5. Місце економічної теорії в системі економічних наук.

Економічна теорія є фундаментальною базою, теоретичним ядром усього комплексу економічних наук - галузевих, міжгалузевих і функціональних. Галузеві еко науки ( економіка промисловості, с/г, будівництва, промисловості, торгівлі..), інфо-аналіт науки (статистика, інформатика, аналіз госп діяльності), функціональні еко науки (фінанси, кредитне прогнозування, маркетинг, менеджмент), соц-політ науки (філософія, соціологія, психологія, право), історико-економічні (історія, економічна історія, ІЕЕД).

Виступаючи методологічною базою для різних економічних наук, економічна теорія водночас має враховувати знання, набуті ними у процесі повсякденної господарської діяльності. Спираючись на знання конкретних економічних наук, а також на здобутки інших соціально-політичних наук (соціології, філософії, політології, права, історії тощо), економічна теорія спроможна обґрунтованіше висвітлити суть і закономірності розвитку економічних систем. Отже, розвиток економічної теорії у напрямах гетерогенності та міждисциплінарності збагачує її дослідницький простір і поглиблює методологічну базу.

6. Економічна теорія – наукова основа економічної політики держави.

Практична функція економічної теорії зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави, розробки рекомендацій щодо застосування принципів і методів раціонального господарювання.

Економічна політика - це цілісна система заходів держави, спрямованих на розвиток національної економіки в інтересах усіх соціальних груп суспільства. Вона має визначати оптимальні варіанти вирішення економічних проблем.

Дійова економічна політика не є результатом вольових, випадкових рішень окремих осіб, тих чи інших владних структур, адже її зміст визначається вимогами об*єктивних еко законів. Е.Т., досліджуючи еко закони, характер і механізм їх дії є науковою базою розроблення ефективної еко політики.

Для умов виникнення і розвитку ринкової економіки ЕТ виробилаі пропонує такі традиційні цілі еко політики:

1. Економічне зростання

2. Повна зайнятість

3. Економічна ефективність

4. Стабільний рівень цін

5. Економічна свобода

6. Справедливий розподіл доходів

7. Еко забезпеченість

8. Торговельний баланс

7. Економічні потреби їх суть та структура. Піраміда Маслоу. Закон зростання потреб та механізм його дії.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу.

І. За характером виникнення

- первинні (базові), пов'язані із самим існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло тощо;

- вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

II. За засобами задоволення

- матеріальні (потреби в матеріальних благах);

- нематеріальні (духовні потреби).

III. За нагальністю задоволеннях

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні (предмети розкоші).

IV. За можливостями задоволеннях

- насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

- ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення).

V. За участю у відтворювальному процесі:

- виробничі (потреби у засобах виробництва);

- невиробничі (потреби у споживчих благах).

VI. За суб'єктами вияву

- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності індивіда);

- колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

VII. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

- фактичні ( задовольняються наявними товарами та послугами).

Піраміда Маслоу (фізіологічні, безпека, соціальні, самовираження, духовні проблеми).

Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби е спонукальним мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва економічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб. Вcезагальний економічний закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення" Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб.

• Безмежність потреб зумовлена:

• Постійним їх відновленням

• Будь-яка задоволена потреба породжує нову потребу

• За умов ринкової економіки конкурента боротьба вимагає створення нових благ і потреб

• Не існує меж удосконалення структури потреб, як і меж удосконалення людини.