- •Вищий навчальний заклад укоопспілки
- •[До змісту] [Наступне] вступ
- •Структура програми навчальної дисципліни «бюджетний менеджмент» (за вимогами ects)
- •[До змісту] [Наступне]
- •Тема 3. Органи оперативного управління бюджетом
- •Тема 4. Бюджетне планування
- •Тема 5. Виконання бюджету
- •Змістовий модуль 2 Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом
- •Тема 6. Облік виконання бюджету
- •Тема 7. Звітність про виконання бюджету
- •Тема 8. Контроль за виконанням бюджету
- •Тема 9. Світовий досвід бюджетного менеджменту
- •Тематичний план навчальної дисципліни «бюджетний менеджмент»
- •Кількість і зміст змістових модулів із навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент»
- •Тематичний план навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Методичні рекомендації до
- •План практичного заняття 1
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тема 2 Суть та структура бюджету держави як об’єкта управління Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 2
- •План практичного заняття 3
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тема 4 Бюджетне планування Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 4
- •План практичного заняття 5
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тема 5 Виконання бюджету Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 6
- •План практичного заняття 7
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Змістовий модуль 2 Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом
- •Тема 6 Облік виконання бюджету Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 8
- •План практичного заняття 9
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тема 8 Контроль за виконанням бюджету Методичні поради до вивчення теми
- •План практичного заняття 10
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тема 9 Світовий досвід бюджетного менеджменту Методичні поради до вивчення теми
- •Порівняльна таблиця системи державного фінансового контролю України та Франції
- •План практичного заняття 11
- •Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
- •Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
- •Тести вихідного контролю знань Змістовий модуль 1 Теоретичні та організаційні засади функціонування бюджету
- •Змістовий модуль 2 Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом
- •Карта аудиторної та самостійної роботи студентів
- •Карта аудиторної та самостійної роботи студента з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
- •Карта аудиторної та самостійної роботи студента з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Форми контролю знань студентів за змістовими модулями з навчальної дисципліни «бюджетний менеджмент»
- •Поточний контроль
- •Максимальна кількість балів, які студент може отримати за час вивчення навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент»
- •Шкала нарахування балів за темами змістового модуля з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» у розрізі занять та видів робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
- •Шкала нарахування балів по темах змістового модуля з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» у розрізі занять та видів робіт для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
- •Приклад побудови завдання для поточного модульного контролю Завдання модульної контрольної роботи № 1 Варіант 1
- •Завдання модульної контрольної роботи № 2 Варіант 1
- •Підсумковий контроль із дисципліни
- •Приклад побудови екзаменаційного білету з навчальної дисципліни «Бюджетний менеджмент» Екзаменаційний білет № 1
- •Критерії оцінки теоретичної частини білету
- •Критерії оцінки виконання розрахункового завдання
- •Шкала нарахування підсумкових балів
- •Змістовий модуль іі Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом
- •Перелік питань для підготовки студентів до складання екзамену з навчальної дисципліни «бюджетний менеджмент»
- •Термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури Законодавчі та нормативні акти
- •Основна
- •Додаткова
Змістовий модуль 2 Бюджетний облік, звітність, контроль. Світовий досвід управління бюджетом
Бухгалтерський облік операцій із виконання бюджетів здійснюється:
Міністерством фінансів України;
комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;
Державним казначейством України;
Рахункового палатою Верховної Ради;
Кабінетом Міністрів України.
Рахунки для зарахування доходів бюджету відкриваються:
в органах Державної податкової адміністрації;
у Національному банку України;
в установах уповноважених банків;
в органах Державного казначейства.
Бухгалтерський облік виконання Державного бюджету України здійснюється на основі Плану рахунків, затвердженого наказом Державного казначейства України:
від 28 листопада 2000 року № 119;
від 24 грудня 1997 року № 137;
від 28 грудня 1996 року № 133
від 16 травня 1975 року № 49.
Бухгалтерський облік виконання місцевих бюджетів в Україні здійснюється на основі Плану рахунків, затвердженого наказом Державного казначейства України:
від 28 листопада 200 року № 119;
від 24 грудня 1997 року № 137;
від 28 грудня 1996 року № 133
від 16 травня 1975 року № 49.
Діючий план рахунків бухгалтерського обліку виконання державного і місцевого бюджетів складається із:
9 класів;
7 класів;
3 класів;
2 класів.
Звітність про стан виконання бюджетів складається:
Міністерством фінансів України;
комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;
Державним казначейством України;
Рахункового палатою Верховної Ради.
Фінансова звітність про виконання бюджетів складається на основі даних:
бухгалтерського обліку;
бюджетного обліку;
управлінського обліку;
адміністративного обліку.
Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснює:
Верховна Рада України;
Міністерство Фінансів України;
Державне Казначейство України;
усі разом.
Звіт про проведені таємні видатки розглядаються:
Президентом і Міністром фінансів на закритому засіданні;
Міністерством фінансів на закритому засіданні;
Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на закритому засіданні;
Верховною Радою України на закритому засіданні.
Бюджетна звітність за своїм призначенням поділяється:
первинна; зведена;
внутрішня; зовнішня;
періодична; річна;
поточна; аналітична.
Термін подання квартальної звітності ГРК ДКУ встановлено:
з 10 по 20 число місяця, наступного за звітним кварталом;
з 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, по 1 число другого місяця за звітним кварталом;
до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
До форм місячної звітності ГРК, які фінансуються із місцевого бюджету, належать:
ф. № 1 «Баланс виконання бюджету»;
ф. № 2 мдб «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)»;
ф. № 4 (1–6) «Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду»;
ф. № 5 «Звіт про рух основних засобів»;
ф. № 7 м «Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ».
Бюджетна звітність за обсягом показників поділяється:
періодична;
зведена;
внутрішня;
річна;
первинна;
зовнішня.
Бюджетний контроль – це:
співставлення запланованих бюджетних показників із реально досягнутими у поточному бюджетному періоді;
роботу щодо прийому та зарахування коштів, що надійшли на рахунки бюджетів, зберігання грошових коштів бюджету, видачу цих коштів на заходи, передбачені бюджетом на відповідний рік, здійснення обліку операцій із бюджетними коштами та складання звітності;
визначення обсягів доходів і розробка заходів, які б забезпечили їх повне та своєчасне надходження до бюджету, розрахунок та оптимізацію витрат бюджету, збалансування доходів і витрат;
розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару чи послуги чи здійснення аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, у зв’язку з чим необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.
Співставлення запланованих бюджетних показників із реально досягнутими у поточному бюджетному періоді – це:
бюджетне планування;
бюджетне зобов’язання;
бюджетний контроль;
касове виконання бюджету.
Завдання ревізії бюджетної установи – це:
перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку та складання звітності;
перевірка законності утворення та ефективності використання позабюджетних коштів;
перевірка своєчасності повернення позичок та інших бюджетних асигнувань;
перевірка руху коштів на бюджетних рахунках;
Рахункова палата України виконує такі найважливіші функції:
контроль за достовірністю податкового обліку і звітності;
контроль за використанням коштів держбюджету;
здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
контроль за збереженням держмайна у бюджетних установах.
Планові ревізії – це ревізії, які проводять:
за спеціальними завданнями вищестоящих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;
коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;
після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;
відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Позапланові ревізії – це ревізії, які проводять:
за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;
коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;
після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;
відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Додаткові ревізії – це ревізії, які проводять:
за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;
коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;
після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;
згідності з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Повторні ревізії – це ревізії, які проводять:
за спеціальними завданнями вищестоящих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;
коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;
після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;
згідно з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Планові ревізії – це ревізії, які проводять:
за спеціальними завданнями вищих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури;
коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності;
після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії;
відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів.
Наступний контроль:
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;
проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського обліку і звітності;
проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.
Поточний бюджетний контроль:
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;
проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського обліку і звітності;
проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.
Попередній бюджетний контроль:
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства;
проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського обліку і звітності;
проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду, коли на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін.;
здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, у процесі виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року, після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду.
Державний бюджетний контроль:
здійснюють органи державної влади;
проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;
здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;
проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.
Відомчий бюджетний контроль:
здійснюють органи державної влади;
проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;
здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;
проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.
Внутрішньовідомчий бюджетний контроль:
здійснюють органи державної влади;
проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;
здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;
проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.
Незалежний бюджетний контроль:
здійснюють органи державної влади;
проводять контрольно-ревізійні управління міністерстві відомств;
здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ;
проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби.
Залежно від суб’єкта бюджетний контроль поділяють на:
попередній, поточний і наступний;
державний, відомчий, внутрішньогосподарський, незалежний;
документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;
плановий, позаплановий.
Бюджетний контроль залежно від часу проведення поділяється на:
попередній, поточний і наступний;
державний, відомчий, внутрішньогосподарський, незалежний;
документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;
плановий, позаплановий.
Залежно від використовуваних методів бюджетного контролю розрізняють:
попередній, поточний і наступний;
державний, відомчий, внутрішньогосподарський, незалежний;
документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження;
плановий, позаплановий.
За ступенем охоплення даних фінансово-господарських операцій розрізняють ревізії:
суцільні й вибіркові;
повні, часткові, тематичні, комплексні;
планові, позапланові, додаткові, повторні;
документальні та фактичні.
Залежно від їх організації ревізії бувають:
суцільні й вибіркові;
повні, часткові, тематичні, комплексні;
планові, позапланові, додаткові, повторні;
документальні та фактичні.
За повнотою охоплення діяльності об’єкта, що ревізується, розрізняють ревізії:
суцільні й вибіркові;
повні, часткові, тематичні, комплексні;
планові, позапланові, додаткові, повторні;
документальні та фактичні.
За ступенем централізації ВВП у бюджеті виділяють такі умовні моделі формування бюджетного фонду:
американська, західноєвропейська, скандинавська;
банківська, казначейська, змішана;
дефіцитна, профіцитна, рівноважна;
ринкова, адміністративно-командна.
Американська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:
близько третини;
від третини до половини;
50–60 %;
100 %.
Західноєвропейська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:
близько третини;
від третини до половини;
50–60 %;
100 %.
Скандинавська модель централізації ВВП у бюджеті передбачає показник відношення обсягу зведеного бюджету до ВВП на рівні:
близько третини;
від третини до половини;
50–60 %;
100 %.
Бюджетний федералізм – це:
специфічна форма побудови й організації міжбюджетних взаємовідносин, яка передбачає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження видатками за всіма ланками бюджетної системи, спрямована на оптимізацію величини та кількості органів місцевого самоврядування, а також розподіл доходів та видатків між окремими бюджетами за критерієм ефективності;
форма бюджетного контролю, за допомогою якої вивчаються процедури прийняття і виконання управлінських рішень суб’єктами бюджетного процесу з метою досягнення певних цілей;
одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них, що передбачає відкриття рахунків бюджету в установах банківської системи;
складова фінансової політики, що відображає сукупність державних заходів у сфері бюджету з метою регулювання економічних і соціальних процесів.
