ECHR_and_Criminal_procedure_Mc_Bride_ukr

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

засоби масової інформації та вказувати, до якої специфічної техніки викладу матеріалу має вдаватись журналіст при оприлюдненні інформації, оскільки стаття 10 захищає, окрім змісту висловлених ідей та інформації, також і їхній спосіб вираження…

71.З іншого боку, судді апеляційної інстанції вважали, що «обираючи форму подання матеріалу та зупиняючись на такому, який не є у формі інтерв’ю, авторка статті не могла не знати про те, що окремі частини цієї статті можуть стати обвинуваченням проти неї», тоді як наявність загальної вимоги, щоб журналісти систематично та формально дистанціювались від змісту цитат, які можуть завдати шкоди третім особам, провокувати їх або посягати на їхню честь, не узгоджується з роллю ЗМІ інформувати про факти, думки або ідеї, які є актуальними на цей момент… Через це наведені апеляційним судом Версалю аргументи не є переконливими для Європейського суду.

72.Окрім іншого, цей суд зауважив, що «особливо серйозні обвинувачення проти слідчих суддів» зобов’язувало журналістку – а водночас і заявників – вжити особливих засобів перестороги і наводити надзвичайно достовірні докази.

73.Ці доводи не сприяли більшому переконанню Європейського суду. Він вважає, що оскаржувана стаття представляє собою виклад прес-конференції, яка відбулась 13 березня 2000 року і була присвячена справі, що вже набула розголосу в ЗМІ та була відома громадськості. Щодо вжитих застережних заходів, то Суд констатує, що в статті свідомо вжито умовний спосіб (le conditionnel) та багато разів вжито «лапки» з тим, щоб уникнути будь-якого непорозуміння з боку читача між авторами наведених висловлювань та аналітикою редакції газети, при цьому кожного разу читачеві були представлені імена співрозмовників, і це зроблено в такий спосіб, щоб не могло виникнути підстав, як це трапилось у випадку з апеляційним судом, для пред’явлення окремих частин тексту як обвинувачення журналістці, а отже, і заявникам. Окрім того,

50

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

встатті нема мотивів особистої неприязні стосовно згаданих

вній суддів, як це визнала перша судова інстанція.

74.Окрім усього, у статті йдеться про суддів. Тому, навіть якщо не відповідає дійсності те, що вони свідомо виставляють для пильного контролю свої вчинки та дії – точно так, як і політики – а тому, коли йдеться про критику їхньої поведінки, то й підхід в цьому має бути такий же, як і до політиків… проте межі допустимої критики є ширшими стосовно посадових осіб, які виконують свої офіційні повноваження, як, зокрема,

вцій справі, порівняно зі звичайними пересічними особами… Європейський суд робить із цього висновок, що наведені касаційним судом аргументи з тим, щоб відхилити скаргу заявників, не є ані застосовними до цієї справи, ані достатніми, оскільки вони суперечать наведеним вище принципам. Насправді особи, про яких йде мова і обидва є службовцями, що належать до «основного інституту держави», можуть бути підданими особистій критиці в «допустимих» межах, а не тільки в теоретичний або загальний спосіб.

75.Залишається, нарешті, порушена апеляційним судом тема, яка стосується викривленого представлення висловлювань одного з учасників прес-конференції, а саме – коли йдеться про означення «rocambolesque» – у стилі Рокамболя, тобто, фантастично, неймовірно – що характеризує небезсторонність з боку заявників. Якщо цей термін було вжито під час прес-конференції, то Європейський суд відзначає, що хоч і продовжували залишатись сумніви в його точному змісті, однак апеляційний суд вважав, що автор висловлювання «не мав наміру (висловлювати) недвозначне бажання викрити спосіб, у який проводять розслідування справи його колеги». Європейський суд звернув особливу увагу на те, що це означення, звичайно ж, далеке від того, щоб бути похвалою, навіть якщо його вже впродовж довгого часу вживають в сучасній мові, автор статті запозичив в одного з учасників пресконференції, а не обрала особисто журналістка.

51

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

76.Хоч там як, Європейський суд вважає, що заявники, публікуючи статтю, навіть не вдалися до певної міри «перебільшення або ж частки «провокації», які є все ж допустимими в рамках здійснення журналістської свободи в демократичному суспільстві, а отже, не перейшли меж тієї свободи, якою їм дозволено користуватись. Суд справді не вбачає в розглянутих вище оскаржуваних висловах «вочевидь образливого» висловлювання стосовно зазначених суддів, зокрема

втім, що стосується означення «rocambolesque». На думку Європейського суду, наведені з цього приводу національним суддею аргументи з тим, щоб зробити висновок про брак неупередженого підходу погано узгоджуються з принципами щодо права на свободу вираження поглядів та ролі «вартового пса», яку виконують засоби масової інформації…

77.З огляду на викладене вище та в світлі цієї справи, складовою частиною контексту якої є матеріал, що став предметом оскарження, засудження заявників за дифамацію не можна вважати пропорційним, а отже, «необхідним у демократичному суспільстві» в значенні статті 10 Конвенції. Відповідно, є порушення цього положення.

II.ЗАТРИМАННЯ Й ВЗЯТТЯ ПІД ВАРТУ

1. Правова база

«Ранінен проти Фінляндії»

(Raninen v Finland), 20972/92, 16 грудня 1997 р.

46.… За словами омбудсмана, жодних причин побоюватися, що він спробує втекти не було; і ніхто його не запитував, перш ніж застосовувати цей захід про те, чи він і далі наполягатиме на своїй відмові відбувати військову службу … Отже, наслідком цього, який не був оскаржений, є те, що арешт заявника і тримання його під вартою під час конвоювання військо-

52

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

вою поліцією з в’язниці в казарми у місті Порі (Pori) 18 червня 1992 року суперечило нормам національного права …

Отже, в тому, що стосується цих заходів, позбавлення його волі не було «законним» за змістом частини 1 статті 5 Конвенції, положення якої було, таким чином, у цій справі порушено.

«Броуґан i інші проти Сполученого Королівства» (Brogan and Others v United Kingdom),

11209/84, 11234/84, 11266/84 і 11386/84, 29 листопада 1998 р.

53.…Той факт, що заявникам не пред’явили обвинувачень і не припровадили до суду, не обов’язково означає, що мета тримання їх під вартою не відповідала пункту 1 (с) статті 5. Як уряд і Комісія вже зазначили, наявність такої мети необхідно розглядати окремо від питання її досягнення, і підпункт

(с) пункту 1 статті 5 не передбачає як попередньої умови того, що для висунення обвинувачень поліція повинна була отримати достатні докази або під час арешту, або під час перебування заявників під вартою.

Можливо, такі докази не можна було отримати або, з огляду на характер підозрюваних правопорушень, їх не можна було оголосити в суді, не ставлячи під загрозу життя інших. Немає підстав вважати, що поліційне розслідування в цій справі не було добросовісним або що метою взяття заявників під варту не було сприяння цьому розслідуванню за допомогою підтвердження чи спростування конкретних підозр, що, як Суд уже визнав, були підставою для їхнього арешту … Якби це було можливо, то поліція, як можна припускати, висунула б обвинувачення і заявників би припровадили до встановленого законом компетентного органу.

Отже, треба вважати, що арешт і тримання їх під вартою були здійснені з метою, передбаченою пунктом (с) частини 1 …

53

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

«Оджалан проти Туреччини»

(Öcalan v Turkey) [GC], 46221/99, 12 травня 2005 р.

90.Незалежно від того, чи становить арешт порушення законодавства держави, в якій особа, що переховується від правосуддя, знайшла притулок, Судові належить тільки дослідити питання, чи держава перебування є учасницею Конвенції, бо ж Судові потрібні докази у формі таких, що узгоджуються між собою, висновків про те, що спосіб виконання екстериторіальних дій, до яких вдалися органи влади держави, куди передано заявника, суперечив суверенітетові держави перебування, а тому й міжнародному праву … Лише тоді тягар доказування того факту, що ні суверенітету держави перебу-

вання, ні норм міжнародного права не порушено, буде перенесено на уряд-відповідач …

98.Заявник не представив доказів, які дозволяли б дійти таких, що узгоджуються між собою, висновків … стосовно того, що Туреччина в цій справі порушила суверенітет Кенії чи норми міжнародного права…

99.Отже, арешт заявника 15 лютого 1999 року та його тримання під вартою відповідали «порядкові, встановленому законом» за змістом частини 1 статті 5 Конвенції. Отож порушення цього положення не було.

«Емрулла Караґез проти Туреччини»

(Emrullah Karagöz v Turkey), 78027/01, 8 листопада 2005 р.

59.…Суд зауважує, що переведення заявника в розташування жандармської частини після його взяття під варту до суду опинилося поза межами ефективного судового контролю. Він, окрім того, вважає, що передання особи, котра перебуває в попередньому ув’язненні, для проведення допиту жандармам здійснюється в обхід застосовного законодавства про строки тримання під вартою в поліції. Саме так і відбулося в справі заявника, коли його знову піддали допиту за кілька

54

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

годин після взяття під варту до суду. Більше того, строк його тримання під вартою в жандармерії продовжено до 12 грудня 2001 року без якихось очевидних підстав, і вже це слід розглядати як порушення вимог законності, встановлених у пункті (с) частини 1 статті 5 Конвенції, бо ж усі гарантії, які мають забезпечуватися під час допиту, зокрема доступ до консультації юриста, було перетворено на неефективні.

60. Отже, було порушення частини 1 статті 5 Конвенції. Див. також B.I.2.b нижче.

2.Вимога щодо обґрунтованої підозри a. Нема вимоги щодо чітких доказів

«Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15

3.… Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

«Мюррей проти Сполученого Королівства»

(Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р.

55.… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

55

B.СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

b.Вірогідна підстава

«Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v United Kingdom), 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р.

32.… наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», зале-

жить від усіх обставин…

35.… Той факт, що і пан Фокс, і пані Кемпбелл мали попередні судимості за терористичні акти, пов’язані з ІРА …, хоч і міг посилити підозру щодо їхньої причетності до вчинення злочинів терористичної природи, не може слугувати єдиною основою для підозри, що обґрунтовувала б їхній арешт сімома роками пізніше – 1986 року.

Те, що всіх заявників під час тримання їх під вартою допитували щодо конкретних терористичних актів підтверджує не більше ніж те, що правоохоронці, які здійснювали арешт, їх справді підозрювали в причетності до тих актів, проте не може переконати об’єктивного спостерігача в тому, що саме заявники могли вчинити ці акти.

Згадані вище ознаки не достатні самі по собі для того, щоб зробити висновок про наявність «обґрунтованої підозри» …

«Мюррей проти Сполученого Королівства»

(Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р.

51.… підпункт (с) пункту 1 статті 5 … Конвенції не слід застосовувати в спосіб, що створював би на шляху поліційних органів держав-учасниць Конвенції непропорційні труднощі при вжитті ефективних заходів для протидії організованому тероризмові… Отже, від держав-учасниць Конвенції не можна вимагати доведення обґрунтованості підозри, що дає підстави для арешту підозрюваного в тероризмі, шляхом розкрит-

56

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

тя конфіденційних джерел підтверджувальної інформації чи навіть фактів, які б могли вказувати на такі джерела чи їхню тотожність.

Однак Суд повинен мати змогу переконатися в тому, чи було забезпечено сутність гарантії, передбаченої в підпункті

(с) пункту 1 статі 5. Отже, уряд-відповідач має представити принаймні якісь факти чи відомості, які могли б переконати Суд у тому, що арештовану особу обґрунтовано підозрювали в учиненні стверджуваного злочину …

«К.-Ф. проти Німеччини»

(K-F v Germany), 25629/94, 27 листопада 1997 року.

58.У цій справі власниця квартири пані З. звернулася з заявою до поліції про те, що пан і пані К.-Ф. наймають у неї помешкання без наміру виконувати свої зобов’язання квартирантів і збираються виїхати, не заплативши того, що їй винні … Після того, як попередні слідчі заходи виявили, що адреса пана і пані К.-Ф. – не більш ніж абонентська скринька і що пан і пані К.-Ф. раніше перебували під слідством за шахрайство …, 4 липня 1991 року, о 21:45, поліція затримала подружжя та доправила в поліційний відділок для встановлення їхніх осіб … У протоколі, складеному о 23:30, поліція вказала, що вона має серйозні підозри щодо шахрайства пана і пані К.-Ф. зі сплатою оренди та щодо можливості їхнього переховування від правосуддя.

59.Зважаючи на ці обставини, Суд загалом може погодитися з мотивами, наведеними апеляційним судом Кобленца (Koblenz), який … постановив, що підозри поліціянтів стосовно того, що пан К.-Ф. шахраює зі сплатою оренди та може переховуватися від правосуддя, були обґрунтованими. Отже, заявника позбавили волі за обґрунтованою підозрою – відповідно до змісту підпункту (с) пункту 1 статті 5 – у вчиненні злочину.

57

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

«Влох проти Польщі»

(Wloch v Poland), 27785/95, 19 жовтня 2000 року.

109.Проте, на додаток до його фактичної сторони, наявність «обґрунтованої підозри» за змістом підпункту (с) пункту 1 статті 5 вимагає, щоб покладені в основу факти було можна обґрунтовано вважати за такі, що вписуються до диспозиції однієї зі статей, які характеризують у Кримінальному кодексі кримінальну поведінку. Отже, «обґрунтованої підозри», безперечно, не може бути, якщо дії або факти, які ставлять за

провину утримуваній під вартою особі, не містили складу злочину на той час, коли вони сталися. …

115.… якби тримання заявника під вартою спиралося винятково на підозру в його нібито причетності до злочину – торгівлі дітьми, законність такого тримання під вартою, зважаючи на наявність суперечностей в тлумаченні норм національного права, викликала б сумніви. Однак воно також обґрунтовувалося підозрою в тому, що він вчинив інший злочин, підбурюючи осіб, які брали участь у процедурі всиновлення, до неправдивого свідчення з метою ввести в оману суди.

«Степуляк проти Молдови»

(Stepuleac v Moldova), 8207/06, 6 листопада 2007 року.

70.…єдиною підставою, на яку посилався орган кримінального переслідування, арештовуючи заявника та просячи суд видати постанову про його досудове ув’язнення, було те, що потерпіла особа (Ґ. Н.) прямо вказала на нього як на виконавця злочину… Однак … заява, яку подав Ґ.Н., не мала ні прямої вказівки на ім’я заявника, ні натяку на причетність усіх працівників компанії заявника…У постанові прокурора … про початок кримінального розслідування містилося ім’я заявника… Не ясно, чому його ім’я було включено до цієї постанови на самому початку розслідування і до того, як можна було зібрати нові докази. Слід зауважити, що заявника звинувачува-

58

B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

ли не в потуранні протизаконній діяльності на території його компанії, що могло б пояснювати його арешт як директора «Тантала», а в особистій участі у шантажі…

72.… національний суд, розглядаючи подання про видачу ордера на арешт …, встановив, що принаймні один аспект заяви Ґ. Н. вводив в оману… Це мало б поставити під сумнів рівень довіри до Ґ. Н. Конфлікт, який він мав з керівництвом компанії,… дає додаткові підстави сумніватися в його мотивах. Однак, замість того, щоб перевірити ці відомості, які було легко отримати від правоохоронних органів, беручи зокрема до уваги велику кількість прокурорів, призначених працювати над справою, прокурор піддав заявника арештові, спираючись частково на твердження про те, що він викрав Ґ. Н. Це підкріпляє твердження заявника, що слідчі органи, не здійснивши ретельної перевірки фактів з метою встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, просто його заарештували, як він вважає, для своїх особистих інтересів…

73.Зважаючи на вищенаведене, зокрема на рішення прокурора про внесення імені заявника в список підозрюваних без свідчень потерпілого чи наявності інших доказів, які б вказували на нього…, а також на те, що прокурор не здійснив справжнього вивчення основних фактів з метою перевірки обґрунтованості скарги, Суд робить висновок, що інформація, яка є в його розпорядженні не може «переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити це правопорушення».

74.Отже, у випадку першого арешту заявника порушено частину 1 статті 5 Конвенції…

76.… Якби заявник справді скоїв злочин і якби він хотів чинити тиск на потерпілого, свідків або знищити докази, то мав би багато часу на це до грудня 2005 року, та Судові не представили жодних доказів подібних дій з боку заявника. Отож нагальної потреби арештовувати його з метою припинення по-

59