Поняття та види слідчих (розшукових) дій

Досудове провадження являє собою ряд різноманітних процесуальних та розшукових дій органів досудового розслідування, регламентованих КПК.

Слідчі (розшукові) дії - це частина процесуальних дій, яка пов'язана із виявленням, фіксацією та перевіркою доказі в у конкретному кримінальному провадженні.

виїмка ексгумація трупа

огляд

За своєю процесуальною формою слідчі дії можуть поділятися на такі, що проводяться:

а) за постановою і без неї та інші. Без попереднього винесення поста- нови слідчий виконує такі слідчі дії: допити, огляди, слідчий експеримент, пред'явлення для впізнання, обшук особи;

б) за ухвалою слідчого судді і без ухвали. За ухвалою слідчого судді проводиться обшук житла;

в) за постановою прокурора проводиться ексгумація трупа;

г) за участю понятих (і без них). За участю понятих проводиться обшук;

д) за участі спеціалістів. Допит малолітнього, впізнання, огляд, слід-

чий експеримент.

Про кожну слідчу (розшукову) дію слідчий, прокурор складає протокол.

159

_©

Слідчий, прокурор зобогіязаний запросити не заінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої чи розшукової дії. Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий_х прокурор вважатимуть це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язкоюю участю понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники право охоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінальною провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового роз гладу як свідки проведення відповідної слідчої чи розшукової дії.

Слідчі чи розшукові дії проводяться виключно у мгжах строків досудового рохлідування. Будь-які слідчі або негтасні слідчі чи розшукові дії, здійснені після закінчення строку досудового розслідування, є недйсними, австановлені внаслідок них доказі - гедопустимими.

160

_©

Допит

Найрозповсюдженіша слідча дія, яка проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без прису- тності інших свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому — понад вісім годин на день.

Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка — він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу заві- домо неправдивих показань, а потерпілий — за дачу завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач. У ви- падку відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов'язана його зупинити одразу після отри- мання такої заяви.

Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- чи відеозапис. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні доку- менти і нотатки, якщо її показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті.

За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути постав- лені додаткові запитання.

Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати то- що) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопору- шення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розсліду- вання.

Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи біль- ше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжності в їхніх показан- нях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попере- джаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі — за дачу завідомо неправдивих показань.

Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обста- вини кримінального провадження, для з'ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Осо- би, що беруть учать в допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.

Оголошення показань, даних учасниками допиту на попередніх допи- тах, дозволяється лише після дачі ними показань.

161

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із за- стосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний до- пит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжнос- тей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні

У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існуван- ня небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона має право звернути- ся до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потер- пілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійсню- ється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хво- рого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопо- танням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.

Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захи- сту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні. Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведене виїзне судове засідання.

При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази лише навівши мотиви такого рішення.

Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з'ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування. З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з'ясування розбіжностей з показаннями, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.

Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності — лікаря.

Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а в цілому — понад дві години на день.

162

Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'я- зок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання. До початку допиту зазначеним особам роз'ясню- ється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечу- вати проти запитань та ставити запитання.

Участь педагога, психолога або законного представника в слідчих

(розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи

При проведенні слідчих чи розшукових дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педа- гога або психолога, а за необхідності — лікаря. До початку такої дії педаго- гу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхнє право за до- зволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.

У виняткових випадках, коли участь законного представника може за- вдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпі- лого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи за власною ініціативою має право обмежити участь законного представ- ника у виконанні окремих слідчих чи розшукових дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого за- конного представника.

Пред'явленн я дл я впізнання

Види

163

^ Пред'явлення особи для впізнання

До пред'явлення особи для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зов- нішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не ма- ють різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізна- ти, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може про- водитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіо-спостере- женням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазна- чається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.

При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з КПК вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.

За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.

Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чо- тирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмін- ностей у віці, зовнішності та одязі особи, яка підлягає впізнанню.

При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціаліс- ти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.

Пред'явлення особи для впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання.

164

Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захи- сник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати його за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає про це в протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, про- понується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонуєть- ся пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.

Пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених ч. 1 і 8 ст. 228 КПК.

Він складається згідно з вимогами ст. 231 КПК, у якому докладно за- значаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазна- чається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

У разі проведення впізнання у протоколі, крім відомостей, передбаче- них законодавством, обов'язково зазначається, що впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула осо- би, яка впізнає, а також вказуються всі обставини і умови проведення тако- го впізнання. У цьому випадку анкетні дані особи, яка впізнає, до протоко- лу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.

Якщо проводилося фіксування ходу слідчої чи розшукової дії техніч- ними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі, якщо впіз- нання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окре- мо від матеріалів досудового розслідування.

165

_©

Про здійснення дистанційного досудового розслідування слідчим, проку- рором, слідчим суддею, приймається рішення з власної ініціативи або за кло- потанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У випад- ку, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише мотивованою постановою (ухвалою), об- ґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно буде знаходитися підозрюва- ний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.

Використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних за- собів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і зву- ку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої чи розшукової дії повинна бути забезпечена можливість задавати запитання і отримувати відповіді в особи, яка бере участь у слідчій чи розшуковій дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуа- льні обов'язки. Допит особи, впізнання осіб чи речей у дистанційному до- судовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими КПК.

Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистан- ційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщен- ні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу до- судового розслідування або на території міста, в якому він розташований, службова особа цього органу досудового розслідування зобов'язана вручи- ти такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи,

166

що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої чи розшукової дії.

Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистан- ційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщен- ні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або поза територією міста, в якому він розташо- ваний, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, на території юрисдикції якого перебуває така особа. Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, прокурором, що надав доручення, зобов'язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення. Якщо особа, яка буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно, утримується в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, відповідні дії, здійснюються службовою особою такої установи.

Хід і результати слідчої чи розшукової дії, проведеної у режимі відео- конференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеокон- ференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо бу- ло б упізнати.

Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конферен- ції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця прове- дення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших при- чин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.

За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефон- ної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв'язку, що використовувалися опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомо- гою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.

Слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначи- ти в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного. У разі не- обхідності отримання показань від опитаних осіб слідчий, прокурор прово- дить їх допит.

Обшук

Відповідно до ст. ЗО Конституції України ніхто не має права проникну- ти до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше, як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених законодавством.

167

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призна- чення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утри- мання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та ін- шого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім перес- лідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшу- ку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмо- виться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задово- ленні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.

Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обста- вини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримі- нального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;			4) підстави для обшуку;
			5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
2) короткий виклад обставин кримінального праюпорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
	\
			6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному юлодінні якої знаходиться;
3) правову кваліфікацію кри мінально го праю порушен ня з зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність;
		!
	7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопо-

168

тання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кри- мінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

• 1)було вчинено кримінальне і праюп орушен ня;

і 2) відшукувані речі і

і документи мають значення

і для досудового

і розслідування;

' 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час

^ судоюго розгляду;

4) відшукувані речі, документи або особи

| знаходяться у вказаному в клопотанні житлі чи

, іншому володінні особи.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, перед- бачених КПК.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про:

_{' 1) строк залишення}

_/ ^/ ухвали в силі, який не

_{/ може перевищувати}

⁷ одного місяця з дня

_{/ постановлення ухвали; '}

і /

_/

/ 2) прокурора,

{ слідчого, який

/ подав клопотання

/ про обшук; /

/ 3) положення

_{' закону, на}

! підставі якого ¹

і посгановляєть {

/ ся ухвала; /

' 4) житло чи інше володіння

/ особи або частину житла •

чи іншого вол оді ння особи, ^

які мають бути піддані •

обшуку; '

/ _ /

І 5) особу, якій належить житло /

' чи інше володіння, та особу, у /

/ фактичному володінні якої /

воно знаходиться; /

/ 6) речі, документи або осіб, д ля вия влен ня яких проводиться об шук.

169

З ухвали виготовляється дві копії, які чітко позначаються яккопії.

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бу- ти виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з пи- тань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого су- дді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважа- тиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє жи- тлом чи іншим володінням, а за її відсутності — іншій присутній особі по- винна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закін- чення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невико- нання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

У випадку відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні осо- би. При цьому слідчий, прокурор зобов'язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможли- вість доступу до нього сторонніх осіб.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи проку- рора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального про- вадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати за- криті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, від- мовляється їх відкрити або обшук здійснюється у відсутності господаря.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фо- тографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх від- ношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої чи розшукової дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.

170

_©

Огляд

Найневідкладніша слідча дія проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального прова- дження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціаль- них знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціаліс- тів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слі- дчої чи розшукової дії мають право робити заяви, що підлягають занесен- ню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і докумен- тів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилуче- них з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі, якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможли- во або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити міс- це огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають про- веденню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену зако- ном відповідальність.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціа- ліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відео- запис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянуто- го місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і ви- лучати речі і документи, які мають значення для кримінального прова- дження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обі- гу, вважаються тимчасово вилученим майном.