- •Лежнюк п.Д.
- •1 Метод контрольних меж
- •1.1 Теоретичні відомості
- •1.1.1 Загальні відомості
- •1.1.2 Коротка історична довідка
- •1.1.3 Невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.4 Стандартна невизначеність при проведенні експерименту
- •1.1.5 Аналіз результатів повторних спостережень
- •1.1.7 Методи перевірки гіпотез про вид закону розподілу
- •1.1.6 Перевірка гіпотези про вид закону розподілу результатів
- •1.1.7.1 Критерій 2 Пірсона
- •Продовження таблиці 1.2
- •1.1.7.2 Складений критерій
- •1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
- •1.1.8 Вимірювання невипадкових величин та їх реалізацій Призначення контрольних меж. Рівноточні виміри постійної величини
- •1.1.9 Статистична характеристика якості продукції
- •1.1.10 Статистичний контроль якості продукції
- •1.1.11 Техніка контрольних карт
- •1.1.12 Форма контрольної карти типу "середнє-розмах"
- •2 Однофакторний дисперсійний аналіз
- •2.1 Теоретичні відомості
- •2.1.1 Постановка задачі
- •2.1.2 Постановка задачі в загальному вигляді
- •2.1.4 Ідея дисперсійного аналізу
- •2.1.6 Розкладання сум квадратів
- •2.1.7 Оцінка дисперсій
- •2.1.8 Оцінка впливу фактора
- •2.1.9 Випадок нерівнокількісних спостережень
- •2.1.10 Розрахункові формули для суми
- •3 Багатофакторний дисперсійний аналіз
- •3.1 Теоретичні відомості
- •3.1.1 Постановка задачі
- •3.1.2 Розкладання сум квадратів
- •3.1.3 Оцінка дисперсій
- •3.1.4. Оцінка впливу факторів
- •3.1.5 Розрахункові формули для сум
- •3.1.6. Опорна стрижнева порцелянова ізоляція
- •4.1 Теоретичні відомості
- •4.2 Багатофакторний експеримент
- •4.2.1 Вибір моделі
- •4.2.2 Повний факторний експеримент
- •4.2.3 Дробовий факторний експеримент
- •4.2.4 Проведення експерименту і обробка його результатів
- •4.2.5 Прийняття рішень
- •4.2.6 Випробування при підвищених і граничних навантаженнях
- •5 Лабораторна робота № 1
- •5.2 Хід роботи
- •5.3 Приклад виконання завдання
- •5.3.1 Завдання
- •5.3.2 Рішення задачі
- •5.4 Варіанти завдань
- •5.5 Контрольні питання
- •6 Лабораторна робота № 2 однофакторний дисперсійний аналіз
- •6.2 Хід роботи
- •6.3 Приклад виконання завдання
- •6.3.1 Завдання
- •6.3.2 Рішення задачі
- •6.4 Варіанти завдань
- •6.5 Контрольні питання
- •7 Лабораторна робота № 3 багатофакторний дисперсійний аналіз
- •7.2 Хід роботи
- •7.3 Приклад виконання завдання
- •7.3.1 Завдання
- •7.3.2 Рішення задачі
- •Двофакторний аналіз
- •7.4 Варіанти завдань
- •7.5 Контрольні питання
- •8 Лабораторна робота № 4
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.3 Хід роботи
- •8.4 Контрольний приклад
- •8.4.1 Домашня підготовка
- •8.4.2 Робота в лабораторії
- •8.5 Формули для розрахунку
- •8.6 Варіанти завдань
- •8.7 Контрольні питання
- •Література
- •Навчальне видання
1.1.7.3 Обробка результатів кількох серій вимірювань
Раніше ми розглянули порядок обробки результатів прямих спосте-режень, коли результати отримані в однакових умовах за відносно корот-кий проміжок часу. Однак доволі часто вимірювання однієї і тієї самої величини проводиться за кілька етапів, тобто є кілька серій спостережень, і для підвищення точності необхідно враховувати результати спостере-жень всіх серій.
Таблиця 1.5 - Критичні точки wн.кр (, п1, п2 ) критерію Вілкоксона.
|
Кількість спостережень |
|
Кількість спостережень |
| ||||||||
|
п1 |
п2 |
0,01 |
0,02 |
0,05 |
0,1 |
п1 |
п2 |
0,01 |
0,02 |
0,05 |
0,1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
6 |
6 |
23 |
24 |
26 |
29 |
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
24 |
25 |
27 |
30 |
7 |
7 |
32 |
34 |
36 |
39 |
|
|
8 |
25 |
27 |
29 |
31 |
|
8 |
34 |
35 |
38 |
41 |
|
|
9 |
26 |
28 |
31 |
33 |
|
9 |
35 |
37 |
40 |
43 |
|
|
10 |
27 |
29 |
32 |
35 |
|
10 |
37 |
39 |
42 |
45 |
|
|
11 |
28 |
30 |
34 |
37 |
|
11 |
38 |
40 |
44 |
47 |
|
|
12 |
30 |
32 |
35 |
39 |
|
12 |
40 |
42 |
46 |
49 |
|
|
13 |
31 |
33 |
37 |
41 |
|
13 |
42 |
44 |
48 |
52_
|
|
|
14 |
32 |
34 |
38 |
42 |
|
14 |
43 |
45 |
50 |
54 |
|
|
15 |
33 |
36 |
40 |
44 |
|
15 |
44І
|
47 |
52 |
56 |
|
|
16 |
34 |
37 |
42 |
46 |
|
16 |
46 |
49 |
54 |
58 |
|
|
17 |
35 |
39 |
44 |
47 |
|
17 |
47 |
50 |
56 |
61 |
|
|
18 |
37 |
40 |
45 |
49 |
|
18 |
49 |
52 |
58 |
63 |
|
|
19 |
38 |
41 |
46 |
51 |
|
19 |
50 |
54 |
60 |
65~6Tf
|
|
|
20 |
39 |
43 |
48 |
53 |
|
20 |
52 |
56 |
62 |
67 |
|
|
21 |
40 |
44 |
50 |
55 |
|
21 |
53 |
58 |
64 |
69 |
|
|
22 |
42 |
45 |
51 |
57 |
|
22 |
55 |
59 |
66 |
72 |
Продовження таблиці 1.5.
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
|
23 |
43 |
47 |
53 |
58 |
|
23 |
57 |
61 |
68 |
74 |
|
6 |
24 |
44 |
48 |
54 |
60 |
7 |
24 |
58 _
|
63 |
70 |
76 |
|
|
25 |
45 |
50 |
56 |
62 |
|
25 |
60 |
64 |
72 |
78 |
|
|
8 |
43 |
45 |
49 |
51 |
|
9 |
56 |
59 |
62 |
66 |
|
|
9 |
45 |
47 |
51 |
54 |
|
10 |
58 |
61 |
66 |
69 |
|
|
10 |
47 |
49 |
53 |
56 |
|
11 |
61 |
63 |
68 |
72 |
|
8 |
11 |
49 |
51 |
55 |
61 |
9 |
12 |
63 |
66 |
71 |
75 |
|
|
12 |
51 |
53 |
57 |
63 |
|
13 |
65 |
68 |
73 |
78 |
|
|
13 |
53 |
55 |
59 |
65 |
|
14 |
68 |
71 |
76 |
81 |
|
|
14 |
55 |
57 |
61 |
67 |
|
15 |
72 |
73 |
79 |
84 |
|
|
15 |
57 |
59 |
63 |
69 |
|
16 |
73 |
76 |
82 |
87 |
Нехай
для простоти проведено дві серії
спостережень. Кожна серія характеризується
своїми середніми значеннями
та статистичними оцінками дисперсійS1y2
, S2y2.
Якщо серії
однорідні, тобто розходження між їх
середніми та дисперсіями носять
випадковий характер, обумовлений
скінченою кількістю спостережень в
кожній серії, то такі серії дозволя-ється
об’єднувати в одну для подальшої
обробки.
Розглянемо спочатку випадок, коли результати спостережень в кожній серії розподілені нормально. Для перевірки однорідності спочатку необхідно перевіряти, чи значне розходження між серійними дисперсіями. Таку перевірку можна провести за критерієм F Фішера - Снедекора. Якщо дисперсії відрізняються незначно, то серії називаються рівно розсіяними, в іншому разі - нерівно розсіяними.
Якщо серії рівно розсіяні, то необхідно перевірити, чи значимо роз-ходження між середніми (наприклад, за критерієм F у випадку, коли кількість спостережень в кожній серії не менше 30, чи Стьюдента, коли кількість спостережень хоча б в одній серії менше 30). Якщо виявиться, що і середні відрізняються неособливо, то серії вважають однорідними.
В тому випадку, коли закон розподілу результатів спостережень від-мінний від нормального, або ж він невідомий, для перевірки однорідності серій можна скористатися критерієм Вілкоксона.
Нехай кількість спостережень в першій серії п1, в другій - n2, при-чому n1 n2. Якщо це не так, то вибірки перенумеровують (міняють місця-ми). Для того, щоб при заданому рівні значимості α перевірити гіпотезу про однорідність серій спостережень, якщо кількість спостережень в кож-ній серії не перевищує 25, необхідно:
1) розмістити результати спостережень обох серій в варіаційний, тобто в зростаючий ряд;
2) знайти для цього варіаційного ряду суму порядкових номерів резуль-татів спостережень першої серії - W;
3) знайти за даними таблиці 1.5 нижню критичну точку wнкр (, п1, п2 ) критерію Вілкоксона;
4) знайти верхню критичну точку за формулою
. (1.28)
Якщо wн.кр (, n1, n2 ) <W< wв.кр (, n1, n2 ), то вважають, що серії однорідні.
Необхідно зауважити, що при побудові варіаційного ряду може виявитись, що деякі результати спостережень збігаються. Якщо збігаються результати спостережень лише в одній серії, то в варіаційному ряді їх ну-мерують так, наче вони різні числа; якщо ж збігаються результати спосте-режень різних серій, то їм присвоюють один і той самий порядковий но-мер, який дорівнює середньому арифметичному порядкових номерів, котрі мали б ці результати, якби вони були різними.
Якщо серії будуть визнані однорідними, то їх можна об’єднати і роз-глядати як єдину сукупність спостережень.
