Ультразвук

Викликає порушення нервової системи, головний біль, зміни кров’яного тиску, зумовлює втрату слуху, підвищену втомлюваність. Ультразвук впливає на людину через повітря, а також через рідке і тверде середовище.

Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах з частотою понад 16000Гц.

Для захисту від ультразвуку застосовують метод звукоізоляції, яка ефективна в області високих частот: екрани,спеціальні приміщення, кабіни з використанням оргскла, дюралюмінію, сталевих листів інших звукопоглинаючих матеріалів.

Іонізуюче випромінювання

Джерелами іонізуючих випромінювань є установки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри та ін..

Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись такими методами:

• Використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела;

• Скорочення тривалості роботи з джерелом випромінювання;

• Віддалення робочого місця від джерела випромінювання;

• Екранування джерела випромінювання.

З метою захисту від рентгенівського та γ- випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець,вольфрам).

В галузі газифікації опроміненню піддаються працівники будівельно- монтажних організацій – дефектоскопічної лабораторії при просвічуванні зварних стиків сталевих газопроводів.

Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі. Дієвим захистом є використання дистанційного керування, роботизованих комплексів.

В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають ЗІЗ: халати і шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, респіратори, комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи.

Обладнання санітарно – побутових і допоміжних приміщень

Тривалість перебування працюючого на підприєсмстві викликає необхідність влаштування санітарно-побутових приміщень: гардеробні, душові, умивальні, курильні, вбиральні, приміщення особистої гігієни жінок,кімнати відпочинку і т.д.

В санітарно-побутових приміщеннях повинна бути певна t і відносна вологість повітря згідно санітарних норм (СН).

В гардеробних зберігаються домашній і робочий одяг, в шафах необхідно передбачити місця для головних уборів, взуття, білизни. Біля шаф можуть влаштовуватись сидіння. Стіни гардеробних приміщень фарбуються водостійкими фарбами.

Душові розміщують в приміщеннях поруч з гардеробними, кабіни у всіх душових рекомендується відділяти одну від одної перегородками з водостійких матеріалів, висотою ≥1,75м, не доходячи до підлоги душової на 0,2 м. При душових необхідно передбачати переддушові, які обладнуються лавами шириною 0,3м.

Умивальні можна розміщувати в приміщеннях, суміжних з гардеробними або в самих гардеробних при умові дотримання відстані від умивальників до шаф ≥2м .Якщо дозволяють кліматичні умови, а також влітку допускається влаштовувати умивальні під навісом на відкритому повітрі.

Мило, змивні і знезаражуючі засоби видаються безкоштовно по переліку робіт і професій, що дають право на безкоштовне отримання їх.

Вбиральні на підприємстві необхідно розміщувати так, щоб відстань від них до найвіддаленішого робочого місця не перевищувала 100м.

Курильні необхідно передбачати в тих випадках, якщо за умовами виробництва або пожежної безпеки не допускається куріння у виробничих приміщеннях і на території підприємства. На території підприємства відстань до облаштованого місця куріння повинна бути не більше 150м.