41. Визначити основні методи у ср.

(Лекція) Методи – це система засобів реалізації поставленої мети; спосіб раціонального дослідження та перетворення дійсності.

Методи в ср – це спосіб діяльності соц.. працівника, який використовується у сфері вирішення проблеми. Коли група чи індивід стає засобом, тоді те це можна назвати методом групової чи індивідуальної роботи.

Класифікація №1(за об’єктом)

• Індивідуальна

• Групова

• В громаді

За суб’єктами

Методи, що застосовують спеціалісти, колектив або група, органи управління

За напрямками:

• Організаційні

• Соціально-психологічні

• Соц.-педагогічні

• Соц.-медичні

• Соц.-економічні

Класифікація № 4

• Первинні: класифік. За об’єктом

• Вторинні: впливають на організацію процесу роботи з клієнтом:

- Супервізія

- Планування

- Консультування

- Соціальний супровід

- Менеджмент

За Сергієм Тетерським:

- Науково-дослідні: викорис. для отримання інфо-ції, формування теорій

  Організаційно-розпорядні

  Психолого-педагогічні

  Діагнозування

Метод роботи на вулиці та в громаді

- Перетворювальні: засобі, прийоми професійного впливу соц. працівників на клієнта та його оточення.

Наприклад: метод с.р. в громаді

Методи ср як наукового знання:

1. Всезагальні методи: визначають всезагальний шлях і спосіб пізнання і перетворення сус-ва:

a. Гносеологічний

b. Діалектичний спосіб

2. Загально наукові: визначають деякі аспекти процесу пізнання і перетворення світу:

a. Спостереження

b. Опитування

c. Експеримент

d. Моделювання

3. Спеціальні методи: спеціальні способи пізнання і перетворення окремих областей життєдіяльності людини:

a. Соціальна

біографії

b. Родинна

c. Комплексне психо-соціальне моделювання

Методи у практичній діяльності:

1) Соціально еконо мічний метод: засоби СР, які допомагають впливати на матеріальні, моральні, національні, сімейні та ін. потреби та інтереси клієнтів (грошова допомога, пільги, комплексне та побутове обслуговування).

2) Організаційно розпорядчі методи: орієнтовані на координаційну взаємодію соц. працівників з організаційною структурою соц. служб (регламентовані, нормативні, інструктивні):

Регламентовані положення про обов’язки людини (соц. працівників)

Нормативні норми, в межах яких має орієнтувати свою діяльність соц. пра-ник.

Інструктивні розподіл завдань, можливостей, складників та наслідків невірних дій клієнта, попередження його можливих помилок.

3) Психолого-педагогічні: передбачають безпосередній контакт з клієнтом через механізм соціально-психологічної зміни поведінки клієнта, його самопочуття:

- Переконання

- Роз’яснення та рекомендації

- Психологічна підтримка

Як обираємо метод

1. Чи буде метод сприйнятий клієнтом?

2. Чи буде метод ефективним в даній ситуації?

3. Чи підпорядкована методика вирішенню проблем, цілей та завдань впливу?

(Інтернет)

Соціологічні методи виокремлюються як соціологічні засади соціальної роботи; педагогічні — як соціально-педагогічна основа діяльності соціальних служб; психологічні — як психологічне забезпечення соціальної роботи, зміст і методи психосоціальної практики. Автори підручника "Основы социальной работы" виокремлюють соціологічні, політологічні, педагогічні, психологічні основи соціальної роботи. Виділяють методи індивідуальної соціальної роботи, методи соціальної роботи з групою, методи соціальної роботи в мікросоціальному середовищі. У підручнику "Соціальна робота" за загальною редакцією професора В.І. Курбатова виділяються педагогічні, соціологічні, психологічні методи соціальної роботи.

У практиці соціальної роботи застосовуються методи соціального впливу на особистість, які сформувались як методи суто соціальної роботи, як результат її теорії і практики. Більшість з них запозичені із досвіду соціальної роботи в США і розвинених країн Західної Європи. Кращі з них пристосовані до вітчизняної системи соціального захисту населення та соціальної підтримки різних цільових груп і категорій громадян. Ці методи класифікуються з погляду:

o суб'єкт-суб'єктних чи суб'єкт-об'єктних відносин (командна, групова робота фахівців, спеціалістів соціальної роботи, волонтерів і робота з клієнтами);

o чисельності клієнтів, які є об'єктами соціального впливу (індивідуальна, групова, общинна, масова робота);

o змісту, прийомів і засобів соціальної роботи, місця їх реалізації (телефонне консультування; соціальна робота в общині, спільноті, ком'юніті; фостеринг; самокерована соціальна робота; соціальна анімація; мобільна соціальна робота та ін.).

Зважаючи на окреслені підходи та крос-культурні традиції соціальної роботи в Україні, методи соціальної роботи у нашому посібнику представлені таким чином: соціологічні, психологічні, організаційні, — а також вивчаються актуальні підходи до визначення методів соціальної роботи.

У Короткому енциклопедичному словнику з соціальної роботи (К., 2002) зазначається, що у вітчизняних наукових джерелах методи соціальної роботи класифікуються:

• за напрямами та формами соціальної роботи: організаційні, соці­

ально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні,

соціально-економічні;

• за об'єктами соціальної роботи: індивідуальні, групові, в громаді;

• за суб'єктами соціальної роботи: методи, що застосовують окре­

мі спеціалісти; колектив соціальної служби, орган управління со­

ціальною роботою [165, 260].

Зазначимо, що класифікація методів, яка існує у вітчизняній практиці соціальної роботи і відображена у наукових джерелах, не вичерпується наведеним варіантом, а вимагає її подальшого уточнення. Так, С. Косянчук і В. Сидоров [166, 322] спробували інтегрувати існуючі класифікації методів соціальної роботи за трьома класифікаційними ознаками:

• ступінь спільності клієнтів;

• зміст і характер соціальної роботи;

• сфера застосування (табл. 2).