1.2. Основні види схрещення

Під схрещуванням розуміють парування тварин різних порід. Потомство, одержане в наслідок такого схрещування називається помісним. Такі тварини мають високу життєздатність, яка характеризується більш інтенсивним об­міном речовин, кращим засвоєнням корму, інтенсивним ростом, підвищеною резистентністю та продуктивними якостями.

Залежно від поставленої мети у практиці свинарства застосовують такі види схрещування: вбирне (перетворювальне, поглинальне), ввідне (прилиття крові), відтворне і промислове.

Вбирне (поглинальне) схрещування - метод розведення при якому свиноматок малопродуктив­ної породи (покращувальної) послідовно в ряді по­колінь схрещують з більш високопродуктивною (поліпшуючою). Таке схрещування, як правило, проводиться до III—IV поколінь (15/16-31/32) умовної кровності за поліпшуючою породою, після чого такі помісі вважаються чистопородними .

Вбирне схрещування, як один із методів роз­ведення був основним при наявності місцевих безпородних і малопродуктивних довговухих та коротковухих свиней кінця XIX - початку XX ст. Основними поліпшуючими породами того часу були англійська велика біла та беркширська. На сучасному етапі розвитку свинарства об’єктивної необхідності в докорінному поліпшенні сучасних порід немає, а тому такий метод застосовують лише при створенні ліній, родин внутрипородних типів та порід.

Ввідне (прилиття крові) схрещування за­стосовують тоді, коли у тварин продуктивної по­роди слід поліпшити деякі якості. Цього досягають вмілим вибором поліпшуючої породи і одноразо­вим використанням її плідників для схрещування із свиноматками поліпшувальної породи. Одержа­них помісних свинок потім схрещують в одному або двох поколіннях з плідниками поліпшувальної породи.

Метод ввідного схрещування використовують для поліпшення м’ясності наших вітчизняних порід. При цьому методі як поліпшуючу породу викорис­товують свиней спеціалізованих м’ясних і беконних порід.

Відтворне (заводське) схрещування використовують при створенні но­вих типів, порід і ліній на міжпородній основі. Відтворне схрещування на­зивають простим, якщо в ньому беруть участь дві породи, і складним, коли використовують три породи і більше. Схематично цей метод схрещування зводиться до такого:

• парування тварин двох або кількох порід для одержан­ня помісей невисокої кровності;

• спрямоване вирощування помісного молодняку, що сприяє одержанню тварин бажаного типу і продук­тивності в особливих клі­матичних і господарських умовах;

• чіткий відбір і підбір помісних батьківських пар для наступного розведення з метою закріплення спадко­вості і підвищення племінної цінності нового геноти­пу .

Проста форма цього мето­ду практично була використана, наприклад, при виведенні укра­їнської степової білої породи, де використовували тільки дві породи. Прикладом складного відтворного схрещування може бути створення полтавської м’ясної породи, де використо­вували п’ять порід: велику білу, миргородську, ландрас, п’єтрен і уессекс-седлбекську.