Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
Відповідно до ст. 381 КПК суд за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора має право розглянути обвинувальний акт щодо
23 8
вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судо- вому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвину- вачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою вину- ватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не запере- чує проти такого розгляду. Спрощене провадження щодо кримінальних про- ступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження.
Порядок спрощеного провадження:
У
3). Суд має право призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та
викликати для участі в ньому
учасників кримінального провадження,
/ 22). Вирок суду за результатами
якщо визнає це за необхідне.
у -ч
Л
встановленному порядку та повинен
відповідати загальним вимогам до
ви року суду. У вироку суду за
результатами спрощеного провадження
замість доказів на підтвердження
встановлених судом обставин,
зазначаються встановлені органом
досудового розслідування обставини,
які не оспорюються учасниками
судового п ровадженн я.
4). Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше наступного дня після його винесення надсилається учасникам судового
^провадження.
5). Виро к з а результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному
по рядку.
®
Провадженн я в суд і присяжни х
Новела нашого кримінального процесу. Відповідно до ст. 383 КПК про- вадження судом присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і при- сяжні вирішують спільно.
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні зло- чину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі,
23 9
можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудо- вого розслідування, які передаються до суду.
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає розпорядження секретарю судового засідання про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою доку- ментообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як при- сяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не піз- ніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки прися- жного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невід- кладно повідомити суд про причини неможливості явки. На підставі пись- мового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від ро- боти на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.
Прав а присяжного:
1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
2) робити нотатки під час судового засідання;
3) з дозюлу головуючого задавати запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
24 0
1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих переш- код, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його сто- сунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що під- лягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимо- гу головуючого подати необхідну ін- формацію про себе;
2) додержуватись порядку в судовому засіданні і підкорятись розпорядженням головуючого;
3) не відлучатись із за ^ судового засідання під час судового розгляду;
4) не спілкуватися без дозволу голо- вуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті криміна- льного провадження та процесуаль- них дій, що здійснюються (здійсню- валися) під час нього;
V
5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза су- довим засіданням.
6) не розголошувати відомості, які безпо- середню стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (зді йснювалися) під час нюго, і стали відомі присяжному у зв'яз- ку з виконанням його обов'яз кі а
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгля-
ду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі у судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених у законі підстав, які пе- решкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підста- вою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу голо- вуючого можуть задавати присяжним відповідні запитання. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід.
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також питання про самовідводи і відводи присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що ухвалюється після наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У випадку, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирі- шення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгля- ді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного,
241
присяжний вважається звільненим від участі у розгляді кримінального провадження або відведеним.
Якщо присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою до- кументообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
Якщо присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково. Після відбору основних присяжних відби- рається двоє запасних присяжних. Прізвища відібраних основних і запас- них присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до скла- ду основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних при- сяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих ос- новних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.
Приведення присяжних до присяги.
Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займа- ють місця, відведені їм головуючим. За пропозицією головуючого присяж- ні приймають присягу
А