Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
byudzhetny_menedzhment.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Змістовий модуль 2 Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом

    1. Бухгалтерський облік операцій із виконання бюдже­тів здійснюється:

  1. Міністерством фінансів України;

  2. комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

  3. Державним казначейством України;

  4. Рахункового палатою Верховної Ради;

  5. Кабінетом Міністрів України.

    1. Рахунки для зарахування доходів бюджету відкрива­ються:

  1. в органах Державної податкової адміністрації;

  2. у Національному банку України;

  3. в установах уповноважених банків;

  4. в органах Державного казначейства.

    1. Бухгалтерський облік виконання Державного бюд­жету України здійснюється на основі Плану рахунків, за­твердженого наказом Державного казначейства України:

  1. від 28 листопада 2000 року № 119;

  2. від 24 грудня 1997 року № 137;

  3. від 28 грудня 1996 року № 133

  4. від 16 травня 1975 року № 49.

    1. Бухгалтерський облік виконання місцевих бюджетів в Україні здійснюється на основі Плану рахунків, затвер­дже­ного наказом Державного казначейства України:

  1. від 28 листопада 200 року № 119;

  2. від 24 грудня 1997 року № 137;

  3. від 28 грудня 1996 року № 133

  4. від 16 травня 1975 року № 49.

    1. Діючий план рахунків бухгалтерського обліку вико­нання державного і місцевого бюджетів складається із:

  1. 9 класів;

  2. 7 класів;

  3. 3 класів;

  4. 2 класів.

    1. Звітність про стан виконання бюджетів складається:

  1. Міністерством фінансів України;

  2. комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

  3. Державним казначейством України;

  4. Рахункового палатою Верховної Ради.

    1. Фінансова звітність про виконання бюджетів склада­ється на основі даних:

  1. бухгалтерського обліку;

  2. бюджетного обліку;

  3. управлінського обліку;

  4. адміністративного обліку.

    1. Зведення, складання та надання звітності про вико­нання Державного бюджету України здійснює:

  1. Верховна Рада України;

  2. Міністерство Фінансів України;

  3. Державне Казначейство України;

  4. усі разом.

    1. Звіт про проведені таємні видатки розглядаються:

  1. Президентом і Міністром фінансів на закритому засіданні;

  2. Міністерством фінансів на закритому засіданні;

  3. Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на закритому засіданні;

  4. Верховною Радою України на закритому засіданні.

    1. Бюджетна звітність за своїм призначенням поділя­ється:

  1. первинна; зведена;

  2. внутрішня; зовнішня;

  3. періодична; річна;

  4. поточна; аналітична.

    1. Термін подання квартальної звітності ГРК ДКУ встановлено:

  1. з 10 по 20 число місяця, наступного за звітним квар­талом;

  2. з 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, по 1 число другого місяця за звітним кварталом;

  3. до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

    1. До форм місячної звітності ГРК, які фінансуються із місцевого бюджету, належать:

  1. ф. № 1 «Баланс виконання бюджету»;

  2. ф. № 2 мдб «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)»;

  3. ф. № 4 (1–6) «Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду»;

  4. ф. № 5 «Звіт про рух основних засобів»;

  5. ф. № 7 м «Звіт про кредиторську заборгованість бюд­жетних установ».

    1. Бюджетна звітність за обсягом показників поділяється:

  1. періодична;

  2. зведена;

  3. внутрішня;

  4. річна;

  5. первинна;

  6. зовнішня.

    1. Бюджетний контроль – це:

  1. співставлення запланованих бюджетних показників із реально досягнутими у поточному бюджетному періоді;

  2. роботу щодо прийому та зарахування коштів, що надійшли на рахунки бюджетів, зберігання грошових коштів бюджету, видачу цих коштів на заходи, передбачені бюджетом на відповідний рік, здійснення обліку операцій із бюджетними коштами та складання звітності;

  3. визначення обсягів доходів і розробка заходів, які б забезпечили їх повне та своєчасне надходження до бюджету, розрахунок та оптимізацію витрат бюджету, збалансування до­ходів і витрат;

  4. розміщення замовлення, укладання договору, прид­бання товару чи послуги чи здійснення аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, у зв’язку з чим необхідно здій­снити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

    1. Співставлення запланованих бюджетних показників із реально досягнутими у поточному бюджетному періоді – це:

  1. бюджетне планування;

  2. бюджетне зобов’язання;

  3. бюджетний контроль;

  4. касове виконання бюджету.

    1. Завдання ревізії бюджетної установи – це:

  1. перевірка правильності ведення бухгалтерського об­ліку та складання звітності;

  2. перевірка законності утворення та ефективності використання позабюджетних коштів;

  3. перевірка своєчасності повернення позичок та інших бюджетних асигнувань;

  4. перевірка руху коштів на бюджетних рахунках;

    1. Рахункова палата України виконує такі найважливі­ші функції:

  1. контроль за достовірністю податкового обліку і звіт­ності;

  2. контроль за використанням коштів держбюджету;

  3. здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

  4. контроль за збереженням держмайна у бюджетних установах.

    1. Планові ревізії – це ревізії, які проводять:

  1. за спеціальними завданнями вищестоящих організа­цій або за вимогою органів суду і прокуратури;

  2. коли при проведенні першої ревізії не повністю вста­новлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;

  3. після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;

  4. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.

    1. Позапланові ревізії – це ревізії, які проводять:

  1. за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;

  2. коли при проведенні першої ревізії не повністю вста­новлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;

  3. після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;

  4. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.

    1. Додаткові ревізії – це ревізії, які проводять:

  1. за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;

  2. коли при проведенні першої ревізії не повністю вста­новлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;

  3. після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;

  4. згідності з планом контрольно-ревізійної роботи кон­тролюючих органів.

    1. Повторні ревізії – це ревізії, які проводять:

  1. за спеціальними завданнями вищестоящих організа­цій або за вимогою органів суду і прокуратури;

  2. коли при проведенні першої ревізії не повністю вста­новлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;

  3. після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;

  4. згідно з планом контрольно-ревізійної роботи кон­тролюючих органів.

    1. Планові ревізії – це ревізії, які проводять:

  1. за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;

  2. коли при проведенні першої ревізії не повністю вста­новлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;

  3. після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;

  4. відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.

    1. Наступний контроль:

  1. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;

  2. проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгал­терського обліку і звітності;

  3. проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;

  4. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.

    1. Поточний бюджетний контроль:

  1. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;

  2. проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгал­терського обліку і звітності;

  3. проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;

  4. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.

    1. Попередній бюджетний контроль:

  1. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;

  2. проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгал­терського обліку і звітності;

  3. проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;

  4. здійснюється під час складання, розгляду і затвер­дження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.

    1. Державний бюджетний контроль:

  1. здійснюють органи державної влади;

  2. проводять контрольно-ревізійні управління міністер­стві відомств;

  3. здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;

  4. проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.

    1. Відомчий бюджетний контроль:

  1. здійснюють органи державної влади;

  2. проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;

  3. здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;

  4. проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.

    1. Внутрішньовідомчий бюджетний контроль:

  1. здійснюють органи державної влади;

  2. проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;

  3. здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;

  4. проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.

    1. Незалежний бюджетний контроль:

  1. здійснюють органи державної влади;

  2. проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;

  3. здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;

  4. проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.

    1. Залежно від суб’єкта бюджетний контроль поділя­ють на:

  1. попередній, поточний і наступний;

  2. державний, відомчий, внутрішньогосподарський, не­залежний;

  3. документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;

  4. плановий, позаплановий.

    1. Бюджетний контроль залежно від часу проведення поділяється на:

  1. попередній, поточний і наступний;

  2. державний, відомчий, внутрішньогосподарський, не­залежний;

  3. документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;

  4. плановий, позаплановий.

    1. Залежно від використовуваних методів бюджетного контролю розрізняють:

  1. попередній, поточний і наступний;

  2. державний, відомчий, внутрішньогосподарський, не­залежний;

  3. документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;

  4. плановий, позаплановий.

    1. За ступенем охоплення даних фінансово-господар­ських операцій розрізняють ревізії:

  1. суцільні й вибіркові;

  2. повні, часткові, тематичні, комплексні;

  3. планові, позапланові, додаткові, повторні;

  4. документальні та фактичні.

    1. Залежно від їх організації ревізії бувають:

  1. суцільні й вибіркові;

  2. повні, часткові, тематичні, комплексні;

  3. планові, позапланові, додаткові, повторні;

  4. документальні та фактичні.

    1. За повнотою охоплення діяльності об’єкта, що ре­візується, розрізняють ревізії:

  1. суцільні й вибіркові;

  2. повні, часткові, тематичні, комплексні;

  3. планові, позапланові, додаткові, повторні;

  4. документальні та фактичні.

    1. За ступенем централізації ВВП у бюджеті виділяють такі умовні моделі формування бюджетного фонду:

  1. американська, західноєвропейська, скандинавська;

  2. банківська, казначейська, змішана;

  3. дефіцитна, профіцитна, рівноважна;

  4. ринкова, адміністративно-командна.

    1. Американська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:

  1. близько третини;

  2. від третини до половини;

  3. 50–60 %;

  4. 100 %.

    1. Західноєвропейська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:

  1. близько третини;

  2. від третини до половини;

  3. 50–60 %;

  4. 100 %.

    1. Скандинавська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:

  1. близько третини;

  2. від третини до половини;

  3. 50–60 %;

  4. 100 %.

    1. Бюджетний федералізм – це:

  1. специфічна форма побудови й організації між­бюджетних взаємовідносин, яка передбачає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження видатками за всіма ланками бюджетної системи, спрямована на оптимізацію величини та кількості органів місцевого самоврядування, а також розподіл доходів та видатків між окремими бюджетами за критерієм ефективності;

  2. форма бюджетного контролю, за допомогою якої вивчаються процедури прийняття і виконання управлінських рішень суб’єктами бюджетного процесу з метою досягнення певних цілей;

  3. одна із систем зарахування коштів на рахунки бюд­жету та перерахування з них, що передбачає відкриття рахунків бюджету в установах банківської системи;

  4. складова фінансової політики, що відображає сукуп­ність державних заходів у сфері бюджету з метою регулювання економічних і соціальних процесів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]