- •Пояснювальна записка
- •Анотація
- •Annotation технічне завдання
- •Зміст вступ
- •Розділ 1 основна частина
- •1.1 Вступні положення
- •1.2 Суть специфічного волокноутворення
- •1.3 Нанодобавки
- •1.3.2 Нанокомпозити і нанонаповнені волокна
- •1.3.1 Вуглецеві нанотрубки, структура й властивості
- •1.5 Оптимізація, її методи та застосування
- •Параметрична оптимізація
- •1.5.2 Застосування багатокритеріальної оптимізації (Зведення багатокритеріальної задачі до однокритеріальної)
- •1.5.3 Однокритеріальна оптимізація системи
- •Алгоритм метода штрафных функций
- •1.5.4 Застосування однокритеріальної системи
- •1.6 Опис програмного середовища
- •1.7 Опис програми
- •1.8 Демонстрація роботи програми Висновок до розділу 1
- •Розділ 2 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях вступ
- •2.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів
- •2.1.1 Параметри мікроклімату
- •2.1.2 Небезпека ураження електричним струмом
- •2.1.3 Електромагнітне випромінювання
- •2.1.4 Освітленість робочого місця
- •2.2 Розрахунок штучного освітлення
- •2.3 Пожежна безпека
- •Висновок до розділу 2
- •Загальні висновки список використаних джерел
- •Додатки
1.5.2 Застосування багатокритеріальної оптимізації (Зведення багатокритеріальної задачі до однокритеріальної)
Найбільш
поширеним евристичним прийомом вирішення
тієї чи іншої конкретної багатокритеріальної
задачі є її зведення до рішення деякої
скалярної (однокритеріальної) задачі,
цільова функція якої найчастіше являє
собою певну комбінацію наявних критеріїв
.
Такий прийом носить назву скаляризації
багатокритеріальної задачі. Залежно
від способу комбінування наявних
декількох критеріїв в єдиний скалярний,
отримуємо той чи інший тип скаляризації,
який обираємо виходячи із суті
розв'язуваної задачі і наявності
додаткової інформації про переваги.
Найпростіший спосіб скаляризації заснований на використанні так званої лінійної згортки критеріїв


На
практиці процес скаляризації починають
з підбору коефіцієнтів лінійної згортки,
тобто чисел
Ці числа трактують, як якісь «ваги» або
«коефіцієнти важливості» відповідних
критеріїв, так що більш важливому з них
призначають більший коефіцієнт в
лінійній згортці критеріїв, а менш
важливому - менший.
Зведемо багатокритеріальну задачу до однокритеріальної за допомогою лінійної згортки:
Математична модель задачі багатокритеріальної оптимізації має наступний вигляд:








Задаємо вагові коефіцієнти, які визначають ступінь важливості кожного критерію:



Мінімізуємо лінійну комбінацію цільових функцій, тобто розв’язуємо задачу:







1.5.3 Однокритеріальна оптимізація системи
Задачі однокритеріальної оптимізації діляться на задачі умовної (шукається оптимальне рішення, що задовольняє деякі обмеження і цільову функцію) і безумовної (коли шукається оптимальне рішення, що задовольняє цільову функцію) оптимізації.
Задачами безумовної оптимізації називаються такі, в яких задається лише одна цільова функція. У таких задачах не існує обмежень і граничних умов. Моделі безумовної оптимізації мають теоретичний характер, оскільки на практиці граничні умови задаються завжди. У цих задачах поняття оптимуму та екстремуму збігаються, і для знаходження оптимуму в них застосовуються методи знаходження екстремуму.
В задачах безумовної оптимізації відсутні обмеження. Методи БО діляться на однопараметричні і багатопараметричні. В задачах однопараметричної оптимізації цільова функція є функцією одного керованого параметра, в задачах багатопараметричної оптимізації – функцією кількох керованих параметрів.
Задачі умовної оптимізації ділять на задачі з обмеженнями у вигляді рівнянь, у вигляді нерівностей, із змішаними обмеженнями.
Метод штрафних функцій
Основна
задача методу штрафних функцій полягає
в перетворенні задачі мінімізації
функції
,
з відповідними обмеженнями, накладеними
на
,
в задачу пошуку мінімуму без обмежень
функції
.
Функція
є штрафною. Необхідно, щоб при порушенні
обмежень вона «штрафувала» функцію
,
тобто збільшувала її значення. В цьому
випадку мінімум функції
буде знаходитися всередині області
обмежень. Функція
,
що задовольняє цій умові, може бути не
єдиною. Задачу мінімізації можна
сформулювати наступним чином:
мінімізувати
функцію
,
при обмеженнях
.
Функцію
зручно записати наступним чином:
,
где r – положительная величина.
Тогда
функция
принимает
вид
.
Если
х принимает допустимые значения, т.е.
значения, для которых
,
то Z принимает значения, которые больше
соответствующих значений
(истинной
целевой функции данной задачи), и разность
можно уменьшить за счет того, что r может
быть очень малой величиной. Но если х
принимает значения, которые хотя и
являются допустимыми, но близки к границе
области ограничений, и по крайней мере
одна из функций
близка
к нулю, тогда значения функции
,
и следовательно значения функции Z
станут очень велики. Таким образом,
влияние функции
состоит
в создании «гребня с крутыми краями»
вдоль каждой границы области ограничений.
Следовательно, если поиск начнется из
допустимой точки и осуществляется поиск
минимума функции
без
ограничений, то минимум, конечно, будет
достигаться внутри допустимой области
для задачи с ограничениями. Полагая r
достаточно малой величиной, для того
чтобы влияние
было
малым в точке минимума, мы можем сделать
точку минимума функции
без
ограничений совпадающей с точкой
минимума задачи с ограничениями.
