- •1.2 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •1.3 Виробничий травматизм та професійні захворювання
- •1.4 Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1.5 Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •1.5.1 Основні положення законодавства про працю та охорону праці
- •1.5.2 Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •1.5.3 Право громадян на охорону праці
- •1.5.4 Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.5.5 Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.5.6 Відшкодування шкоди працівникам за ушкодження здоров’я
- •1.5.7 Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці та обов’язки працівників щодо виконання нормативних актів
- •1.5.8 Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- •1.6 Відповідальність за порушення законодавчих та нормативно–правових актів про охорону праці
- •1.6.1 Дисциплінарна відповідальність
- •1.6.2 Адміністративна відповідальність
- •1.6.3 Матеріальна відповідальність
- •1.6.4 Кримінальна відповідальність
- •Тема 2. Державне управління та організація робіт з питань охорони праці на виробництві
- •2.1 Організація охорони праці на підприємстві
- •2.2 Органи державного управління охороною праці
- •2.2.1 Система управління охороною праці
- •2.2.2 Функції управління охороною праці
- •2.2.3 Управління охороною праці на підприємстві
- •2.2.4 Організація служби охорони праці
- •2.3 Навчання з питань охорони праці
- •2.4 Нагляд і контроль за станом охорони праці
- •2.4.1 Органи державного нагляду за станом охорони праці
- •2.4.2 Повноваження й права органів державного нагляду за станом охорони праці
- •2.4.3 Громадський контроль з охорони праці
- •2.4.4 Функції комісії з питань охорони праці на підприємстві
- •2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці
- •2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві
- •2.5.1 Розслідування нещасних випадків
- •2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку
- •2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.5.4 Розслідування й облік хронічних професійних захворювань
- •2.5.5 Розслідування та облік аварій
- •2.6 Аналіз причин виробничого травматизму та професійних захворювань
- •2.6.1 Методи аналізу причин травматизму і професійних захворювань
- •2.7 Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •Тема 3. Фактори санітарно-гігієнічних умов праці та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства
- •3.1 Загальні положення про санітарно-гігієнічні умови праці
- •3.2 Державне санітарне законодавство
- •3.3 Санітарно-епідеміологічний нагляд і його роль в профілактиці професійних захворювань
- •3.4 Оцінка умов праці
- •3.5 Вплив умов праці на функціонування організму
- •Тема 4. Класифікація умов праці за шкідливими чинниками та оцінка їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам
- •4.1 Повітряне середовище та його роль у створенні сприятливих умов праці
- •4.2 Метеорологічні умови та їх вплив на організм
- •4.3 Забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами
- •4.3.1 Виробничий пил
- •4.4 Вентиляція виробничих приміщень
- •4.5 Освітлення виробничих приміщень
- •4.5.1 Вимоги до виробничого освітлення та його вплив на зорову функцію
- •4.5.2 Природне освітлення
- •4.5.3 Штучне освітлення
- •4.5.4 Методи розрахунку штучного освітлення
- •4.6 Вібрація
- •4.6.1 Причини вібрації та характеристика основних вібраційних параметрів
- •4.6.2 Дія вібрації на організм
- •4.6.3 Заходи та засоби захисту від вібрації
- •4.7 Шум, ультразвук та інфразвук
- •4.7.1 Виробничий шум та його основні характеристики
- •4.7.2 Дія шуму на організм людини
- •4.7.3 Методи та засоби захисту
- •4.7.4 Ультразвук
- •4.7.5 Інфразвук
- •4.7.6 Іонізуюче випромінювання
- •4.8 Електромагнітні випромінювання (емп)
- •4.9 Випромінювання оптичного діапазону
- •4.9.1 Інфрачервоне випромінювання
- •4.9.2 Ультрафіолетове випромінювання
- •4.9.3 Лазерне випромінювання
- •4.10 Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення виробничих підприємств
- •5.4.2 Дія електричного струму на організм людини
- •5.4.6 Класифікація виробничих умов за рівнем електробезпеки
- •Тема 6. Пожежна безпека
- •6.1 Загальні відомості про пожежі
- •6.1.2 Поняття про пожежу та пожежну безпеку
- •6.1.3 Причини пожеж
- •6.1.4 Негативні й шкідливі чинники пожеж
- •6.2 Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
- •6.2.1 Теоретичні основи процесу горіння
- •6.2.2 Класифікація видів горіння
- •6.2.3 Група горючості матеріалів та речовин
- •6.2.4 Показники пожежної та вибухової небезпеки
- •6.2.5 Особливості горіння горючих матеріалів
- •6.2.6 Особливості горіння рідких речовин
- •6.2.7 Особливості горіння пиловидних матеріалів
- •6.2.9 Умови самозаймання речовин
- •6.3 Пожежовибухонебезпечність об'єктів
- •6.3.2 Класифікація приміщень будівель та зовнішніх установок за вибухопожеж та пожежною небезпекою
- •6.3.3 Вимоги щодо вибухо- і пожежобезпеки при використанні електроустановок
- •6.4 Система попередження пожеж
- •6.4.1 Основні засади системи попередження пожеж
- •6.5.1 Вимоги до системи пожежного захисту
- •6.4.2 Вимоги до системи попередження пожеж
- •6.5 Система пожежного захисту
- •6.5.2 Заходи щодо попередження розповсюдження пожежі
- •6.5.3 Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
- •6.5.4 Пожежна сигналізація
4.5.2 Природне освітлення
Природне, або денне, світло – це поєднання сонячного світла й дифузного світла небосхилу. Сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, бактерицидні та оздоровчі властивості, дає змогу мати у приміщенні здоровий контакт з навколишнім світом.
Проектування природного освітлення має здатність до того, щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості.
Природне освітлення буває одно – або двостороннє бічне, що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях) та комбіноване (поєднання верхнього та бічного освітлення).
Проектування природного освітлення має враховувати:
світлокліматичні особливості району будівництва;
призначення будівель;
характер зорової роботи.
Проектування ведеться на підставі обчислень які мають на меті обґрунтування типу, форми, розмірів світлоотворів та відповідність їх нормативним вимогам.
Світлові отвори є основним елементом від розмірів і форми яких залежить оптимальний природний світловий режим в будівлях.
Визначення значення природного освітлення в приміщенні в абсолютних величинах неможливо, тому виникла необхідність ввести поняття коефіцієнта природного освітлення (КПО)
4.5.3 Штучне освітлення
Найбільш
розповсюдженими джерелами
штучного освітлення
є лампи розжарювання (нормальні,
дзеркальні та прожекторні) хоч вони
мають відповідні недоліки. До недоліків
можна віднести велику яскравість і
блисткість, що спричиняє сліпучу дію і
може призвести до травм і аварій. Окрім
цього в спектрі ламп домінують
жовто-червоні промені з недостатньою
кількістю синіх та фіолетових, що змінює
кольорову передачу та не дозволяє
ефективно використовувати їх при
роботах, пов’язаних з необхідністю
точного розпізнавання кольорів. Суттєвим
недоліком також є висока температура
нагрівання (140
С),
що робить їх пожежонебезпечними.
Відкриття люмінесцентних ламп розширило можливості використання світла у житті людини. Залежно від люмінофору, лампи мають різний спектральний склад і служать джерелом денного, білого, м’якого й кольорового освітлення.
Люмінесцентні
лампи мають невисоку температуру
нагрівання (40-50
С),
незначний ступінь яскравості, не чинять
сліпучої дії, дають м’яке розсіяне
світло з відсутністю тіней і блисків.
Основним недоліком є пульсація світлового
потоку, що може зумовити виникнення
стробоскопічного ефекту (явища спотворення
здорового сприйняття об’єктів, що
рухаються чи обертаються).
При штучному освітлені можна створити умови здорової роботи навіть кращі, ніж при природному, але світловий режим за світлотехнічними, біологічними та психологічними показниками не буде еквівалентним природному світлу.
Освітлювальні установки для освітлення близько розміщених предметів називають світильниками, а віддалених предметів-прожекторами.
Основне призначення світильників зводиться до того, щоб:
створити з найменшими витратами відповідний рівень освітлення;
захистити очі людини від сліпучої яскравої дії джерела світла;
перерозподілити світловий потік у потрібному напрямку;
захистити джерело світла від механічних пошкоджень.
Залежно від умов середовища тип світильника повинен мати необхідний ступінь захисту, (пилозахищений, вологозахищений, вибухозахищений і ін.). особливо жорсткими бувають вимоги до світильників у вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях.
Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника до призначення приміщення знижує рівень безпеки і може спричинити пожежу або вибух.
