- •Таблиця 1.1. Варіанти завдань до задачі 1
- •Таблиця 2.1. Варіанти завдань до задачі 2
- •Таблиця 3.1. Варіанти завдань до задачі 3
- •Таблиця 4.1. Варіанти завдань до задачі 4
- •План розв’язування задачі
- •Таблиця 6.1. Варіанти завдань до задачі 6
- •План розв’язування задачі
- •Розв’язання задачі
- •Таблиця 9.1. Варіанти завдань до задачі 9
- •Таблиця 10.1. Варіанти завдань до задачі 10
- •План розв’язування задачі
- •Розв’язання задачі
- •Загальна довжина балки буде складати
- •Таблиця 11.1. Варіанти завдань до задачі 11
|
|
Таблиця 4.1. Варіанти завдань до задачі 4 |
|
|
|
|||||
Параме |
|
|
|
|
|
Варіант |
|
|
|
|
тр |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
а, см |
70 |
65 |
50 |
45 |
40 |
45 |
50 |
55 |
60 |
65 |
z’Р, см |
40 |
30 |
20 |
15 |
10 |
15 |
25 |
35 |
40 |
15 |
y’Р, см |
30 |
10 |
25 |
20 |
15 |
20 |
25 |
20 |
25 |
30 |
План розв’язування задачі
1. Визначити положення центра ваги перерізу в системі координат y’,
z’.
2.Провести головні центральні осі інерції y, z і визначити в цій системі координати точки прикладання сили (полюса) yP, zР.
3.Обчислити головні центральні моменти інерції перерізу I y , Iz і
радіуси інерції iy , iz .
4.Знайти відрізки yн, zн, що відсікаються нейтральною лінією на осях y, z, провести нейтральну лінію і визначити координати небезпечних (найбільш віддалених від нейтральної лінії) точок.
5.Обчислити допустиме значення сили Р з умов міцності в небезпечних точках перерізу.
6.Побудувати епюру розподілення нормальних напружень в перерізі.
Розв’язання задачі
До колони з перерізом, який показано на рис. 4.3, прикладена сила Р в точці з координатами y 'P = 5 ñì , z 'P =10 ñì . Визначити допустиму силу Р
йпобудувати епюру розподілення напружень в перерізі.
1.Визначаємо координати центра ваги С перерізу.
Розглядаючи переріз складеним з двох частин −прямокутника 80× 40 см з центром ваги С1 і вирізу 56× 28 см з центром ваги С2, знайдемо координату y 'C центра ваги перерізу:
42
Y ’
Y ’
1 , 4 a |
Z ’ |
Z ’ |
|
0 |
5 |
||
|
Y ’
|
|
Y |
’ |
|
|
Z |
’ |
Z |
’ |
|
1 |
|
||
|
|
|
6 |
|
Y |
’ |
Y |
’ |
|
|
Z ’ |
Z ’ |
|
2 |
7 |
Y ’ |
Y |
’ |
|
|
|
Z ’ |
Z ’ |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
8 |
Y ’ |
|
|
Y ’ |
|
|
|
|
|
Z ’ |
|
Z ’ |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
9 |
Рис. 4.2. Варіанти поперечних перерізів до задачі 4
43
y ' |
|
= å |
y ' |
F |
|
|
− |
y 'C2 |
F2 = |
20 |
× |
× |
|
− |
26 |
× |
× |
|
|
|||||
|
|
Ci |
i = y 'C1 F1 |
|
|
80 |
40 |
|
56 |
|
28 =14,8 ñì |
. |
||||||||||||
C |
|
åFi |
|
|
F1 |
− F2 |
|
|
|
|
80 ×40 − 56 ×28 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Оскільки переріз симетричний, то z 'C = 40 ñì . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
У ’ |
|
|
|
|
|
У |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
2 |
|
|
Z |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
Z |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Z |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z p |
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
’C |
1 |
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
C ’ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
У ’ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
У У ’ |
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||
|
|
|
|
|
У |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z ’ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z ’ p |
|
|
|
|
8 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
Рис. 4.3. Поперечний переріз колони |
|
|
|
|
||||||||||||||
2. Через центр ваги перерізу С проводимо головні центральні осі інерції перерізу −y, z.
В цій системі координат точка прикладення сили (полюс) має координати yP = −9,3 ñì , zP = −30 ñì .
3. Визначаємо головні центральні моменти інерції і радіуси інерції перерізу.
Моменти інерції перерізу відносно головних центральних осей:
I y = I yI − I yII = |
40 ×803 |
− |
28 ×563 |
=1648128 ñì 4 ; |
|
12 |
12 |
||||
|
|
|
Iz = IzI − IzII = (Iz1 + a12F1) − (Iz2 + a22F2 ) =
=(80 ×403 + 5,72 ×80 ×40) − (56 ×283 +11,72 ×56 ×28) =123474,6 ñì 4. 12 12
Радіуси інерції перерізу відносно головних центральних осей:
44
iy2 = |
|
Iy |
= |
1648128 |
= 1020 ñì 2 ; |
||||
|
|
|
1632 |
||||||
|
|
|
F |
|
|
|
|
||
iz2 = |
|
Iz |
|
= |
213474,6 |
=130,8 ñì 2 . |
|||
|
F |
|
1632 |
||||||
|
|
|
|
|
|
||||
4. Визначаємо положення нейтральної лінії і координати небезпечних точок.
Відрізки ун і zн, які відсікає нейтральна лінія на головних центральних осях, знайдемо за формулами:
|
|
|
i2 |
|
|
130,8 |
|
||
yí |
= − |
|
|
z |
|
= − |
|
|
=14 ñì ; |
|
yP |
|
−9,3 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
zí |
= − |
|
iy2 |
|
= − |
1020 |
= 34 ñì |
||
|
zP |
|
−30 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Нейтральна лінія займає положення, яке показане на рис. 4.4. Небезпечними будуть точки А і В, що найбільш віддалені від нейтральної лінії. При цьому в точці А діють максимальні стискувальні, а в точці В – максимальні розтягувальні напруження.
Y
B
2
Z
Z H
A 
, М П а
Рис. 4.4. Положення нейтральної лінії і епюра напружень
45
Координати небезпечних точок:
yA = −14,3 ñì |
, |
zA = −40 ñì ; |
yB = 25,7 ñì |
, |
zB = 40 ñì . |
5. Визначаємо допустиме значення сили Р.
Запишемо умови міцності для кожної з небезпечних точок і визначимо допустимі значення сили [ P− ] і [ P+ ] , які будуть задовольняти умови міцності за стискувальними (т. А) і розтягувальними (т. В) напруженнями.
Для точки А, враховуючи, що P < 0 , маємо:
|
|
|
|
|
σmin |
|
= |
|
σA |
|
|
|
= |
− |
|
|
P |
(1+ |
zP |
zA + |
yP |
yA) |
≤ [ σ− ] , |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
2 |
|
2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
iy |
|
|
iz |
|
|
|
|
|
|||||||||
звідси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[ P− ] = |
|
|
[ σ− ] F |
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 ×106 ×1632 ×10−4 |
|
=1029653 H= |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ |
|
(−30)(−40) + |
(−9,3)(−14,3) |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
1+ zP zA + |
yP yA |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
iy2 |
|
|
|
|
iz2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1020 |
|
|
|
|
130,8 |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1029,653 êÍ . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Для точки В: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
σmax = σB = − |
|
|
P |
(1+ |
zP |
zB + |
|
yP |
yB ) ≤ [ σ+ ] , |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
iy |
|
iz |
|
|
|
|||||||||||||||
Звідси |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[ P+ ] = − |
|
|
|
[ σ+ ] |
F |
|
= − |
|
|
|
2 ×106 ×1632 ×10−4 |
|
|
=163200 H = |
||||||||||||||||||||||||||||||||
1+ zP zB |
+ yP yB |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ (−9,3) ×25,7 |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ (−30) ×40 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
iy2 |
|
|
|
|
|
iz2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1020 |
|
|
|
130,8 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
=163,2 êÍ .
Здвох значень [ P+ ] і [ P− ] вибираємо менше [ P− ] =163,2 êÍ . У цьому випадку будуть задовольнятися умови міцності і в т. А, і в т. В.
6.Оскільки допустиме значення сили ми визначили з умови міцності в
т.В, то під час дії цієї сили напруження в т. В будуть дорівнювати допусти-
46
мим – 2 Ì Ï à . Знаючи, що на нейтральній лінії σ = 0 , можна легко побудувати лінійну епюру розподілення нормальних напружень в перерізі (див. рис. 4.4).
47
ЗАДАЧА 5 РОЗРАХУНОК КРУГЛОГО ВАЛА НА ЗГИН З КРУЧЕН-
НЯМ
Сталевий вал зі шківом пасової передачі 3 та двома зубчастими колесами 1, 2 (рис. 5,1, табл. 5.1) рівномірно обертається з швидкістю ω і передає потужність, задану на зубчастих колесах або на шківі і одному з коліс.
Визначити діаметр вала, нехтуючи його власною вагою і вагою коліс та шківа. Кут зачеплення α = 20° , a =1 ì , діаметр початкового кола колеса 1 d1 = 0,5 м , діаметр шківа d3 = 0,25 м . Взяти коефіцієнт запасу nT =1,5
.
|
|
Таблиця 5.1. Варіанти завдань до задачі 5 |
|
|
|||||
Варіант |
α1 |
α2 |
α3 |
ω , |
N1, |
N2, |
N3, |
d2 |
Матеріал |
С–1 |
кВт |
кВт |
кВт |
d1 |
|||||
|
|
3π 2 |
|
|
|
||||
0 |
0 |
π |
10 |
− |
40 |
20 |
0,5 |
Сталь 60 |
|
1 |
π 6 |
4π 3 |
5π 6 |
15 |
60 |
− |
30 |
0,4 |
Сталь 55 |
2 |
π 3 |
7π 6 |
2π 3 |
20 |
50 |
20 |
− |
0,6 |
Сталь 50 |
3 |
π 2 |
π |
π 2 |
30 |
− |
30 |
40 |
0,5 |
Сталь 45 |
4 |
2π 3 |
5π 6 |
π 3 |
40 |
60 |
− |
35 |
0,4 |
Сталь 40 |
5 |
5π 6 |
2π 3 |
0 |
50 |
30 |
10 |
− |
0,3 |
Сталь 35 |
6 |
π |
π 3 |
π 6 |
60 |
− |
50 |
40 |
0,6 |
Сталь 30 |
7 |
7π 6 |
π 2 |
3π 2 |
70 |
50 |
− |
30 |
0,5 |
Сталь 25 |
8 |
4π 3 |
π 6 |
4π 3 |
80 |
50 |
20 |
− |
0,4 |
Сталь 20 |
9 |
3π 2 |
0 |
7π 6 |
90 |
− |
60 |
30 |
0,3 |
Сталь 10 |
48
Рис. 5.1. Варіанти схем валів до задачі 5
49
План розв’язування задачі
1.Визначити на шківі або колесі потужність, де її не задано, з умови рівномірного обертання вала, нехтуючи тертям у підшипниках.
2.Обчислити зовнішні моменти Mê на кожному колесі та шківі, приклавши їх у відповідному напрямку.
3.Визначити сили в передачах.
4.Зобразити в аксонометрії схему навантаження вала, звівши сили до центрів ваги перерізів і розклавши їх на горизонтальні та вертикальні складові.
5.Побудувати епюри крутних моментів та згинальних моментів у горизонтальній та вертикальній площинах.
6.Визначити небезпечний переріз.
7.Обчислити діаметр вала за одним з критеріїв міцності, округливши його величину до найближчого більшого значення згідно з рекомендованим рядом лінійних розмірів R 40 (див. додаток 1).
|
Розв’язання задачі |
|
|
|
|
|
|
Дано (рис. 5.2): ω = 50 c-1 , |
N1 = 50 кВт , |
N2 = 30 кВт , |
d1 = 0,5 м , |
||
d2 |
= 0,15 м , d3 = 0,25 м , a =1 м |
α = 20° , α1 = |
5 π = 300°, |
α2 |
= π |
= 90°, |
|
|
|
3 |
|
2 |
|
α3 |
= 3 π = 270°, матеріал – сталь 20 з границею текучості |
σт = 250 |
МПа , |
|||
|
2 |
|
|
|
|
|
коефіцієнт запасу міцності nT =1,5 .
1. Визначимо потужність N2 на колесі 2 (за умовою задачі потужності N1 на колесі 1 і N3 на шківі 3 задані). Для цього скористаємось умовою рівномірного обертання вала. Орієнтуючись на напрямок дії моментів від заданого навантаження (див. рис. 5.2), запишемо:
N1 = N2 + N3 .
50
Звідси N2 = N1 − N3 = 50 − 30 = 20 кВт .
Рис. 5.2. Схема навантаження вала
2. За обертального руху обертальний момент пов’язаний з потужністю співвідношенням:
T = Nω .
Таким чином, до коліс 1, 2 і шківа 3 прикладені моменти:
T1 = Nω1 = 5050 =1 кН ×м ;
T2 = Nω2 = 5020 = 0,4 кН ×м ;
T3 = Nω3 = 3050 = 0,6 кН ×м .
3. Ці моменти створюються відповідними силами в передачах:
51
P1 |
= |
|
2T1 |
|
|
= |
2 ×1 |
|
≈ 4,3 кН ; |
|
|||||
|
d1 cos |
α |
|
0,5 ×cos20° |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
P2 |
= |
|
2T2 |
|
|
= |
2 ×0,4 |
|
|
≈ 5,7 кН |
; |
||||
d2 cosα |
0,15×cos20° |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
P = 3t = 3 2T3 |
|
= 3× |
2 ×0,6 |
≈14,4 êÍ |
. |
|
|||||||||
|
|
|
|||||||||||||
3 |
|
|
d3 |
0,25 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
4. Будуємо в аксонометрії розрахункову схему вала, звівши сили до центрів ваги перерізів і розклавши їх на горизонтальні і вертикальні складові (рис. 5.3).
Рис. 5.3. Розрахункова схема вала
Визначаємо компоненти навантажень, вказані на рис. 5.3:
P1y = P1 sin50° = 4,3×0,766 = 3,3 кН ;
P1z = P1 cos50° = 4,3×0,643 = 2,8 кН ;
P2 y = P2 sin 20° = 5,7 ×0,342 =1,9 кН ;
P2z = P2 cos20° = 5,7 ×0,94 = 5,4 кН .
5. Будуємо епюри крутних та згинальних моментів у вертикальній та горизонтальній площинах.
Визначаємо опорні реакції в кожній площині з умов рівноваги балки (розрахункові схеми подані на рис. 5.4).
52
Увертикальній площині xy :
åM zA = RBy ×3 − P2 y ×1+ P1y ×2 − P3 ×4 = RBy ×3 −1,9 ×1+ 3,3×2 −14,4 ×4 = 0 ;
åM zB = RAy ×3 + P2 y ×2 − P1y ×1− P3 ×1 = RAy ×3 +1,9 ×2 − 3,3×1−14,4 = 0 .
Звідси RAy = 4,6 кН , RBy =17,6 кН .
Угоризонтальній площині xz :
åM yA = RBz ×3 − P2z ×1− P1z ×2 = RBz ×3 − 5,4 ×1− 2,8×2 = 0 ;
åM yB = RAz ×3 − P2z ×2 − P1z ×1 = RAz ×3 − 5,4 ×2 − 2,8×1 = 0 .
Звідси RAz = 4,5 кН , RBz = 3,7 кН .
Побудувавши епюри крутних моментів та згинальних моментів M z і M y у вертикальній і горизонтальній площинах відповідно (див. рис. 5.4), визначаємо небезпечний переріз. Для цього зручно спочатку побудувати епюру сумарного згинального моменту Mc . Ординати цієї епюри в характерних точках знаходимо за формулою:
Mc = 
M z2 + M y2 .
У перерізі 2:
Mc2 = 
4,62 + 4,52 = 
21,16 + 20,25 = 6,4 êÍ ×ì .
У перерізі 1:
Mc1 = 
11,12 + 3,72 = 
123,21+13,69 = 11,7 êÍ ×ì .
У перерізі В:
Mc = 14,4 êÍ ×ì .
53
Рис. 5.4. Епюри крутного та згинальних моментів |
54
Проаналізувавши епюри крутного та сумарного згинального моментів, приходимо до висновку, що небезпечним є переріз В. Тут діє максималь-
ний крутний момент ( Ì êð = 0,6 êÍ ×ì ) та сумарний згинальний момент (
Ì ñ =14,4 êÍ ×ì ).
6. Для визначення необхідного діаметра вала скористаємось третьою теорією міцності. Записуємо умову міцності:
s²²² |
= |
|
Mñ2 |
+ Mêð2 |
|
= |
M |
çâ max |
£ |
[ s] . |
åêâ |
|
|
W |
|
|
|
W |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, що осьовий момент опору круглого перерізу W = pd3 , 32
знаходимо:
|
d ³ 3 |
32Mçâ max |
. |
|
|||
|
|
|
|
|
p s |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Тут Mçâmax = 14,42 + 0,62 = |
|
|
|
=14,41 êÍ ´ì , допустиме |
|||
|
|
207,36 + 0,36 |
|||||
напруження для сталі 20 [ s] = sò |
nò = 250 1,5 =167 Ì Ï à . Отже, |
||||||
d ³ 3 32 ´14,41´106 = 95,8 мм . p ´167
Згідно з рекомендованим рядом лінійних розмірів R 40 (див. додаток 1) остаточно приймаємо d = 96 мм .
55
