- •1. Визначити основні категорії ср.
- •2. Дати характеристику принципам розвитку ср у суспільстві.
- •3. Проблема визначення поняття «соціальна робота».
- •4. Визначити функції ср у суспільстві
- •5. Визначити цілі і завдання ср, умови вирішення завдань
- •6. Умови виділення теорії соціальної роботи з кола інших соціальних наук
- •7. Проблема визначення поняття «теорія соціальної роботи» та її головні структурні елементи як науки.
- •8. Дати характеристику об'єкту та суб'єкту соціальної роботи.
- •10. Соціокультурні передумови зародження в Україні професійної соціальної роботи.
- •9. Дайте визначення предмету «Теорії соціальної роботи».
- •11. Проаналізувати зв'язок між «Теорією соціальної роботи» і «Психологією»
- •12. Висвітлити зв'язок між «Теорією соціальної роботи» і «Соціологією
- •13. Особливості підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників
- •15. Біхевіористські моделі соціальної роботи
- •16. Застосування у соціальній роботі біхевіористського підходу
- •17. Когнітивна модель соціальної роботи.
- •18. Проаналізувати застосування у соціальній роботі гуманістичних теорій а.Маслоу та к. Роджерса
- •19. Застосування у соціальній роботі психодинамічного підходу 3. Фрейда.
- •20. Концепція психосоціального розвитку людини у суспільстві Еріка Еріксона
- •21. Зазначте якими техніками психодинамічна модель збагатила соціальну роботу.
- •22. Екзистенційна модель соціальної роботи.
- •23. Дати характеристику застосуванню системного підходу у ср.
- •24. Екологічна модель соціальної роботи.
- •25. Використання у соціальній роботі теорії ролей.
- •26. Соціально-радикальна модель соціальної роботи.
- •27. Базові цінності у соціальній роботі.
- •28. Охарактеризувати професійні межі у ср.
- •29. Етичний кодекс соціального працівника.
- •30. Знання та навички як компоненти соціальної роботи.
- •31. Обов'язки та функції соціального працівника.
- •32. Визначити якості і ролі соціального працівника.
- •33. Комунікативна компетентність соціального працівника.
- •34. Проаналізувати проблему професійного «вигорання» соціального працівника.
- •35. Погляди на поняття «клієнт соціальної роботи».
- •36. Соціальне вразливі категорії громадян.
- •37. Стигмування та дискримінація клієнтів.
- •38. Представництво клієнтів, його головні принципи та кінцева ціль.
- •39. Модель імпауерменту в індивідуальній роботі з клієнтом.
- •40. Погляди на процес соціальної роботи.
- •40. Погляди на процес соціальної роботи.
- •41. Визначити основні методи у ср.
- •42. Дати характеристику індивідуальному методу ср.
- •43. Дати визначення груповому методу ср.
- •44. Соціальна робота в громаді.
- •45. Визначити етапи процесу ср.
- •46. Проаналізувати супервізію у соціальній роботі.
- •47. Поняття криза, кризовий стан та їх прояви.
- •48. Особливості соціальної роботи з кризою. (див питання 47)
- •49. Стратегії втручання в соціальній роботі.
- •50. Причини ведення записів та що потрібно записувати при роботі з клієнтом.
- •51. Шляхи та методи виконання записів.
- •52. Значення записів у соціальній роботі. Проблеми та питання у веденні записів.
- •53. Інституційний догляд в соціальній роботі та його недоліки.
- •55. Різновиди команд в соціальній роботі.
- •56. Мультидисциплінарна команда у ср.
- •57. Державні заклади соціальної роботи.
- •58. Ролі недержавних організацій в сфері надання соціальних послуг.
- •59. Поняття волонтер і основні групи потенційних волонтерів.
- •60. Мотиви та принципи якими керуються волонтери у своїй роботі.
44. Соціальна робота в громаді.
Тут приклади роботи в громаді в Україні http://ccf.kiev.ua/ourepartners/index.html
У професійній соціальній роботі термін «громада» найчастіше вживають у двох значеннях: територіальна громада та громада за інтересами /прихильністю [2].
Громада як об'єднання людей, котрі мешкають в одній географічній місцевості, — це територіальна громада (приміром, традиційна єврейська громада в українських містах була територіальною, оскільки євреї селилися у визначених для них межах). Історичне розуміння громади пов'язане саме з приналежністю до певної географічної місцевості.
Громада за інтересами об'єднує людей, котрі мають спільні проблеми, наприклад дітей-інвалідів або людей, котрі мають спільні інтереси, соціальні зв'язки або характеристики. Сюди ж належать громади за етнічною/національною ознакою, які здебільшого нині не проживають компактно, але все ж люди певних національностей відчувають деяку, по-сучасному кажучи «віртуальну», межу, яка відокремлює цю групу від інших.
Послуги в громаді надають, передусім, служби, проекти і програми, спрямовані на забезпечення різнопланових потреб соціально вразливих груп людей за місцем проживання. При визначенні плану догляду за конкретним клієнтом вирішальним є оцінювання потреб людини та її ресурсів.
Наприклад, у Великобританії в соціальних службах громад розроблені спеціальні бланки, на яких перелічено понад 80 видів потреб і проблем. Оцінювання потреб, які визнає клієнт і спостерігає фахівець, стає основою плану догляду. Моніторинг надання послуг і контроль за їх якістю теж ґрунтуються на визначенні ступіню забезпечення потреб користувача.
Робота в громаді — це процес допомоги у самовдосконаленні громад шляхом організації колективних дій, спрямованих на врівноваження умов життя нужденних або дискримінованих членів громади [21].
Британське визначення твердить, що робота в громаді стосується активного залучення людей до розв'язання проблем, які впливають на їхнє життя, та зосереджена на стосунках між індивідами, групами та інституціями, що визначають щоденне життя. Британці наголошують: ро6ота в громаді — це процес колективного й індивідуального розвитку досвіду в територіальних громадах та громадах за інтересами. При цьому головну мету такого процесу вбачають у роботі з тими громадами, які перебувають у невигідному становищі, задля колективного з'ясування ними своїх потреб та прав, визначення та досягнення цілей демократичним шляхом, поважаючи потреби та права інших [22]. Відомий фахівець Г.Чейнен вважає, що під визначення «роботи в громаді» не підпадає «діяльність будь-яких органів влади без активної участі у ній місцевих жителів» [23].
Практична соціальна робота в громаді виходить із кількох припущень. По-перше, громадяни мають право брати безпосередню участь у виробленні рішень, які впливають на їхнє життя. По-друге, якщо громадян забезпечити належною інформацією, вони візьмуть участь у цьому процесі. По-третє, якщо голосу громадян не чути, це означає, що воші не обізнані з процесом вироблення рішень, або що цей процес несправедливий. Для досягнення справедливості потрібне втручання особи чи групи осіб, котрі мають відповідні навички роботи в громаді.
Фаза розвитку роботи в громаді: 1) організація груп та служб у громаді; 2) розвиток професіоналізму та компетентності у членів громади — співробітників і волонтерів; 3) боротьба за зміни, зокрема за зміни в соціальній політиці.
Процес розвитку роботи в громаді подібний до процесу індивідуальної соціальної роботи. Мова йде про контакти, аналіз, планування, роботу з групами у громаді, вихід за її межі, залучення засобів масової інформації тощо.
Рівні роботи в громаді: 1) базова або робота за місцем проживання з окремими людьми, сім'ями та групами, а також самостійна діяльність місцевих мешканців; 2) робота місцевих агенцій або між агенціями, тобто діяльність, очолювана органами влади та/або організована іншими структурами; 3) регіональна та національна робота з планування громад [24].
На практиці рівні роботи в громаді є безперервними і потребують міждисциплінарних підходів. Тому соціальні працівники, які займаються роботою із громаді на різних рівнях, використовують не тільки знання та навички із соціальної роботи, але й знання в галузі управління та менеджменту, сформовані в соціології, психології, політології.
Становлення роботи в громаді як професійної діяльності взаємопов'язане зі змінами у соціальній політиці: її децентралізацією, орієнтацією на догляд за місцем проживання, створенням умов для залучення недержавних організацій до надання послуг, здобуття місцевим громадам грантів на розвиток інфраструктури тощо.
В індустріалізованих країнах ідея громади та роботи в ній падає найсприятливіші умови для відродження принципів демократії, „підтвердження зв'язку між цими предметами та рішучою політикою соціальних реформ” [25]. Значна частина соціальних реформаторів розглядає таку діяльність як один із шляхів більш справедливого перерозподілу соціальних ресурсів па користь груп, що перебувають у невигідному становищі, — таким чином робота в громаді набула форми політичної активності в широкому сенсі. Матеріал брала тут: http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/ikpp_kkp_Soczialni%20poslygu%20na%20rivni%20gromadu/60.html
