- •Зміст лекції
- •Радіонуклідні дослідження “in vivo”
- •Динамічні дослідження
- •Статичні дослідження
- •2. Радіонуклідні дослідження серцево-судинної системи Радіокардіографія
- •В клінічній кардіології застосовуються два варіанта методів сцинтиграфічного дослідження за допомогою гамма-камери:
- •Кількісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіопульмосцинтиграфія (гамма-топографія легень)
- •Радіонуклідні дослідження дихальної системи в клінічній практиці застосовуються три групи методик радіонуклідного обстеження легень
- •Радіопульмонографія
- •Якісна інтерпретація радіоспірограми
- •Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи в клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень цнс:
- •Радіоенцефалографія
- •Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми Виділяють декілька типів кривих:
- •4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту
- •До бужування Після бужування
- •Радіонуклідні дослідження захворювань печінки в клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:
- •Радіогепатографія
- •Сканування печінки та жовчного міхура
- •Гепатобілісцинтиграфія
- •Сканування і гепатосцинтиграфія печінки з колоїдними розчинами
- •Норма (вогнищеве ураження печінки)
- •Підшлункова залоза
- •Панкреатосцинтиграфія
- •6. Радіонуклідні дослідження нирок радіоренографія
- •Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.
- •Якісна інтерпретація
- •Типи ренограм :
- •Кількісна інтерпретація
- •Сканування і нефросцинтиграфія
- •Динамічна реносцинтиграфія
- •Радіонуклідні дослідження кісткової системи в клінічній практиці для дослідження кісткової системи використовують методику остеосцинтиграфії. Остеосцинтиграфія
- •8. Радіонуклідні дослідження в ендокринології дослідження щитовидної залози
- •Визначення йоднакопичувальної здатності щитовидної залози
- •Сканування і сцинтиграфія щитовидної залози
- •Рнд наднирників
- •Виділяють дві групи:
Рнд наднирників
Показання: диференційна діагностика хвороби Іценко-Кушинга, кортикостероми, гіперальдостеронізму, виявлення залишкової функціонуючої тканини, метастазів злоякісних пухлин наднирників в оточуючі органи та тканини.
РФП: 19-йодхолестерол, мічений 131I.
Апаратура: сканери або гамма-камера.
Принцип методики: після в/в введення РФП розподіляється в кишках, печінці, однак вибіркове накопичення його здійснюється лише в корі наднирників, що дозволяє отримати зображення цього органу.
Г
іперплазія
обох Гіперплазія
лівого
н
аднирників
наднирника
Рис. 4.17. Супрареносцинтиграми з 131I-холестеролом
Методика дослідження: дослідження проводять в положенні хворого лежачи на животі. РФП вводять в/в активністю 37 МБк. Оптимальний час отримання зображення 7-8 доба після введення РФП. Зображення наднирників поділяються на 6 типів:
Зображення невеликих розмірів, накопичення РФП середнє.
Двостороннє збільшення зображення, накопичення РФП рівномірне інтенсивне.
Збільшення розмірів одного з наднирників, при наявності зображення другого.
Збільшення розмірів одного з наднирників, при відсутності зображення іншого.
Ділянки накопичення РФП після операції.
Ділянки накопичення РФП в місцях локалізації метастазів злоякісних пухлин наднирників.
РНД пухлинних уражень лімфатичних вузлів
Виділяють дві групи:
Непряма (негативна) радіонуклідна лімфографія (НРЛ) з колоїдними препаратами. Уражені пухлинним процесом л/в РФП не накопичують. РФП: 198Au-комізол (8-10МБк), 99мТс-наноцис (100-120 МБк).
Позитивна лімфосцинтиграфія. Уражені пухлинним процесом л/в РФП накопичують. РФП: 99мТс-пертехнетат (300-400МБк), 67Ga-цитрат (185-300 МБк).
Рис. 4.18. Пряма(позитивна) радіонуклідна лімфограма з 99мТс пертехнітатом.
