- •Т е о р і я й м о в і р н о с т е й т а
- •03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37 Зміст
- •1. Елементи комбінаторики
- •2. Біноміальні тотожності
- •3. Формула включень та виключень
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Геометричний метод знаходження ймовірності
- •6. Умовні ймовірності, незалежні події, формула повної ймовірності, формула Байєса
- •Дискретні випадкові величини, математичне сподівання та дисперсія
- •Загальне поняття випадкової величини, функції від випадкових величин
- •Граничні теореми
- •0.74 1.12 3.75 4.33 5.71 6.09 7.89 8.03 9.55 10.22.
- •Список використаної літератури
0.74 1.12 3.75 4.33 5.71 6.09 7.89 8.03 9.55 10.22.
Методом
найбільшої правдоподібності побудувати
оцінку для
.
Розв’язання.
Оскільки
значення
наведені у зростаючому порядку, то це
варіаційний ряд. Тому
.
Щільність розподілу випадкової величини
є
при
.
Функція правдоподібності визначається
таким чином:

Очевидно,
що функція
досягає свого максимуму при
.
Тому вибираємо
.
Приклад
5.
Нехай
– це вибірка, що отримана для випадкової
величини
з щільністю розподілу

Методом
найбільшої правдоподібності побудувати
оцінки для
і
.
Розв’язання. Оскільки
,
то функція правдоподібності визначається рівнянням:
.
Очевидно,
що для будь-якого фіксованого
максимум функції
досягається при
(враховується те, що завжди
).
Далі з рівняння
![]()
![]()
знаходимо
.
Довірчий інтервал. Нехай
і
– деякі функції від вибірки
.
Якщо
,
то
кажуть, що невідомий параметр
належитьдовірчому
інтервалу
(
,
)
з рівнем довіри
.
Якщо
– це
вибірка з нормальної генеральної
сукупності, то
довірчий
інтервал для математичного
сподівання
визначається за формулами:
при відомій дисперсії

,
(46)
де
знаходиться з рівняння
або
,
де
– це функція Лапласа, яка визначається
згідно з (42);
при невідомій дисперсії

,
(47)
де
(48)
і
знаходиться з рівняння
,
– це щільність розподілу Стьюдента з
ступенем свободи,
.
Якщо
ж генеральна сукупність не є нормально
розподіленою, то для побудови довірчого
інтервалу для математичного сподівання
можна скористатися центральною граничною
теоремою, згідно з якою при великих
значеннях
і відомій дисперсії має місце наближена
рівність (46). Якщо ж і дисперсія невідома,
то замість
у формулі (46) використовують вибіркову
дисперсію
.
Довірчий
інтервал для дисперсії
нормально розподіленої генеральної
сукупності визначається таким чином:
,
(49)
де
вибіркова дисперсія
визначається згідно з (48), а
і
знаходяться з рівнянь
(50)
де
– це щільність
-розподілу
з
ступенем свободи,
.
Приклад
6.
Середньоквадратична похибка висотоміру
складає 15
(
).
Скільки таких приладів повинен мати
літак для того, щоб з імовірністю 0.99
абсолютна похибка середньої висоти
не перевищувала 30
,
якщо відомо, що похибки висотомірів
мають нормальний розподіл і відсутні
систематичні похибки?
Розв’язання.
Позначимо
через
загальну кількість висотомірів, а через
– результати вимірювання висоти. Якщо
– це справжнє значення висоти, то згідно
з умовою задачі похибка
-го
вимірювання
має нормальний розподіл з параметрами
0 і
.
Умовою задачі є
,
де випадкова величина
також має нормальний розподіл з
параметрами 0 і
.
Таким чином,
,
де
– це функціяЛапласа,
яка визначається згідно з (42). Розв’язуючи
останнє рівняння, за допомогою таблиці
для функції Лапласа знаходимо
,
тобто
.
Звідси робимо висновок, що двох висотомірів
буде цілком досить для отримання
потрібної абсолютної похибки з вказаною
достовірністю.
Приклад
7.
Під час контрольних випробувань 16
приладів
було знайдено оцінки математичного
сподівання та середньоквадратичного
відхилення часу їх безвідмовної роботи,
а саме
та
Вважається, що час безвідмовної роботи
кожного приладу має нормальний розподіл.
Потрібно:
побудувати довірчий інтервал для математичного сподівання та середньоквадратичного відхилення з достовірністю 0.9;
визначити ймовірність, з якою можна стверджувати, що абсолютне значення похибки оцінки
не перевищує
,
а відповідна похибка при визначенні
не перевищує

Розв’язання.
Нехай
– це середній час безвідмовної роботи
приладу. Треба побудувати довірчий
інтервал для
у випадку, коли дисперсія
невідома, але відома її статистична
оцінка
.
Згідно з формулою (47)
,
де
знаходиться з рівняння
,
а
– це щільність розподілу Стьюдента з
ступенем свободи. З таблиці для розподілу
Стьюдента при
та
знаходимо, що
,
тобто з ймовірністю 0.9
![]()
Довірчий інтервал для середньоквадратичного відхилення побудуємо за формулою (49), згідно з якою
,
а
величини
і
визначаються співвідношенням (50). З
таблиці для
-розподілу
з
ступенем свободи при
знаходимо:
і
,
тобто
з
достовірністю 0.9.
Ймовірність
того, що абсолютне значення похибки
оцінки
не перевищує
,
визначається рівністю (див. (47))
,
де
– це щільність розподілу Стьюдента з
ступенем свободи, а
знаходиться з рівняння
,
тобто
.
З таблиці для розподілу Стьюдента з
ступенем свободи 15 знаходимо, що
.
Аналогічно
оцінюємо ймовірність того, що абсолютне
значення похибки при визначенні
не перевищує
Скористаємось рівністю (49), згідно з
якою
,
де
– це щільність
-розподілу
з
ступенем свободи, а
і
знаходяться з рівнянь
![]()
тобто
![]()
З
таблиці для
-розподілу
з ступенем свободи 15 знаходимо, що
.
Критерій
перевірки статистичної гіпотези.Нехай
– набір значень деякої випадкової
величини
(вибірка). Розглянемо дві гіпотези:
випадкова
величина
має функцію розподілу
;
випадкова
величина
має іншу функцію розподілу
.
Припустимо,
що числова вісь
розбита на
частин, що не перетинаються:
.
Позначимо
.
Нехай
– це кількість тих точок
,
які потрапили в
.Мірою
Пірсона
називається величина
(51)
Теорема
Пірсона.
Для
будь-якого
![]()
,
де
.
Алгоритм
перевірки гіпотези
за критерієм
формулюється таким чином:
на основі вибірки
обчислюють
та
;обирають рівень значимості
і за таблицею для
-розподілу
з
ступенем свободи знаходять
таке, що
;перевіряють, чи виконана подія
;якщо ця подія виконана, то гіпотеза
приймається.
Приклад
8.
Лічильник реєструє надходження частинок.
Розглядається всього
інтервалів однакової довжини. Нехай
– це кількість інтервалів, у яких було
зареєстровано
частинок. За допомогоюкритерія
перевірити, чи наступні дані
0 1 2 3 4 5 6 7 8
9 10
51 183 366 499 520 393 255 147 52 22 12
не
суперечать розподілу Пуассона. Обрати
рівень значимості
.
Розв’язання.
Позначимо через
кількість частинок, що надходять в
одному інтервалі. Згідно припущенню
має розподіл Пуассона, тобто
![]()
де
– параметр, оцінку якого будуємо таким
чином:
,
![]()
Далі
обчислюємо
.
Для цього спочатку знаходимо теоретичні
ймовірності
реєстрації
частинок, а також інші дані, що
використовуються для обчислення
:
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
0 0.02 50.6 0.40 0.16 0.003
1
0.08 197.4
206.2 1.045
2
0.15 384.8
355.3 0.923
3
0.20 500.3
1.7 0.003
4 0.20 487.8 32.2 1037.1 2.126
5 0.15 380.5 12.5 156.7 0.412
6 0.10 247.3 7.7 59.1 0.239
7 0.06 137.8 9.2 84.9 0.616
8
0.03 67.2
230.2 3.427
9
0.01 29.1
50.5 1.736
10 0.005 11.3 0.65 0.4 0.037
Згідно
з (51) маємо
.
Оскільки кількість інтервалів
,
то кількість ступенів свободи дорівнює
(враховується, що параметр
підлягав оцінці). Далі за таблицею для
-розподілу
з 9 ступенями свободи знаходимо
таке, що
:
.
Оскільки
,
то гіпотеза
={наведені
чисельні дані не суперечать розподілу
Пуассона}
приймається.
