Декоративно-ужиткове мистецтво

Золота діадема. ХІІ ст. Золото, перли, перегородчаста емаль. Знайдена 1900 біля с. Сахнівка близ Канева. Музей історичних коштовностей України

Активно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, але й прикрашали їх життя. Характерним для творів прикладного мистецтва був рослинний орнамент на відміну від геометричного візантійського.

Особливо вражають високою естетикою і технікою виконання ювелірні вироби. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, інкрустація, техніка скані (візерунки з тонких металевих ниток) і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок). Вершина ювелірного мистецтва — техніка перегородчастої емалі. Прийшла вона з Візантії, але незабаром київські майстри перевершили вчителів. Процес виготовлення схематично має такий вигляд. На золоту пластину наплавляли тонкі золоті перегородки, отримані порожнини заповнювали емалевим порошком і розплавляли його. У древніх скарбах знайдені прикраси із зображенням сирен, дерева життя, квіткового орнаменту. Німецький знавець ремесел Теофіл (XI століття), перелічуючи у своїй записці країни, які уславилися в різних мистецтвах, на почесному місці назвав Русь, майстри якої були відомі своїми виробами «із золота з емаллю і із срібла з черню».

Музика

У житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і танці. Пісня супроводжувала різні обряди, календарні свята. Знамениті фрески вежі Софійського собору у Києві дають зображення музикантів і танцюристів. За цими зображеннями, а також із билин, літописів ми знаємо про музичні інструменти Русі — ріг, труби, бубон, гуслі, гудок. Із прийняттям християнства одноголосий спів став частиною богослужіння, православний канон не допускав інструментальної музики. Спів вівся за спеціальними рукописами-книгами. Склалося дві системи нотних записів — самобутня і візантійська.

На Русі здавна існували професіональні виконавці. Серед них особливе місце посідали співці билин та переказів, які у речитативно-декламаційній формі «славили» — співали героїчно-епічні пісні. Найбільш яскравий представник таких виконавців — Боян — співець XI ст., який жив при дворі Святослава Ярославича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім». Боян оспівував діяння та подвиги Ярослава Мудрого, Мстислава Володимировича, Романа Святославича, акомпануючи собі на музичному інструменті — гуслях. Подібні співаки-професіонали відомі і в пізніші часи. Так, у літописі під 1241 р. згадується галицький «славутний співець» Мітуса.

Питання

1. Назвіть, на вашу думку, трьох найвпливовіших слов’янських богів. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Хто прийняв християнство на Русі. Чому ця особа пішла на такий крок?

3. Назвіть декілька видатних митців часів Київської Русі. У чому полягала їх заслуга.

4. Розкажіть що ви знаєте про архітектуру періоду Київської Русі.

5. Назвіть найзначніші літописні твори та їх авторів.

1. У якому році було прийнято християнство на Русі:

А) 999 р.; Б) 988 р.; В) 889 р.; Г) 982 р.

2. Коли з’явилася писемність на Русі:

А) ХІ ст.; Б) ІХ ст.; В) Х ст.; Г) VІІІ ст.

3. Під час правління якого правителя з’явилися перші державні школи:

А) Ярослава Мудрого; Б) Володимира Великого; В) Богдана Хмельницького; Г) Володимира Мономаха.

4.Язичницьким богом грому був:

А) Сварог; Б) Перун; В) Даждьбог; Г) Хорс.

У якому столітті жив співець Боян:

А) ІХ; Б) ХІ; В) Х; Г) ХІІ.