2.5. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей
Становище та державна матеріальна підтримка різних категорій сімей значною мірою залежить від соціально-економічної ситуації в державі. З огляду на те, що більшість чинників, які впливають на становище неповних, молодих та багатодітних сімей було розглянуто у попередніх розділах (структура доходів та витрат, споживання та забезпеченість товарами тривалого користування, житлові та побутові умови), проаналізуємо яким чином державна матеріальна підтримка згаданих категорій сімей вплинула на їх становище протягом 2000 – 2010 років.
За даними Державного комітету статистики України, до складу кожного п’ятого домогосподарства90входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно. Частка домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків, становить 8 % від загальної кількості. У дев’яти з десяти неповних сімей дітей виховує мати. Близько 40 % домогосподарств, в яких діти не мають одного чи обох батьків, виховують дітей у віці 7-13 років та 14-17 років, майже третина – дітей до 7 років. Переважна більшість (83 %) домогосподарств, в яких діти виховуються в неповних сім’ях, мають у своєму складі одну дитину, 14 % – двох, 3 % таких домогосподарств – трьох і більше91.
Серед усіх домогосподарств з дітьми 74 % становлять однодітні, майже чверть – дводітні, 3 % мають у своєму складі трьох і більше дітей. Розподіл домогосподарств за кількістю дітей відрізняється в міській та сільській місцевості. У місті 79 % домогосподарств виховують одну дитину, в сільській місцевості таких домогосподарств 61 %, двох дітей – третина в сільській місцевості проти п’ятої частини в місті, троє та більше дітей – 7 % у місті проти 1,6 % в сільській місцевості.
2.5.1. Державна соціальна допомога
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей, є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вiд 21.11.1992 № 2811-XII 92.
Слід зазначити, що у 2002 році до нього було внесено істотні зміни, що передбачали скорочення видів допомоги з 11 до 5. До 2002 року сім’ям з дітьми надавалися такі види допомоги: при вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; з догляду за дитиною; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років; з догляду за дитиною-інвалідом; з тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; на дітей віком до 16 років (учнів – до 18 років); на дітей одиноким матерям; на дітей військовослужбовців строкової служби; на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів неможливе.
У 2008 році згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування» вiд 23.09.2008 № 573-VI93додався новий вид допомоги при усиновленні дитини. Відповідно до цього Закону, станом на 1 січня 2010 р. призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:
- допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (призначається у розмірі середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю) жінки, але не нижче ніж 25 % прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць);
- допомога при народженні дитини;
- допомога при усиновленні дитини (надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні першої дитини);
- допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 130 гривень);
- допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку);
- допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матері/батьку у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, – до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років).
Протягом 2000–2010 років Міністерство праці та соціальної політики України спрямовувало зусилля на вирішення завдань щодо підтримки сімей з дітьми, дітей та молоді, а також вагітних жінок. Зокрема, встановлено більш високі розміри допомоги, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вiд 21.11.1992 № 2811-XII 94.
Наприклад, допомогу при народженні дитинивстановлено у розмірі 12 240 грн. (у 2001 році вона надавалася у розмірі 118 грн., 2002 році – 200 грн., з 01.01.2004 року – 360,0 грн., з 01.07.2004 року – 724,46 грн., з 01.01.2005 року – 764 грн., з 01.04.2005 року – 8 497 грн., 01.01.2006 року – 8 500 грн., з 01.01.2008 року – 12 240 грн.) (рис. 2.12).
З 2007 року допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, як незастрахованим, так і застрахованим у системі загальнообов’язкового соціального страхування, надається органами праці та соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету. З 2008 року розмір допомоги визначається з урахуванням кількості народжених дітей та становить на першу дитину – 12 240 грн., на другу – 25 000 грн., на третю – 50 000 грн. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI95, виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 грн., другої – 4 840 грн., третьої та наступної – 5 000 грн. Решта коштів на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 грн. щомісячно), на другу – 24 місяці (840 грн. щомісячно), на третю і наступну – 36 місяців (1 250 грн. щомісячно).
Рис. 2.12. Допомога при народженні дитини, 2001-2010 рр.
Протягом 2001 – 2010 років також відбулися зміни у виплатах допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку. З 1 січня 2006 року змінився механізм призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Для незастрахованих осіб зазначена допомога надавалася в розмірі, що дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. Для застрахованих мінімальний розмір допомоги складав 114 грн., максимальний – 253 грн.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2001 році становила 11,80 грн., у 2003 – 40 грн., у 2004 – 42,5 грн., у 2005–2007 роках – 90 грн., у 2008–2010 роках – 130 гривень. При цьому максимальний розмір допомоги поступово збільшувався та наближався до прожиткового мінімуму: у 2008 році – 50 % (334,5 грн.), у 2009 році – 75 % (з 1 січня – 501,75 грн., з 1 листопада – 558 грн.), у 2010 році – 100 % прожиткового мінімуму (з 1 січня – 869 грн., з 1 квітня – 884 грн., з 1 липня – 888 грн., з 1 жовтня – 907 грн., з 1 грудня – 922 грн.), встановленого для працездатних осіб.
Якщо до 2008 року розмір допомоги відрізнявся для осіб, застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та незастрахованих, то згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI 96, допомога з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в однаковому розмірі для усіх осіб, які фактично виховують дитину.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, виплачується у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі, коли на дитину виплачується призначена в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром виплат (до 1 січня 2009 року розмір допомоги дорівнював різниці між установленим одним прожитковим мінімумом для дитини та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів (пенсії) за попередні шість календарних місяців).
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, за умови, якщо опікун не отримав на дитину аліментів чи пенсії, надавалася, виходячи зі значення прожиткового мінімуму, розмір якого поступово підвищувався і на кінець року відповідав мінімуму для дитини визначеного віку. Тобто, зазначена допомога становила: у 2003 р. – 80 грн., 2004 р. – 85 грн., з 1 січня 2005 р. по 31 березня 2005 р. – 90 грн., на кінець 2006 р. для дитини віком до 6 років - 376 грн. та для дитини віком від 6 до 18 років – 468 грн. У 2006 – 2008 роках максимальний розмір цієї допомоги становив: на дітей віком до 6 років – 418 - 557 грн., на дітей віком від 6 до 18 років –536 - 701 грн. У 2009 році максимальний розмір підвищено до двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та у 2010 році становить: на дітей віком до 6 років – з 1 січня – 1510 грн., з 1 квітня – 1534 грн., з 1 липня – 1542 грн.; на дітей віком від 6 до 18 років – з 1 січня – 1802 грн., з 1 квітня – 1834 грн., з 1 липня – 1842 грн., з 1 жовтня – 1882 грн., з 1 грудня – 1914 грн.
Окрім цього, у 2007 році запроваджено новий вид державної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за принципом «гроші ходять за дитиною». Механізм її розрахунку такий самий, як для допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.
Допомога на дітей одиноким матерямнадається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допомога одиноким матерям у 2001 році надавалася у розмірі 11,80 грн., з січня 2003 року – у розмірі 10 %. З квітня 2005 року до 2006 року зазначена допомога призначалася у розмірі, що дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш ніж 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Для одиноких матерів максимальний розмір допомоги 2006 року становив: на дитину до 6 років з 1 січня – 200 грн., з 1 квітня – 205 грн., з 1 жовтня – 209 грн. на дитину від 6 до 18 років – відповідно 257 грн., 263,5 грн. та 268 грн.97У 2008 році максимальний розмір такої допомоги підвищився до 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та становив: на дитину до 6 років – з 1 січня 2010 року – 377,5 грн., з 1 квітня – 383,5 грн., з 1 липня – 385,5 грн., з 1 жовтня – 393,5 грн., з 1 грудня – 399,5 гривень. На дитину від 6 до 18 років – відповідно 450,5 грн., 458,5 грн., 460,5 грн., 470,5 грн. та 478,5 грн., на дитину від 18 до 23 років – відповідно 434,5 грн., 442 грн., 444 грн., 453,5 грн., 461 грн.
Фактично, на окремі види такої допомоги можуть розраховувати усі групи сімей, що є об’єктом аналізу даної доповіді: багатодітні, неповні та молоді (за умови наявності в них дітей). Однак, не лише сім’ї з дітьми можуть потребувати державної підтримки. Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 № 1768-III 98спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист – забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім’ям. Згідно цього Закону, допомога надається найбільш вразливим верствам населення. Критерієм при визначенні права на призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям виступають доходи родини у порівнянні з прожитковим мінімумом.
За Законом України «Про прожитковий мінімум» вiд 15.07.1999 № 966-XIV99, прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
1) діти віком до 6 років;
2) діти віком від 6 до 18 років;
3) працездатні особи;
4) особи, які втратили працездатність.
Протягом 2000–2010 років розмір прожиткового мінімуму поступово зростав і досяг 843 грн. станом на 30 вересня 2010 року (табл.2.25).
Таблиця 2.25.