- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди
- •1.1. Загальні відомості про будівлі та споруди
- •Класифікація промислових будівель і споруд
- •1.3. Основні вимоги до будівель та їх елементів
- •1.4. Уніфікація та типізація промислових будівель та їх елементів
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Класифікація будівельних матеріалів
- •2.3. Природні кам'яні та лісові матеріали
- •2.4. Будівельна кераміка
- •2.5. В'яжучі матеріали та будівельні розчини
- •2.6. Бетон та залізобетон
- •2.7. Покрівельні та гідроізоляційні матеріали
- •2.8. Теплоізоляційні та акустичні матеріали
- •2.9. Матеріали на основі полімерів
- •2.10. Герметики, клеї і мастики
- •2.11. Лакофарбові матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •3.1. Загальні положення проектування конструктивних елементів виробничих будівель
- •3.2. Фундаменти
- •3.4. Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •Колони залізобетонні
- •Колони сталеві
- •3.4. Міжповерхові перекриття багатоповерхових промислових будівель
- •3.5. Покриття промислових будівель
- •3.6. Види покрівлі і фактори, що визначають їх вибір
- •3.7.1. Стіни з кам'яних матеріалів ручної кладки
- •3.7.2. Перегородки
- •3.7.3. Стіни з металевих листів
- •3.8. Сходи і ліфти промислових будівель
- •3.9. Ліхтарі
- •3.11. Двері і ворота
- •3.12. Підлоги виробничих будівель
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •4.1. Загальні відомості про будівельні креслення
- •Зображення будівельних матеріалів у перерізі
- •4.2. Спряження впритул промислових будівель
- •4.3. Основні правила прив’язки колон і огороджуючих конструкцій до розміткових осей
- •4.3.1. Прив`язка до поздовжніх розміткових осей.
- •4.3.2. Прив`язка колон при перепаді висот до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.3.3. Прив`язка колон і стін багатоповерхових будівель до поздовжніх і поперечних розміткових осей.
- •4.4. Основні принципи компанування промислових будівель
- •4.4.1. Техніка компонування
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •5.1. Система проектування промислового підприємства
- •5.2. Основні правила розміщення промислових об`єктів
- •5.3. Принципи формування генерального плану промислового підприємства
- •5.4. Основні вимоги до генеральних планів
- •5.5. Комунікації. Благоустрій
- •5.6 Реконструкція переробного підприємства
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •6.1. Системи опалення
- •6.2. Системи вентиляції та кондиціювання
- •6.2.1. Способи організації повітрообміну приміщень
- •6.3. Системи водопостачання
- •6.3.1. Системи та схеми водопостачання
- •6.4. Системи каналізації
- •6.4.1. Внутрішня каналізація
- •6.4.2. Зовнішня каналізація
- •Запитання для самоперевірки
- •Тема 1. Промислові будівлі та споруди підприємств харчової промисловості
- •Тема 2. Будівельні матеріали
- •Тема 3. Будівельні конструкції промислових будівель і основні будівельні рішення
- •Тема 4. Архітектурно–будівельне проектування промислових будівель та споруд
- •Тема 5. Генеральні плани підприємств харчової промисловості
- •Тема 6. Основи санітарної техніки. Санітарно–технічне обладнання будівель і споруд підприємств харчової промисловості
- •Список рекомендованої літератури
- •Поперечний розріз будівлі з безбалочним перекриттям /серія 1.420.1-14/
- •Деталі стін і фундаментів каркасних будівель
- •Основи промислового будівництва
- •Видання видається в авторській редакції
6.4.1. Внутрішня каналізація
Залежно від призначення будинку й пропонованих вимог до збору стічних вод проектують наступні системи внутрішньої каналізації: побутову - для відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів (унітазів, умивальників, ванн, душів і ін.); виробничу - для відведення виробничих стічних вод; об'єднану - для відведення побутових і виробничих стічних вод за умови можливості їх спільного транспортування й очищення; внутрішні водостоки - для відведення дощових і поталих вод з покрівлі будинку.
У виробничих будинках допускається проектувати кілька систем каналізації, призначених для відводу стічних вод, що відрізняються по составу, агресивності, температурі й іншим показникам, з обліком яких змішання їх неприпустиме або недоцільно. Роздільні мережі виробничої й побутової каналізації проектують для виробничих будинків,
виробничі стічні води яких вимагають очищення або обробки. Залежно від місцевих умов деякі системи можна поєднувати. Така система внутрішньої каналізації називається неповної роздільної.У деяких випадках об'єднання систем не допускається. Наприклад, окремі системи обов'язкові для скидання стічних вод, що містять жирові відходи; для скидання стічних вод із цехів, у яких виробляють харчові продукти або медичні препарати. Внутрішня каналізація починається від водоприймача й кінчається оглядовим колодязем, розташованим поза будинком на відстані 3...10м від зовнішніх стін. З оглядових колодязів стічні води попадають у двірську зовнішню мережу й далі в міську каналізацію або на очисні спорудження.

Рис.
6.8. Схема внутрішньої каналізації:
1
- оглядовий колодязь: 2
- витяжна
частина стояка;
3
-
водопровід; 4
-
трап; 5 - каналізаційний стояк; 6 - ревізія;
7- чан;
8
- вирва;
9
- гідравлічний затвор (сифон)
Поповерхова каналізація з'єднується стояком 5. На стояку встановлюють ревізію 6 для прочищення труб при засміченні (див. рис. 6.9, а). Нижня частина стояка служить для відводу стоків через оглядовий колодязь 1 у зовнішню двірську каналізацію. Верхня витяжна частина стояка 2 призначена для вентиляції трубопроводів від, що накопичуються шкідливих і дурнопахнущих газів (сірководню, аміаку, метану). Вода, що стікає на підлогу при мийці сировини встаткування й збиранню приміщень, а також при користуванні душами надходить у трап 4 (див. рис. 6.9, 6). При цьому підлоги роблять із чотирибічним ухилом до трапа. Найбільше доцільно робити підлоги з однобічним ухилом убік спеціального лотка. Вода стікає по лоткові в трап і далі в стояк. Ухил лотка приймають 0,005...0,01, ширину 150...200 мм. Звичайно встановлюють трапи з діаметром відвідного патрубка 100 мм; кількість трапів приймають із розрахунку 1 трап на 150 м2 площі підлоги цеху. Каналізація приміщень для утримання худоби складається з системи відкритих асфальтових або бетонних лотків шириною 0,2...0,4 м, глибиною 0,02...0,2 м. Лотки служать для збору сечі тварин і промивних вод. Прокладають їх з ухилом 0,01 уздовж кормонавозних проходів. Стікає по лотках рідина надходить в трапи (гідравлічні затвори з чавуну, цегли або бетону). З трапів стічні води відводяться по заглибленим трубах в гноївкозбірниках. Гноївкозбірниках являє собою цегельний або бетонний резервуар, обладнаний люком і насосною установкою для перекачування рідини в автоцистерни. Якщо гноївкозбірниках відстоїть далеко від приміщення то
встановлюють оглядові колодязі для контролю і прочищення труб. Гноївкозбірниках, колодязі, труби необхідно утеплювати тирсою з вапном або торфом. При змісті худоби на глибокій незмінюваній підстилці каналізацію, як правило, не передбачають. В системі каналізації передбачають пристрої для дезінфекції стічних вод з карантину, ізолятора та санітарної бойні. Відкриті загони для худоби обладнають навозовловлювачами. При влаштуванні внутрішньої каналізації визначають число санітарних приладів (умивальників, душових сіток, ножних і ручних ванн, унітазів тощо), трапів. Кількість санітарних приладів у побутових і виробничих приміщеннях призначають залежно від груп виробничих процесів і числа працюючих чоловіків і жінок у найбільш численну зміну відповідно до будівельних норм і правил СНіП 2.04.01-85. Наприклад, число кранів в умивальних приймають з розрахунку 1 кран на 10 осіб, зайнятих переробкою харчової продукції; число душових сіток приймають з розрахунку 1 сітка на 7 чоловіків або 6 жінок, одна ножна ванна встановлюється для 50 чоловіків або 40 жінок. Установивши число необхідних водоприймачів, становлять схему внутрішніх трубопроводів, указуючи розташування санітарних приладів, і визначають розрахункові витрати стічних вод по окремим ділянкам. При визначенні розрахункових витрат треба користуватися нормами водовідведення. Діаметри трубопроводів, що відводять стічні води від санітарних приладів, не розраховують, а приймають залежно від призначення та числа приладів. Рух стічних вод по внутрішній мережі трубопроводів відбувається самопливом. Отже, труби треба укладати з деяким ухилом. Чим більше ухил, тем вище швидкість води. Дощові води з покрівлі виробничих будівель видаляють по системі внутрішніх водостоків, що складаються з водостічних (водоприймальних) воронок, вертикальних трубопроводів (стояків) і випусків. Воронки роблять литими з чавуну і розташовують у покрівлі будинку; місце установки ретельно герметизують гідроізоляційними матеріалами. Вода через воронку стікає в стояк, який зазвичай монтують з чавунних, сталевих або азбестоцементних напірних труб всередині будівлі близько зовнішніх стін або колон. Випуск (нижня частина стояка) може бути виведений назовні у поверхні землі (тротуару) або приєднаний до колодязя дворової каналізаційної мережі. При розміщенні стояків в неопалюваних або охолоджуваних приміщеннях труби необхідно ізолювати теплоізоляційними матеріалами щоб уникнути утворення полою. Діаметри стояків приймають з розрахунку (приблизно 100 ... 200 мм), враховуючи площу водосбора та інтенсивність дощу для даної місцевості. Випробування систем внутрішньої каналізації повинні виконуватися методом протоки води шляхом одночасного відкриття 75% санітарних приладів, підключених до перевіряється ділянці протягом часу, необхідного для його огляду. Що витримала випробування вважається система, якщо при її огляді не виявлене течі через стінки трубопроводів і місця з'єднань.
