6.4 Розрахунки комбінованої системи і порівняння варіантів Порядок розрахунку

1. Розрахувати сумарне надходження сонячної радіації за місяцями робочого терміну.

2. Розрахувати густину потоку сонячної радіації за місяцями робочого терміну.

3. Розрахувати площу колектора геліосистеми без ТН.

4. По заданому , розрахувати температуру води на вході у колектор та температуру випарника ТН для кожного місяця.

5. Визначити коефіцієнт перетворення ТН для кожного місяця.

6. По заданому навантаженню ГВП знайти тепло- і холодопродуктивності ТН, енергію, витрачену компресором.

7. Виходячи з навантаження випарника, розрахувати площу геліосистеми з ТН.

8. Розрахувати капітальні витрати на геліосистему з ТН і поточні витрати на роботу компресора ТН.

9. Розрахувати капітальні витрати на геліосистему без ТН

10. Розрахувати капітальні витрати на електрокотел та поточні витрати на електричне нагрівання води.

11. Виконати фінансовий аналіз та вибрати доцільну систему.

Розглянемо по порядку перераховані етапи.

6.4.1 Розрахунок величини сумарного надходження сонячної радіації за місяцями робочого терміну

Середні місячні значення величин денних надходжень сонячної радіації на горизонтальну поверхню відомі для багатьох географічних пунктів (Додаток А) [7], тоді як для похилої поверхні таких даних немає.

Середньомісячні денні надходження сумарної сонячної радіації на похилу поверхню визначаються таким чином [8]:

, (6.1)

де - середньомісячна величина денного надходження сумарної радіації на горизонтальну поверхню, кДж/(м²×добу);

- відношення середньомісячних величин денного надходження сумарної радіації на похилу і горизонтальну поверхні.

Щоб визначити , потрібно знати складові потоку сонячної радіації:

• пряму;

• дифузну;

• відбиту.

Пряме випромінювання спричиняє відкидання тіні освітлюваним сонцем предметом. Дифузне – відбивається і розсівається хмарами і пилом, перш ніж досягає поверхні землі, і, на відміну від прямого випромінювання, не приводить до утворення тіней. Третя складова – це випромінювання, відбите від землі на поверхню колектора.

Підсумувавши ці складові, величину можна представити у вигляді:

, (6.2)

де - середньомісячна величина денного надходження дифузної радіації на горизонтальну поверхню, кДж/(м²×добу);

- відношення середньомісячних величин денного надходження прямої радіації на похилу і горизонтальну поверхні;

 - кут нахилу колектора до горизонту;

 - відбивна здатність землі, яка змінюється від 0,2 (влітку) до 0,7 (взимку за наявністю снігового покриву).

Дослідження показали, що частка дифузної складової в сумарній радіації залежить від показника хмарності (коефіцієнта ясності атмосфери):

, (6.3)

де - середньомісячне денне надходження сонячної радіації на горизонтальну поверхню за межами земної атмосфери, що розраховується на основі геометричних міркувань з використанням сонячної постійної, кДж/(м² ×добу).

Залежність частки дифузної радіації від показника хмарності може бути виражена формулою:

. (6.4)

Для поверхонь, орієнтованих на південь, величина може бути визначена згідно рівнянню (6.5). Ці ж значення з допустимою погрішністю можна використовувати і для поверхонь, азимут яких по абсолютному значенню не перевищує 15.

, (6.5)

де  - годинний кут заходу сонця на горизонтальній поверхні (рис. 6.3)

, (6.6)

- годинний кут заходу сонця на похилій поверхні:

, (6.7)

 - схилення сонця (рис. 6.3)

, (6.8)

тут n – порядковий номер дня року.

У наближених розрахунках можна скористатися величинами  для середнього дня кожного з 12 місяців року, представленими в додатку Б.

Значення коефіцієнта для поверхні з кутом нахилу, рівним широті місцевості , південної орієнтації (а_n=0), південно-східної або південно-західної орієнтації (а_n=15 і 30) наведені в Додатку В.

Рис. 6.1 Кути, що характеризують положення точки на земній поверхні (а) і похилій поверхні колектора (б) відносно сонячного проміння:  - годинний кут;  - схилення сонця; i - кут падіння сонячного проміння на похилу поверхню сонячного колектора;  - кут висоти Сонця; а_с - азимут Сонця; a_н - азимут похилої поверхні.

Значення іє довідковими даними (актинометричні дані місцевості) [7]. Вони наведені в Додатку А.

Якщо в завданні вказано, що кут нахилу колектора до горизонту рівний широті місцевості, то значення приймаються з Додатку В. Однак для літнього сезону оптимальним є кут нахилу колектора рівний -15˚. В такому разі студенту необхідно провести розрахунок по формулі (6.5), чи скористатись результатами розрахунків по цій формулі, що наведені в Додатку Г для різних значень куту нахилу колектора і коефіцієнта хмарності.

При розрахунках і проектуванні систем сонячного теплопостачання можуть виникнути ситуації, коли дані по щільності сонячної радіації відсутні, але є інформація про тривалість сонячного сяяння. Тоді можна оцінити денну суму радіації, скориставшись запропонованим Говером і Мак-Кулохом виразом [6]:

=Q_с.п(0,29 cos φ + 0,52 P/P_max)_, (6.9)

Q_с.п = 9830 Вт-год/(м²×добу) —сонячна постійна; P_max — можливе число годин сонячного сяяння, год.