Тема 4. Методи та форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Поняття про методи навчання. Підходи до класифікації методів навчання:

• за джерелом знань (словесні, наочні, практичні);

• згідно етапів навчання: методи конкретизації, поглиблення, формування вмінь, навичок, контролю й оцінки знань;

• за способом керівництва: методи пояснення педагога, методи самостійної роботи;

• згідно логіки навчання: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні методи;

• за дидактичною метою: методи організації діяльності, стимулювання, релаксації і перевірки, оцінки знань;

• за характером діяльності тих, хто навчається: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, методи проблемного викладання, частково-пошукові, дослідницькі методи;

• за двобічним характером процесу навчання, тобто бінарні: методи викладання – інформаційно-повідомлюючий, пояснювальний, інструктивно-практичний, пояснювально-спонукальний, спонукальний; методи учіння – виконавчий, репродуктивний (відтворюючий), практичний, частково-пошуковий, пошуковий;

• проблемно-рефлексивний, в основі якого лежить формування здібності моделювати життєві, професійні ситуації: неімітаційні – проблемна лекція, проблемний семінар, тематична дискусія, майстерні, мозковий штурм, круглий стіл, виробнича практика, стажування, навчально-практичні конференції; імітаційні – аналіз конкретних ситуацій, ділові, виробничі, дослідні ігри, ігрове проектування, розігрування, імітаційні вправи, тренінг;

• за характером спілкування: монологічні, діалогічні, полілогічні.

Евристичні (Сократівські) методи навчання. Особливості впровадження у практику ВНЗ методів продуктивного навчання (А.В.Хуторской). Оптимальний вибір навчання.

Чинники вибору методів навчання (мета, завдання, заняття, специфіка навчального предмету, зміст, обрані форми організації навчання, особливості умов даної конкретної групи, окремих студентів групи, компетентність і майстерність викладача вузу, матеріально-технічна база школи).

Форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Лекція у ВНЗі: структура, види, вимоги. Технологія проведення лекції-дискусії, лекції-діалогу, лекції-полілогу. Лекторська майстерність викладача ВНЗу. Критерії оцінювання ефективності проведення лекції.

Лабораторні, практичні, семінарські, семінарсько-практичні заняття. Підбір педагогічних ситуацій до семінарсько-практичних занять; їх види: аналіз – ілюстрація, аналіз – оцінка, аналіз – вправа. Вимоги і методика проведення семінарсько-практичних занять у ВНЗ.

Індивідуальна, фронтальна, групова форми роботи зі студентами на заняттях: сутність, переваги, вимоги, методика проведення в процесі навчання.

Позаудиторні форми роботи (гуртки, факультативи, секції, клуби за інтересом, спортивні товариства тощо).

Особливості організації самостійної роботи студентів: сутність, види, вимоги, характер, перевірка. Виконання студентами індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) з фахових навчальних предметів.

Нетрадиційні методи і форми організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Педагогічна (виробнича) практика, нові підходи до її організації й проведення.

Організація співробітництва в навчальному процесі. Викладач ВНЗу як консультант, який допомагає у виборі студентами курсів, складанні індивідуальних навчальних планів тощо. Підготовка тьюторів, інструкторів, модераторів з метою розкриття внутрішніх ресурсів учасників навчально-виховного процесу у ВНЗі.