- •Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, які вивчають курс «Філософія»
- •2 За якою літературою найкраще вивчати філософію?
- •3 Як слід готуватися до семінарського заняття?
- •4 Як здійснюється самоконтроль засвоєння навчального матеріалу?
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1 виникнення філософії, її предмет. Антична філософія до сократа
- •Тема 2 філософські вчення сократа, платона і аристотеля
- •Тема 3 неоплатонізм і середньовічна філософія
- •Тема 5 німецька класична філософія: і. Кант і г.Гегель
- •Тема 4 англійський матеріалізм та європейський раціоналізм хуп столітТя
- •Тема 6 професійна філософія києво-могилянської академії. Філософія г.С. Сковороди
- •Тема 7 позитивізм і сучасна філософія науки
- •Тема 8 «філософія життя»
- •Тема 9 філософія екзистенціалізму
- •Теми рефератів з філософії
- •Індивідуальні завдання з філософії Умови виконання:
- •Індивідуальне завдання для першого модулю
- •Індивідуальне завдання для другого модулю
- •Питання для підготовки до іспиту з філософії
Тема 9 філософія екзистенціалізму
Виникнення екзистенціалізму і його витоки.
Проблема сущого і буття у філософії М. Гайдеггера.
Теорія емоцій Ж.-П. Сартра.
Вчення А. Камю про абсурд.
Ключові поняття: екзистенція, абсурд, свобода, відповідальність, буття, час, герменевтичне коло
ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ
Що таке «існування» за екзистенціалізмом
Екзистенціалізм – це гуманізм?
ЛІТЕРАТУРА
1 Загрійчук І.Д. Методичні вказівки до семінарських занять з теми: «Європейська філософія в ХХ ст.» – Харків: УкрДАЗТ, 1999. - Ч.1.
2 Історія філософії. Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; За ред. В.І. Ярошовця. – К., 2002.
3 Історія філософії. Словник. – К., 2005.
4 Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія. – К., 2005.
5 Онтологія. Гносеологія: Конспект лекцій Количева Т.В. – Харків, УкрДАЗТ, 2008.
6 Современная западная философия. – М., 1991.
7 Філософія: Навч. посібник / Петрушенко В.Л. – К.; Львів, 2001.
Теми рефератів з філософії
Філософія в системі культури.
Апорії Зенона і сучасна наука.
Вчення піфагорійців про число.
«Все у всьому» як основний принцип вчення Анаксагора.
Вчення Демокріта про причинність.
Соціально-етичні погляди Демокріта.
Діалектика і софістика.
Особистість Сократа: життя, смерть і безсмертя.
Розвиток Платоном ідей Сократа.
Філософський сенс платонового окремого царства ідей.
Історичний зміст платонової теорії держави.
Платон про демократію і тиранію.
Вчення Аристотеля про чотири причини буття.
Бог у вченні Аристотеля.
Логіка Аристотеля.
Соціальний ідеал Аристотеля.
Етика Аристотеля.
Естетика Аристотеля.
Життя і творчість Плотіна.
Синтез неоплатонізму та християнства у поглядах Августина.
Виправдання Бога у філософії Августина.
Теоцентризм середньовічної філософії.
Схоластика як філософське вчення західно-європейського середньовіччя.
Синтез аристотелізму та схоластичного філософування у Фоми Аквінського.
Проблема людини у середньовічній філософії.
Етична система Фоми Аквінського.
Раціоналістичне обґрунтування буття Бога у філософії Фоми Аквінського.
Пантеїстичні та містичні тенденції пізньої схоластики.
Критика Ф.Беконом попередньої філософії.
Ф.Бекон про роль філософії в системі наукового знання.
Теорія суспільного договору у філософії Т. Гоббса та Дж. Локка.
Мислення як початок філософування у Р. Декарта.
Свобода і необхідність у вченні Б. Спінози.
Морально – етична концепція Б. Спінози.
Бог і природа у філософії Б. Спінози.
Особливості раціоналізму Г. Ляйбніца
Історичні умови виникнення німецької класичної філософії.
Докритичний період у творчості І. Канта.
Апріоризм у філософії І. Канта.
Природа віри у вченні І. Канта.
Кантівський розум: сила і слабкість.
Г. Гегель про тотожність буття та мислення.
Вчення Г. Гегеля про категорії діалектики.
Г. Гегель про державу і нації.
Концепція особистості у філософії Г. Гегеля.
Свобода у вченні Г. Гегеля.
Критика гегелівської системи філософії Л. Фейєрбахом.
Життя та діяльність Г.С. Сковороди.
Біблія в житті Г.Сковороди.
Слобідська Україна в житті Г.С. Сковороди.
Місце та роль Г. Сковороди в розвитку духовної культури України.
Концепція «трьох світів» Г. Сковороди.
Кантівська класифікація наук.
Наукова картина світу Г. Спенсера.
Розуміння істини в емпіріокритицизмі.
Принцип верифікації і його місце в теоретичних побудовах неопозитивізму.
Вчення К. Поппера про «третій світ».
Суть і значення «емпіричного базису науки» в постпозитивізмі.
Парадигма як характерна риса «зрілої» науки.
Концепція людини у філософії А. Шопенгауера.
Етичні погляди А. Шопенгауера.
Особа і доля: тенденції до нівелювання особистості у філософії.
Критика Ф. Ніцше християнства.
Вчення М. Гайдеггера про дійсне та недійсне буття.
Сутність «осьового часу» К. Ясперса.
Ж.-П. Сартр про свідомість та буття.
Проблема людини в екзистенціалізмі Ж.-П. Сартра.
«Міф про Сізіфа» в інтерпретації А. Камю.
