- •З «листа» космографа тосканеллі фернандо мартшесу, придворному короля альфонса V португальського (15 червня 1474 р.)
- •2. Капітуляція в санта фе – 17 квітня 1492 р.
- •3. З листа петра мартіра1 до борромео
- •4. З листа мартіра до графа тендільє
- •5. З листа мартіра до кардинала і віце-канцлера асканія сфорса
- •6. З листа мартіра до фернандо талабре, архієпископа гранадського
- •7. З листа мартіра до помпонія лето1
- •8. Із заповіту колумба (4 травня 1506 p.)
- •9. Тордесільясський договір між королями іспанії і португалії про поділ світу
- •Відкриття морського шляху в індію (1497 – 1499 рр.)
- •11. Угода з конкістадорами про відкриття і завоювання нових земель
- •Король і королева
- •12. Документ про «добровільне» визнання тубільцями влади іспанського короля
- •Рекерем’єнто, яке повинно оголошуватись жителям островів і материків моря-океану, ще не підкорених королю, нашому володареві
- •13. Відкриття тихого океану бальбоа
- •14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
- •15. Подорож магеллана
- •А) По Тихому океану
- •16. Записки діаса про мексіку
- •17. Августін де-сарате – «історія перу»
- •18. Франціско лопес де-гомара – «історія індій» королі і народи, які ведуть торгівлю прянощами
- •Лас касас – «про острів еспаньйола»
- •«Хожения за три моря» афанасія нікітіна
- •2. Із «записок о московііи» герберштейна
- •З «книги про московітське посольство» павла ювія
- •4. З листа датського короля фрідеріка II (1576 р.)
- •5. Уривок з листа пфальцграфа георга ганса до гросмейстера тевтонського ордену генріха V фон-бобенгаузена
- •6. З «сообщения фрэнсиса черри, одного из членов английской торговой компании в москве» (1587 р.)
- •8. З книги ісаака масси
- •9. З першої чолобитної семена дежньова (1662 р.)
- •10. З другої чолобитної семена дежньова від 23 вересня 1664 р.
- •11. З «подорожі» філіппа авріля
- •Економічний стан німеччини в кінці XV і на початку XVI ст.
- •3. Фуггери I карл V
- •5. Вигнання ганзейців з англії
- •Королівський декрет про вигнання
- •Соціальний устрій німеччини XV–XVI ст.
- •6. Дворянство, бюргерство і селянство в німеччині в епоху реформації
- •7.Німецьке рицарство в XVI ст.
- •10. В будинку фуггерів в аугсбургу
- •Пропонований уривок взято з «Визначних місцевостей» Ганса фон-Швеяніхена. Ганс фон-Швейніхен супроводив герцога Генріха XI Лігніцького під час його подорожей.
- •11. Німецькі ландскнехти в XVI столітті
- •12. Ландскнехти XVI – XVII ст.
- •Яскраво змальовують життя ландскнехтів накази герцога Юлія Брауншвейгського, особливо наказ від 28 березня 1584 p., з якого наводиться далі характерний уривок.
- •Німецькі гуманісти
- •З «похвального слова глупоти» (1467 – 1536 pp.)
- •14. З «листів темних людей» (1515 – 1517 pp.)
- •Є повний переклад «Листів» на російську мову, зроблений проф. Н.А. Куном; вид. 1-е, Москва, 1906, 2-ге – «Academia», 1935.
- •15. Ульріх фон-гуттен (1488 – 1523 pp.)
- •Вадіск, або римська тріада (1520 р.)
- •Реформація в німеччині
- •16 З автобіографічних спогадів лютера
- •17. З положень тецеля (1517 р.)
- •19. З 95 тез мартіна лютера
- •20. Лист мартіна лютера папі льву X (1518 р.)
- •21. З послання лютера імператорові і християнському дворянству німецької нації про поліпшення християнського стану (24 червня 1520 р.)
- •22. Лист лютера до спалатіна після відлучення від церкви (11 жовтня 1520 р.)
- •23 Вормський едикт (26 травня 1521 p.)
- •24. Ставлення мартіна лютера до томаса мюнцера
- •26. Погляд мюнцера на майнову нерівність і становище не імущих
- •27. Мюнцер про краще майбутнє і боротьбу за нього
- •28. Мюнцер про світську владу і організацію общин
- •29. Лист мюнцера мансфельдським рудокопам (травня 1525 р.)
- •30. Протестація двадцяти імперських чинів (19 квітня 1529 р.)
- •Селянська війна в німеччині
- •32. «Селянський черевик»
- •Походження «черевика», як він почався і чим він закінчився
- •33. Дванадцять статей
- •Слушні і справедливі головні статті всього селянства і захребетників (hyndersessen), духовних властей, якими вони себе вважають обтяженими
- •Стаття дев’ята
- •34. Лист-тези (artikelbrief)
- •37. Кельнська війна і лютер, «звернення з мирними пропозиціями» (квітень 1525 р.)
- •38. З памфлета лютера «проти розбійних і грабіжницьких зграй селян» (1525 р.)
- •39. Повчання лютера селянам тлумачення другозаконня1
- •42. Російська держава і шведсько-російські відносини в оцінці густава-адольфа
- •Промова густава-адольфа про мир з росією на шведському сеймі 1617 р.
- •43. Промова густава-адольфа на сеймі в оребро (січень 1617 р.)
- •44. Валленштейн і його армія
- •45. Звірства під час тридцятирічної війни
- •Уривок з романа німецького письменника XVII ст. Гріммельстауаена «Сімпліціссімус» (1668). Герой романа Ейлеишпігель описує розгром села, в якому він жив.
- •46. Наслідки тридцятирічної війни
- •47. Розорення німецької імперії під час тридцятирічної війни
- •48. Вестфальський мир. Мирний договір імператорсько-шведський, або оснабрюкський1
- •49. Мирний договір імператорсько-французький, або мюнстерський1
- •Франція в XVI ст.
- •Венеціанський посол мікеле суріано про францію XVI ст. (1561 р.)
- •2. Конкордат франціска і з папою львом х.
- •Велику раду (Париж, 24 липня 1527 р.)
- •5. Франсуа рабле «життя великого гаргантюа»
- •Як гаргантюа виховувався панократом так, що не гаяв ні години часу
- •6. Правила, які регулювали спосіб життя телемітів
- •8. Придворний турнір у франції в XVI ст.
- •Франція за генріха IV
- •11. Нантський едикт (13 квітня 1598 р.)
- •12. Нантський едикт і тулузький парламент
- •14. Королівська адміністрація і двір у франції,
- •Франція за рішельє
- •З «Політичного заповіту» Рішельє
- •17. Ставлення рішельє до дворянства з (Політичного заповіту» Рішельє
- •18. Ставлення рішельє до народу з «.Політичного заповіту» Рішельє
- •19. Едикт проти дуелей (лютий 1626 р.)
- •20. Королівська декларація про знесення замків (31 липня 1626 р.)
- •21.Утихомирення гугенотів
- •22. Едикт, який забороняє парламентам втручатися в державні справи і адміністрацію (лютий 1641 р.)
- •23. Донесення інтенданта юстиції де-вуайє д’аржансона (1 червня 1633 р.)
- •24. Доручення, дане інтендантові юстиції і фінансів вілльмонте (31 березня 1637 р.)
- •Зовнішня політика іспанської держави
- •1. Захоплення лісабона іспанцями
- •2. Оцінка іспанської політики єлизаветою англійською
- •3. Морський розбій англійців
- •4. Погані часи в новій іспанії
- •5. Напад англійців на кадікс
- •6. Папа дарує філіппу II корону англії і ірландії
- •7. Загибель «великої армади»
- •8. Золото з нової іспанії
- •Внутрішнє становище іспанії
- •9. З промови представника дворянства на кортесах 1538 p.
- •10. Іспанська фінансова політика
- •11. Напис на будинку севільської інквізиції (1524 р.)
- •12. Ауто-да-фе в севільї
- •13. Повстання в сарагосі
- •Страти в сарагоссі
- •Лист короля філшпа II генералові варгасу, командуючому кастільською армією
- •14. Занепад іспанії в кінці XVI 1 на початку XVII ст. З твору іспанського економіста дона Херонімо де-Устаріца «Теорія і практика торгівлі і мореплавання».
- •Заохочення і підтримки
- •Орден єзуїтів
- •1. Формула церковного прокляття
- •2. Із статуту «товариства ісуса»
- •3. З повчань ігнатія лойоли
- •IV. Про дисципліну і покору членів ордену
- •Буржуазна революція в нідерландах
- •1. Антверпен в XVI ст.
- •2. Продуктивність мануфактурної промисловості
- •5. Указ карла V про переслідування єретиків у нідерландах
- •6. Розправа над графом егмонтом і адміралом
- •Графом горном
- •Передсмертний лист графа Егмонта і страта його і графа
- •Горна становлять істотний інтерес.
- •Передсмертний лист графа егмонта філіпу II з брюсселя
- •Страта графів егмонта і горна в брюсселі
- •8. Формула повноважень, даних вільгельмом оранським людвігу нассауському для набору військ
- •19. Лист про пожертви, вручений вільгельмом оранським дітріху сонуа
- •10. Уривок з «промови»
- •11. Ставлення герцога альби до «кривавої ради»
- •Уривок з листа герцога альби королю філіпу II
- •12. Донесення альби філіппу II про облогу гарлема
- •13. Циркуляр герцога альби, виданий в утрехті (26 липня 1573 р.)
- •14. Лист герцога альби філіпу II (1573 р.)
- •15. Французька інтервенція в нідерланди
- •16. Ставлення англії до подій нідерландської революції
- •17. Заява «меншості» на асамблеї генеральних штатів у дельфті в 1576 р.
- •18. Оголошення вільгельма оранського поза законом (15 березня 1580 р.)
- •19. «Захист» вільгельма оранського (1580 р.)
- •20. Іконоборство в бельгії
- •Заборона католицизму в антверпені
- •21. Убивство вільгельма оранського
- •22. Гентське втихомирення (8 листопада 1576 р.)
- •В тексті цього акта 26 параграфів. Тут подано в скороченому
- •Вигляді тільки найважливіші з них. Текст взято з анонімної Histoire
- •Generate des Provinces Unies, t. V, Paris 1760, pp. 396–398.
- •23. Утрехтська унія
- •24. Томас мен про голландію XVII ст. (1664 р.)
- •25. Голландія стає колоніальною державою
- •6) Донесення фірмі Фуггер від 22 жовтня 1559 p. З Антверпена
- •Соціально-економічний розвиток англії в XVI – XVII ст. Обгороджування в англії XVI ст. Аграрний рух
- •1. Акт проти руйнування сіл (1489 р.)
- •Грамота про призначення комісії для розслідування обгороджування (1517 р.)
- •3. Томас мор про аграрну революцію XVI ст.
- •4. Скарга копігольдерів1 на обгороджування, виселення
- •6. Уривок з проповіді XVII століття
- •7. Вимоги селян, які повстали під проводом кета1 (1549 р.)
- •8. Акт про покарання для бродяг і впертих жебраків (1597 р.)
- •Промисловість і зовнішня торгівля
- •10. Опис централізованої мануфактури кінця XVI ст.
- •11. Мануфактура і торговий капітал у
- •5. Сатира на повинності і утискування селян у польщі
- •6. Селянське повстання олександра костки наперського в краківській землі (1651 р.)
- •Політичне життя польщі
- •7. Люблінська унія (1569 р.)
- •18 Польський історик длугош про вимоги шляхти (1454 р.)
- •9. Нешавські статути
- •10. Викриття і пророкування скарги
- •11. Влада короля в польщі (1573 – 1795 pp.)
- •Наводимо уривок з твору Станіслава Конарського «Про дійсну форму наради», виданого в 1760–1763 pp. Автор критикує устрій Польщі! вимагає реформ (взято з «Teksty zrodlowe», 42, стор. 32).
- •13. Liberum veto в польщі
- •1. Бідність візантійських імператорів в оцінці історика нікіфора григори
- •2. Падіння константинополя з оцінок сучасників
- •4. Турецький історик саад-ад-дш про взяття константинополя (29 травня 1453 р.)
- •5. Лист турецького султана сулеймана і пишного до короля франціска і (1526 p.).
- •6. Морський бій під лепанто (7 жовтня 1571 p.).
- •7. Турки під віднем в 1683 р.
- •1. Послання старця філофея до великого князя василя III
- •Послання старця філофея до великого князя василя івановича
- •2. Проект івана грозного про розвиток російської торгівлі (1557 р.) Опублікований д. Цветаввим. «Русский Вестник», 1885, червень, стор.840–841
- •3. Рюссов. Взяття нарви російськими військами (1558 p.)
- •4. Грамота жителям данціга (17 травня 1558 р.)
- •5. Рюссов. Про загибель торгівлі міста ревеля
- •6. Відписка нарвського воєводи в ревель з вимогою припинити затримку суден, які йдуть до нарви (26 жовтня 1565 р.)
- •7. З листування російських купців про свої торговельні справи (1566 p.)
- •8. З листування івана грозного з англійською королевою єлизаветою про англійську торгівлю в росії (1581–1582 р.)
- •9. Депеша французького агента про польську інтервенцію в російську державу
- •10. Облога смоленська польськими військами (1609–1611 pp.)
- •11. Грамота російського уряду датському королю христіану IV (29 січня 1631 р.)
- •12. Чолобитна царю олексію михайловичу російських торговельних людей про утиски іноземців (1646 p.)
- •13. Новоторговий статут (1667 p.).
- •15. Кільбургер про торговельні можливості російської держави і російські ринки
- •16. Я. Рейтенфельс про експорт і імпорт росії
- •17. А. Мейєрберг про російських дипломатів (1661 p.).
- •18. Г. Котошихін про дипломатичну службу в російській державі в XVII ст.
- •19. Андрусовське перемир’я між росією і польщею (30 січня 1667 p.). Полное собрание законов, Собрание первое, т. І, спв, 1830, № 398
- •20. Я. Рейтенфельс про російське військо Рейтенфелъс я. Сказания..., м, 1906, стар. 124–129
13. Відкриття тихого океану бальбоа
(З хроніки Овієдо)
Вересня 29-го [1513 p.] Бальбоа з 26 супутниками вирушив з містечка Чіапи і за півмилі звідти дійшов увечері до вузького рукава, гирла Саванасу. В цей час був відплив і мандрівники пристали до берега. Але незабаром вода, що знизилася в руслі, почала підніматися з надзвичайною швидкістю, такою властивою припливам Тихого океану. Коли рівень води піднявся, Бальбоа, схопивши прапор, на. якому були зображені Діва з немовлятком Ісусом, а внизу біля їх ніг герб Кастілії і Ліону, увійшов по коліна в солону воду. Ходячи вперед і назад, він голосно покликав: «Хай живуть найясніші і всемогутні монархи дон Фернандо і донья Хуана, королі Кастілії, Ліону і Арагону, в ім’я яких я для кастільської корони речево, тілесно і істотно, без будь-якого заперечення вступаю у володіння цими морями, землями, узбережжями, гаванями і островами, з усім, що в них є, з державами і областями, які належать або мають належати до них, в будь-якому роді, або з будь-яких причин, або прав, давнього або нового походження, з минулого, сучасного або майбутнього часу. І коли якийсь цар або вождь, християнин або бусурмен, хоч би до якої віри або секти він належав, заявить свої претензії на ці землі і моря, то я готовий у всеозброєнні оспорювати їх у нього і воювати з ним в ім’я монархів Кастілії як теперішніх, так і майбутніх, їм належить і влада, і зверхність над цими Індіями; острови, як Північний, так і Південний материки з їх морями від Північного полюса і до Південного, по цей і по той бік екватора, всередині і поза тропіками Рака і Козерога, тому що все це і кожна частина його повністю стає власністю їх велич-ностей і спадкоємців престолу; я докладно і на письмі підтверджу все, що може і повинно бути заявлено на користь їх коронної власності, як тепэр, так і для всіх часів, поки існуватиме світ до страшного суду всіх смертних поколінь». І через те що на розбурханих хвилях нікому було заперечувати, то він просив своїх супутників бути свідками того, що законним порядком вступив у володіння новим океаном, і взяв з них присягу захищати цю власність кастільської корони.Потім Бальбоа наказав своїм супутникам увійти у воду, і кожен з них, зачерпнувши рукою, покуштував її, щоб переконатися, чи така ж солона вода в іншому океані. В корі трьох дерев, до стовбурів яких підступав приплив, Бальбоа кинджалом нарізав хрести і виконав ще інші обряди, для того щоб його подвиг став законним.
14. Капітуляція, укладена з ернандо де-магелланом і бакалавром луїсом фалеро про відкриття островів прянощів
Оскільки ви, Ернандо де-Магеллан, уродженець Португальського королівства, і ви, бакалавр Луїс Фалеро, також родом із згаданого королівства, хочете, щоб ми визначили рід служби вашої, зобов’язуємо вас відкрити в частині моря-океану, яка нам належить і володарями якої ми є, всередині кордонів нашої демаркації, багаті прянощі та інші речі, яких ми дуже потребуємо і які були б на користь нашим королівствам, і тому наказуємо укласти з вами для цього таку капітуляцію:
По-перше: належить вам, в час добрий, вирушити для відкриттів у тій частині моря-океану, що знаходиться всередині моїх кордонів і моїх демаркацій; і щоб не сталося так, що при виконанні сказаного вище пересікли б шлях ваш інші особи, маючи однакові з вами завдання, даруємо, волимо і обіцяємо вам, що на протязі 10 наступних років не буде дана ліцензія кому б то не було, хто має намір іти для відкриттів по шляху і в напрямі, наміченому вами. І що коли хто і звернеться до нас з проханням дати таку ліцензію, перш ніж її дати, ми сповістимо вас про це, щоб ви самі, коли того захочете, могли здійснити таке плавання з такою ж кількістю кораблів, як і ті особи, що мали б намір відправитися в море для нових відкриттів.
Але знайте, що коли у нас буде бажання дати ліцензію тим, хто матиме намір пливти західним шляхом аж до місця, яке ми вкажемо, в частині Індій і материка і в інші землі всякого роду, уже відкриті, щоб знайти протоку тих морів, то таку ліцензію ми будемо мати право дати тим, хто на неї претендуватиме.
Вказані відкриття ви повинні здійснювати так, щоб нічого не відкривати і нічого не робити всередині демаркацій і кордонів ясновельможного короля Португалії, мого дуже дорогого і дуже любимого дядька і брата, і не завдавати йому ніякої шкоди, не виходячи за межі нашої демаркації.
І цінуючи наміри, якими ви керувалися, приступаючи до згаданого відкриття, і враховуючи, що від служби вашої ми дістанемо велике добро і володіння нашої кастільської корони збільшаться, і щоб винагородити вас за трудноті і небезпеки, які чекають вас, ми даруємо, наказуємо і волимо, щоб з усіх прибутків і доходів, які дістанете ви на островах і землях, вами відкритих, а також з мит і податей та інших надходжень, які стягуватимуться на нашу користь, ви, вирахувавши суму ваших витрат, залишили собі одну двадцяту частину. Даємо також титули наших аделантадо і губернаторів вказаних земель і островів вам і синам та спадкоємцям вашим по праву, віднині і назавжди з тим, щоб за нашими королями, які будуть після нас, залишалась верховна влада. І після вас згадане право управління і титул аделантадо перейде вашим синам і спадкоємцям, якщо тільки вони будуть підданими наших королівств і візьмуть шлюб на їх землях. І про все це наказуємо ми вручити вам наші грамоти і привілеї, написані відповідно до закону і форми. Також даємо вам право щороку вивозити і відправляти на відкриті вами острови і землі на наших кораблях різні товари на суму в 1000 дукатів.
Щоб зробити вам найбільшу ласку, волимо ми, щоб, в тому разі, якщо число відкритих вами островів буде більшим, ніж шість, вибрали б ви з цієї шестірки два острови і надалі одержували з них 15-у частину всіх чистих доходів, мит і рент, які нам належать.
Ми волимо, щоб на винагородження труднощів і витрат, яких Bи зазнали в цьому плаванні, вам була зроблена ласка, а тому дозволяємо з усього доставленого першою армадою вирахувати і залишити за собою одну п’яту частину.
І щоб все сказане вище можна було краще викопати і щоб успішнішим було плавання, наказуємо спорядити п’ять кораблів: два по 130 тонн кожний, два по 90 тонн і один в 60 тонн, забезпечених людьми, необхідними запасами і артилерією. І хай буде відомо, що ці кораблі відправляються на 2 роки і що їдуть на них 234 чоловіка, і серед них лоцмани, моряки і вершники та інші люди, згідно з меморіалом, нам поданим, і наказуємо виконати все сказане, нашим офіціалам, які перебувають в Севільї в Індійському торговельному домі.
І коли при виконанні покладених на вас умов один з вас помре, той, хто залишиться живим, хай додержить і виконає цілком всі зобов’язання. І для того щоб додержувалось все сказане вище належно і наша казна одержувала надходження за даною угодою, призначаємо ми фактора, і скарбника, і ревізора, і писаря на згадані вище кораблі, і вони повинні подати нам звіт, вказавши суму витрат до виходу кораблів у море, а після повернення їх – такий же звіт про те, що нам належить одержати з усього, привезеного армадою. І вам словом своїм королівським все викладене вище підтверджую і наказую дати вам то угоду, моїм підписом засвідчену.
Підписано у Вальядоліді 21 березня 1518 року.
Я, король.
