Лекція № 5 “відносини власності”
- •1. Власність та її економічний зміст
- •Власність як економічна категорія
- •2. Структура власності. Різноманіття форм власності у ринковій економіці
- •Типи та форми власності
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Семінарскьке заняття № 4
- •Етапи семінарського заняття:
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання № 10
- •Тести для контролю знань Власність і її форми в ринковій економіці
- •Лекція №6
- •Висновки
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Австрийская школа в политической экономии
- •Тема №7 гроші План лекції:
- •2. Функції грошей як загального еквівалента. Концепція грошей
- •3. Сучасні зміни в грошовому обігу.
- •Висновки
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Література для заглибленого вивчення даного розділу.
- •Підсумкові тести по модулю 1
- •Тема №8 витрати виробництва і прибуток. План лекції:
- •1. Сутність, зміст і види витрат виробництва
- •2. Класифікація витрат виробництва
- •Постійні та змінні витрати
- •Граничні витрати і граничний продукт
- •Поняття собівартості продукції
- •3. Прибуток як економічна категорія: сутність, види, розподіл
- •Теорії та види прибутку
- •Література, що рекомендована для заглибленого вивчення дисципліни:
- •Запитання і завдання для самоперевірки.
- •Семінар № 5
- •Виконання вправ.
- •Упражнения для закрепления знаний по данной теме семинарского занятия.
- •Лекція №9
- •Висновки
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Література для заглибленого вивчення даного розділу:
- •Семінарське заняття №6
- •Лекція № 10 домогосподарство в системі економічного кругообігу. План лекції:
- •1. Домашнє господарство як суб'єкт економічних відносин
- •Поняття «домогосподарство»
- •Еволюція ролі домогосподарств
- •2. Домашнє господарство у ринковій системі Економічна роль домогосподарства
- •Витрати
- •Функції сімейних господарств
- •Структура доходів сімейного бюджету
- •Таблиця 2
- •Використання сімейних доходів
- •Фактори добробуту населення
- •Домогосподарства і держава
- •Література, що рекомендована для заглибленого вивчення дисципліни
- •Запитання і завдання для самоперевірки.
- •Тести до екзамену.
- •Лекція №11 капітал та наймана праця. Капітал та підприємництво.
- •2. Структура і функціонування капіталу підприємства нефінансової сфери
- •3. Підприємництво: головні умови та принципи його здійснення.
- •5. Особливості підприємницької діяльності і функціонування капіталу в різних сферах економіки
- •Висновки.
- •Література для заглибленого вивчення даного розділу
Поняття собівартості продукції
Слід зазначити, що категорія «витрати виробництва» суттєво відрізняється від категорії «собівартість продукції», яка до недавнього часу широко вживалася у радянській навчальній літературі та використовувалася в реальній практиці. Поняття «собівартість продукції» використовується і дотепер у державних нормативних актах, наприклад Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийнятому Верховною Радою 28 грудня 1994 р.
Під собівартістю продукції розуміється виражена в грошовій формі сукупність витрат, які пов'язані з виробництвом і збутом продукції на кожному конкретному підприємстві. Складовими собівартості є такі основні витрати: вартість спожитих у процесі виробництва матеріалів, сировини, палива, електроенергії тощо, тобто предметів праці; перенесена вартість засобів праці (амортизаційні відрахування); виплати на оплату праці; видатки на реалізацію продукції. Собівартість акумулює поточні витрати підприємства і є важливим показником ефективності його роботи. Як розрахунковий показник вона використовується і при переході української економіки на національну систему рахунків (з початку 2000 р.).
Залежно від обсягу витрат на підприємстві розрізняють такі види собівартості: цехову, виробничу і повну.
Цехова собівартість включає виробничі витрати, пов'язані з виготовленням продукції на рівні цеху (як структурного підрозділу підприємства).
Виробнича собівартість містить виробничі затрати підприємства в цілому, тобто це цехова собівартість з доданими загальнозаводськими і цільовими видатками.
Повна собівартість — це сума витрат підприємства на виготовлення і реалізацію продукції.
У бухгалтерсько-аналітичному плані розрізняють індивідуальну і середньогалузеву собівартість. Індивідуальна собівартість включає витрати на виробництво і реалізацію продукції в умовах окремого підприємства. Середньогалузева собівартість характеризує витрати на виготовлення і збут продукції в середньому по галузі. Це дає змогу зіставляти ефективність роботи підприємств відповідної галузі.
У сільському господарстві, крім індивідуальної собівартості, обчислюють зональну собівартість, що дозволяє аналізувати раціональність спеціалізації господарств щодо відповідних природно-кліматичних зон.
Важливе значення для розвитку виробництва та зростання добробуту населення має зниження собівартості (як витрат виробництва). Головні напрями такого зниження:
« комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів;
• поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва;
• удосконалення структури управління та здешевлення утримання управлінського апарату;
• економічне стимулювання підвищення ефективності функціонування живої праці.
• Узагальнююча роль у реалізації всіх цих напрямів, як, до речі, і у підвищенні віддачі кожного ресурсу, належить науково-технічному прогресу. Однак не завжди зниження собівартості є доцільним. Так, зниження собівартості, що призводить до погіршення якості продукції, не може бути економічно виправданим.
3. Прибуток як економічна категорія: сутність, види, розподіл
У реальній дійсності прибуток — кінцева мета і рушійний мотив ринкової економіки, головний стимул і основний показник ефективності функціонування будь-якого підприємства (фірми). Одночасно можна стверджувати, що прибуток — зворотний бік витрат виробництва.
На практиці прибуток розраховується як залишок після вирахування витрат виробництва з обсягу продажів. Інакше кажучи, це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво і реалізацію. Наприклад, продано товарів на 1000 грош. од., витрати на їх виробництво і реалізацію становили 800 грош. од. За таких умов, на перший погляд, ніби зрозуміло, що прибуток становить 200 грош. од. Але це не зовсім так, оскільки невідомий механізм формування даного прибутку. Це по-перше. По-друге, постає питання, як до початку будь-якої форми підприємницької діяльності визначити розмір (чи процент) прибутку та знайти, де ховається його джерело.
В економічній теорії, у т. ч. й політекономії, немає єдиної відповіді на ці запитання. В одних авторів під поняттям «прибуток» поєднані всі форми доходів на ресурси: підприємницький дохід (у т. ч. проценти на капітал); рента — дохід від використання землі (природних ресурсів); заробітна плата - дохід на працю (використання робочої сили).