- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди
- •1.1. Загальні відомості про будівлі та споруди
- •Класифікація промислових будівель і споруд
- •1.3. Основні вимоги до будівель та їх елементів
- •1.4. Уніфікація та типізація промислових будівель та їх елементів
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3. Природні кам'яні та лісові матеріали
- •2.4. Будівельна кераміка
- •2.5. В'яжучі матеріали та будівельні розчини
- •2.6. Бетон та залізобетон
- •2.7. Покрівельні та гідроізоляційні матеріали
- •2.8. Теплоізоляційні та акустичні матеріали
- •2.9. Матеріали на основі полімерів
- •2.10. Герметики, клеї і мастики
- •2.11. Лакофарбові матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •3.1. Загальні положення проектування конструктивних елементів виробничих будівель
- •3.2. Фундаменти
- •3.4. Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •Колони залізобетонні
- •Колони сталеві
- •3.4. Міжповерхові перекриття багатоповерхових промислових будівель
- •3.5. Покриття промислових будівель
- •3.6. Види покрівлі і фактори, що визначають їх вибір
- •3.7.1. Стіни з кам'яних матеріалів ручної кладки
- •3.7.2. Перегородки
- •3.7.3. Стіни з металевих листів
- •3.8. Сходи і ліфти промислових будівель
- •3.9. Ліхтарі
- •3.11. Двері і ворота
- •3.12. Підлоги виробничих будівель
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •4.1. Загальні відомості про будівельні креслення
- •Зображення будівельних матеріалів у перерізі
- •4.2. Спряження впритул промислових будівель
- •4.3. Основні правила прив’язки колон і огороджуючих конструкцій до розміткових осей
- •4.3.1. Прив`язка до поздовжніх розміткових осей.
- •4.3.2. Прив`язка колон при перепаді висот до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.3.3. Прив`язка колон і стін багатоповерхових будівель до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.4. Основні принципи компанування промислових будівель
- •4.4.1. Техніка компонування
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •5.1. Система проектування промислового підприємства
- •5.2. Основні правила розміщення промислових об`єктів
- •5.3. Принципи формування генерального плану промислового підприємства
- •5.4. Основні вимоги до генеральних планів
- •5.5. Комунікації. Благоустрій
- •5.6 Реконструкція переробного підприємства
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •6.1. Системи опалення
- •6.2. Системи вентиляції та кондиціювання
- •6.2.1. Способи організації повітрообміну приміщень
- •6.3. Системи водопостачання
- •6.3.1. Системи та схеми водопостачання
- •6.4. Системи каналізації
- •6.4.1. Внутрішня каналізація
- •6.4.2. Зовнішня каналізація
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди підприємств харчової промисловості
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •Список рекомендованої літератури
- •Поперечний розріз будівлі з безбалочним перекриттям /серія 1.420.1-14/
- •Деталі стін і фундаментів каркасних будівель
- •Основи промислового будівництва
- •Видання видається в авторській редакції
2.10. Герметики, клеї і мастики
Герметики застосовуються для ущільнення стиків між панелями збірних будівель. Вони в цьому випадку є не лише герметизуючими, а й теплозвукоізоляційними. Бувають у вигляді еластичних плівок, прокладок і паст.
Клеї та мастики застосовуються для кріплення опоряджувальних матеріалів до стін, стелі, підлоги, для кріплення погонних виробів. Види клеїв: каучуковий, перхлорвініловий, поліізобутиленовий, карбамідний, фенолорезорциновий.
Бітумні та дьогтьові мастики застосовують для приклеювання, а іноді й фарбування гідроізоляційних і покрівельних матеріалів (руберойду, толю, гідроізолу тощо). Бітумну мастику готують з бітуму з добавкою (або без неї) пиловидних (тальк, діатоміт, вапняк) або волокнистих (азбест, деревне волокно) наповнювачів. Мастики готують гарячими і холодними. Гарячі бітумні мастики варять у котлах з вогньовим обіграванням, інтенсивно перемішуючи. Холодні мастики виготовляють на розріджувачах (зелене масло, лакойль). Вони зручніші, особливо в зимовий час, і скорочують затрати бітуму приблизно в 4 рази порівняно з гарячим. Це досягається за рахунок зменшення товщини шару мастики, оскільки в холодному стані вона зберігає пластичність і при знижених температурах. Дьогтьові мастики виготовляють з перегнанного або складеного дьогтю з добавкою (або без неї) наповнювача. Використовують ці мастики розігрітими (до температури 140-150 °С).
2.11. Лакофарбові матеріали
Лакофарбними матеріалами називаються суміші, які наносяться на поверхню і утворюють на ній міцну і тверду покривну плівку. Вони бувають природні, синтетичні та штучні. Фарбові суміші складаються із зв'язуючої речовини, наповнювача, пігменту та розріджувача.
Зв'язуючі речовини утворюють покривну плівку і зв'язують частинки пігменту між собою і фарбованою поверхнею. Оліфи бувають натуральні, напівнатуральні та штучні. Натуральні є продуктом обробки олій (лляної, конопляної тощо) при нагріванні до 200 °С. Бувають чотирьох видів: полімеризована оліфа УМС, оліфа-оксоль-суміш, оліфа сульфо-оксоль. Олійні лаки - це розчини природних або штучних смол в оліях, що висихають і містять сикативи та розріджувачі. Залежно від виду цих смол розрізняють гліфталеві, поліхлорвінілові та інші лаки. Клеї бувають різних видів: тваринні (міздровий, кістковий, казеїновий), рослинні (борошняний пил, декстрин), природні і синтетичні. Емульсії поділяють на два типи: олія у воді - це емульсії, в яких зовнішньою фазою є вода, їх можна розбавляти водою; вода в олії - це емульсії, в яких зовнішньою фазою є олія; вони водою не розбавляються. Пігменти (забарвлювачі) - це тонкоподрібнені кольорові порошки, які рівномірно змішуються з водою або органічними розчинниками (олії, спирти, скипидар), але не розчиняються в них. Розрізняють органічні та мінеральні пігменти. Перші виготовляють з аналізу, нафталіну, антрацену та інших вуглеводів; вони часто мають жовтогарячий, ясно-червоний і бордовий кольори. Значно ширше використовують мінеральні пігменти.
Лакофарбові суміші. Олійні фарби - густі пасти з суміші пігментів, наповнювачів і зв'язуючих (олії, оліфи), перероблених на фарботерних машинах. Емалеві фарби на відміну від олійних готують на лаках. Після того, як висохнуть, вони утворюють глянцеву поверхню, що нагадує емаль. Водно-вапняні фарби виготовляють на вапняній суспензії (з повітряного і гідравлічного вапна). їх застосовують для фарбування цегляних обштукатурених, бетонних і дерев'яних поверхонь. Водно-клейові фарби готують найчастіше на малярному клеї. Застосовують їх для опорядження житлових і громадських приміщень. Емульсійними фарбами називають суспензії пігментів, перетертих на водних емульсіях різних плівкоутворювачів. Синтетичні фарби виготовляють на синтетичних смолах - полі вінілацетаті, карбаміді, перхлорвінілі (смола, яку добувають додатковим хлоруванням полівінілхлориду) тощо. Спиртові лаки, політура і нітролаки виготовляють на органічних розчинниках. Спиртові лаки складаються з твердих смол, найчастіше синтетичних, розчинних у спирті або в його суміші з іншими леткими розчинниками.
