- •Т е о р і я й м о в і р н о с т е й т а
- •03056, Київ-56, просп. Перемоги, 37 Зміст
- •1. Елементи комбінаторики
- •2. Біноміальні тотожності
- •3. Формула включень та виключень
- •4. Класичне означення ймовірності
- •5. Геометричний метод знаходження ймовірності
- •6. Умовні ймовірності, незалежні події, формула повної ймовірності, формула Байєса
- •Дискретні випадкові величини, математичне сподівання та дисперсія
- •Загальне поняття випадкової величини, функції від випадкових величин
- •Граничні теореми
- •0.74 1.12 3.75 4.33 5.71 6.09 7.89 8.03 9.55 10.22.
- •Список використаної літератури
Загальне поняття випадкової величини, функції від випадкових величин
Нехай
– імовірнісний простір.Випадкова
величина
– це функція
,
визначена на
,
що приймає значення в
і є вимірною відносно
-алгебри
,
тобто для будь-якого дійсного
Функцією
розподілу
випадкової величини
називається функція
Якщо функція розподілу
єабсолютно
неперервною,
тобто її можна подати у вигляді
![]()
то
це означає, що випадкова величина
маєщільність
розподілу
![]()
Припустимо,
що
Математичне
сподівання
випадкової величини визначається за
формулою
![]()
(30)
Дисперсія
випадкової
величини
визначається рівністю
![]()
![]()
(31)
Нехай
– випадкова величина, яка має функцію
розподілу
Сумісний
розподіл випадкових
величин
та
визначається як![]()
Коваріація
ікоефіцієнт
кореляції
випадкових величин
і
визначаються формулами
![]()
(32)
де
,
та
,
обчислюються згідно з (30), (31).
Приклад
1.
Нехай випадкова величина
має функцію розподілу
Знайти функцію розподілу випадкової
величини
та обчислити
![]()
Розв’язання.
Випадкова величина
є дискретною і може приймати три значення:
,
якщо
;
0, якщо
;
,
якщо
.
Якщо через
та
позначити ймовірності відповідних
подій, то
![]()
![]()

Математичне сподівання обчислюється за формулою
![]()
Приклад
2.
Нехай
– функція розподілу випадкової величини
.
Знайти функцію розподілу і щільність
розподілу випадкової величини![]()
Розв’язання.
Оскільки
з ймовірністю 1, то
для
Розглянемо випадок, коли
Тоді
![]()
Щільність
розподілу визначається таким чином:
![]()
якщо![]()
якщо![]()
Приклад
3.
Випадкова величина
має функцію розподілу
Знайти функцію розподілу випадкової
величини
.
Розв’язання.
Позначимо
Оскільки
з імовірністю 1, то
для
і
для
.
Розглянемо випадок, коли
(рис. 9).
Враховуючи
періодичність функції
,
маємо:
тоді і тільки тоді, коли
![]()
Оскільки ці інтервали не перетинаються
![]()
![]()
При
цьому враховано, що
![]()
Рис. 9.
Приклад
4.
Щільність розподілу вектора
дорівнює

Знайти
щільність розподілу випадкової величини
![]()
Розв’язання.
Оскільки
,
якщо
або
,
то з ймовірністю 1
та
.
Тому
для будь-якого
.
Нехай
.Скористаємось
формулою:
(33)
для
будь-якої борелівської функції
з
у
і будь-якого
.
Покладемо
.
Із співвідношення (33) випливає, що
![]()
![]()
Таким чином
![]()
![]()
Рівномірний розподіл. Випадкова величина
має рівномірний розподіл на відрізку
,
якщо її функція розподілу має вигляд

При
цьому
.
Приклад
5.
Випадкові величини
і
незалежні і рівномірно розподілені на
відрізку
.
Знайти функцію розподілу випадкової
величини
![]()
Розв’язання.
Оскільки
випадкові величини
і
належать відрізку
з ймовірністю 1, то
з ймовірністю 1. Тому![]()
,
якщо
,
і
,
якщо
.
Припустимо, що
.
Скористаємось формулою (33). У нашому
випадку
,
,
якщо
,
і
в усіх інших випадках. Тому
![]()
Розглянемо два випадки.
.
Тоді
![]()
.
Тоді
![]()
Приклад
6.
Точка
рівномірно розподілена в області
Знайти:a)
щільності
розподілів
та
;b)
та
;
c)
та
;
d)
коваріацію
випадкових величин
і
.
Розв’язання.
Позначимо
Рівномірний розподіл точки
в області
означає, що сумісна щільність
випадкових величин
і
визначається таким чином:
,
якщо
,
і
,
якщо
,
де константа
– це площа області
.
Щільність розподілу
випадкової величини
визначається за формулою

Аналогічно
знаходиться
– щільність
розподілу випадкової величини
.
Обчислюємо математичне сподівання:
![]()
що
випливає з непарності підінтегральної
функції. Аналогічно
.
Обчислюємо дисперсію:
![]()
Останній
інтеграл обчислюємо за
допомогою
заміни
.
В результатімаємо
Аналогічно
![]()
Коваріацію
обчислюємо згідно з (32):
.
Показниковий (експоненціальний) розподіл. Випадкова величина
має показниковий розподіл з параметром
,
якщо її функція розподілу має вигляд

При
цьому
.
Приклад
7.
Нехай
і
– незалежні випадкові величини, які
мають показниковий розподіл з параметром
.
Обчислити:a)
щільність
розподілу
;b)
щільність розподілу
.
Розв’язання.
Позначимо
.
Випадкова величина
може приймати будь-яке значення з
.
Нехай
.
Розглянемо функцію розподілу
![]()
Розглянемо два випадки.
.
Враховуючи те, що
,
маємо
![]()
.
Тоді
,
якщо
,
і
,
якщо
.
Звідси отримуємо
![]()
Об’єднуючи
ці два розв’язки, маємо
![]()
Розглянемо
розподіл випадкової величини
![]()
![]()
і
якщо
.
Таким чином, ми отримали, що
має показниковий розподіл з параметром
.
Приклад
8.
Нехай
і
– незалежні випадкові величини, які
мають показниковий розподіл з параметрами
і
відповідно. Довести, що величини
та
незалежні.
Доведення. Позначимо
![]()
Потрібно
довести, що для будь-яких
та
має місце співвідношення
(34)
Обчислимо
окремо розподіли випадкових величин
і
,
а також їх сумісний розподіл:
![]()
![]()
Інтеграл у правій частині останнього співвідношення оцінюється так само, як і у попередньому прикладі. В результаті чого маємо:

Обчислимо сумісний розподіл
![]()
де
Розглянемо
три випадки.
.
Враховуючи те, що
,
якщо
,
маємо
![]()
![]()
.
Тоді маємо:
,
якщо
;
,
якщо
;
якщо![]()
,
якщо
.
Звідси отримуємо
![]()
![]()
![]()
EMBED
Equation.3
![]()
.
Тоді маємо:
,
якщо
;
,
якщо
;
якщо
;
,
якщо
.
Аналогічно випадку B отримуємо
![]()
![]()
![]()
В
усіх трьох випадках отримано співвідношення
(34), що свідчить про незалежність
випадкових величин
і
.
Нормальний розподіл
.Випадкова
величина
має нормальний розподіл
,
якщо її щільність розподілу має вигляд
![]()
При
цьому
.
Приклад
9.
Випадкові величини
та
є незалежними і мають нормальний розподіл
з тими ж самими параметрами
та
.
Знайти коефіцієнт кореляції величин
та
.
Довести, що
.
Розв’язання.
Позначимо
.
Для знаходження коефіцієнту кореляції
скористаємось формулою (32). Враховуючи
незалежність випадкових величин
та
і те, що
,
маємо
![]()
![]()
![]()
Позначимо
через
і
відповідно щільність розподілу та
функцію розподілу випадкових величин
та
.
Тоді
![]()
тобто
![]()
![]()
Обчислимо
перший доданок у правій частині останнього
співвідношення. Оскільки
та
мають однаковий розподіл, то
.
Таким чином, маємо
![]()
Другий доданок обчислюється таким чином
![]()


де
– це щільність нормального розподілу
з параметрами
та
.
Звідси маємо
,
що і треба було довести.
Приклад
10.
Нехай
випадкові
величини
– незалежні і мають нормальний розподіл
.
Довести, що щільність розподілу випадкової
величини
дорівнює
(35)
де
,
– гамма-функція (
– це щільність
-розподілу
з
степенями свободи).
Доведення.
Скористаємось методом математичної
індукції. Знайдемо спочатку розподіл
випадкової величини
:
для будь-якого
маємо
(36)
що
узгоджується з формулою (35), якщо прийняти
до уваги, що
.
Припустимо, що формула (35) має місце для
будь-якого
.
Доведемо її для випадку
доданків. Враховуючи незалежність
випадкових величин
,для
будь-якого
маємо

де
– це щільність розподілу випадкової
величини
(див. (36)). Таким чином,
![]()

Використаємо
заміну
та
отримаємо
.
(37)
Враховуючи
те, що для бета-функції
має місце співвідношення
,
маємо
.
Підставляючи
цей вираз у формулу (37) і враховуючи те,
що
,
одержуємо
,
що і треба було довести (див. формулу (35)).
