- •2. Поняття про інвестиційний проект
- •3. Класифікація інвестиційного проекту
- •4. Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація.
- •5. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •6. Індивідуальні та інституційні інвестори.
- •7. Держава як суб'єкт інвестування
- •8. Сутність венчурного підприємства.
- •10. Інвестиційна політика в Україні
- •11. Інвестиційна діяльність та суб'єкти.
- •12. Інвестиційний ринок та його інфраструктура.
- •13. Інтелектуальні інвестиції.
- •14.Характеристика інвестиційного клімату в Україні
- •15.Напрями створення сприятливих умов інвестування в Україні
- •16. Сутність фінансових інвестицій та їх види
- •17. Види цінних паперів
- •18. Цінні папери та їх класифікація.
- •19. Інвестиційні цілі цінних паперів
- •20. Ринок цінних паперів та його функції
- •21. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами
- •22. Похідні цінні папери та операції з ними.
- •23. Ринок цінних паперів в Україні
- •24. Сутність реальних інвестицій. Їх структура.
- •25. Інвестиції в основний капітал.
- •26. Інвестування оборотнього капіталу.
- •27. Інноваційна форма інвестицій.
- •28. Форми здійснення інноваційних інвестицій.
- •29. Напрями процесу управління інноваціями.
- •30. Інноваційні стратегії підприємств.
- •31. Проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •32. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та залучення іноземних інвестицій.
- •33. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності.
- •34. Життєвий цикл проекту
- •35. Способи залучення капіталу для інвестиційного проекту
- •36. Відмінність між різними джерелами фінансування інвестиційного проекту
- •39. Проблеми оцінювання інвестиційного ризику
- •42. Поняття інвестиційної стратегії підприємства, її зв’язок із
- •44. Основні етапи розроблення інвестиційної стратегії підприємства.
31. Проблеми іноземного інвестування в Україні.
Інвестиційний клімат в Україні є несприятливим, оскільки національна економіка характеризується технологічним відставанням виробництва, зростаючою зношеністю основних фондів, збитковою діяльністю, низькою рентабельністю промислової сфери, значним податковим тиском .Тому особливої уваги заслуговує вдосконалення державної політики в галузі іноземного інвестування. До основних проблем,що потребують вирішення належать: створення гарантій стабільності з метою забезпечення довгострокового інвестування, створення системи страхування інвестиційних ризиків, створення надійної системи державного регулювання інвестиційної діяльності, створення умов сприятливого інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, забезпечення національної конкурентоспроможності.До основних чинників,що сприятимуть зростанню обсягів і розширенню іноземних інвестицій слід віднести: реструктуризація існуючих підприємств та диверсифікація виробництва, використання потенціалу інноваційного оновлення основних фондів підприємств та створення нових підприємств, законодавче створення надійної системи страхування інвестиційних ризиків, спрощення процедур в галузі залучення іноземних інвестицій, створення гарантій стабільності з метою фінансування довгострокових інвестиційних процесів, пришвидшення розвитку слаборозвинене них територій, створення нових експортно-орієнтованих виробництв, запровадження нових технологій виробництва, здійснення ефективної амортизаційної політики, концентрація грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки.
Досить привабливою є перспектива залучення додаткових коштів за допомогою вторинної емісії акцій. Такий спосіб залучення інвестицій ще не досить поширений в Україні.
Інвестиційний процес взагалі залежить від стабільності в багатьох вимірах: стабільності політичної, стабільності законодавства, стабільності економічної, стабільності інвестиційної політики держави.
32. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та залучення іноземних інвестицій.
Інвестиційний клімат для іноземного інвестора в Україні визначається впливом таких факторів, як політична, правова та економічна нестабільність. З цієї причини Україну розглядають як зону підвищеного ризику для інвестицій. Неодмінною умовою формування сприятливих умов для притоку іноземних інвестицій буде розвиток ринкової інфраструктути:1)значно покращити роботу таких ділянок інвестиційної діяльності, як фондові біржі, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії і інвестиційні фонди, трастові та консалтінгові, холдінгові та аудіторські фірми; 2)утворити державний реєстр іноземних інвесторів і банк даних про об'єкти іноземного інвестування в Україні, автоматизовану інформаційну систему, яка забезпечувала б оперативний пошук іноземних та вітчизняних інвесторів, та надання консультацій з питань техніко-економічного обгрунтування та реалізації інвестиційних проектів; 3)утворити Український банк реконструкції та розвитку, на який покласти функції по пільговому кредитуванню та фінансуванню проектів та національну страхову компанію по страхуванню ризиків вітчизняних та іноземних інвесторів; 4)здійснити організацію статистичної звітності про іноземних інвесторів, вдосконалити систему обліку відповідно до міжнародних стандартів, здійснити публікацію нормативних актів України та іншої інформації, яка цікавить іноземних інвесторів на іноземних мовах; 5) підвищити кваліфікацію кадрів, що працюють над проблемами залучення іноземних інвестицій в Україну.
Світова практика свідчить про ефективність імпорту капіталу шляхом створення вільних (офшорних) зон. Вільна зона - це обмежена частина території країни, для якої характерний спеціальний режим функціонування економічних суб'єктів, гарантія досягнення стабільності та визначеної свободи. Механізм функціонування ВЕЗ, як правило, включає специфічний економічний, організаційний, податковий, митний та правовий статус господарчих агентів та всієї ВЕЗ, яка дуже слабко взаємодіє з економікою держави.
