- •1. Непараметричні методи оцінювання законів розподілу випадкової величини
- •1.1. Побудова інтервального варіаційного ряду
- •1.2. Побудова гістограми частот
- •1.3. Побудова емпіричної функції розподілу
- •1.4. Знаходження характеристик положення випадкової величини
- •1.5. Знаходження характеристик розсіювання випадкової величини
- •1.6. Контрольний приклад
- •Параметричне оцінювання закону розподілу випадкової величини
- •2.1. Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •2.1.1. Побудова точкових оцінок параметрів розподілу
- •2.1.2. Інтервальне оцінювання параметрів розподілу
- •2.2. Контрольний приклад
- •3. Перевірка статистичних гіпотез про закон розподілу випадкової величини
- •3.2. Контрольний приклад
- •4. Індивідуальні завдання
2.1.1. Побудова точкових оцінок параметрів розподілу
Точковою
оцінкою невідомого параметру
називають функцію від вибіркових значень
випадкової величини, реалізація якої
приймається за невідоме значення
параметру
.
Для того, щоб оцінку
можна було використовувати замість
невідомого параметру
,
вона має бути спроможною, незміщеною
та ефективною.
Спроможною
і незміщеною оцінкою математичного
сподівання випадкової величини
є середнє арифметичне:
.
(2.1)
За спроможну і незміщену
оцінку дисперсії випадкової величини
беруть виправлену вибіркову
дисперсію:
.
(2.2)
Точковими
оцінками параметрів
і
нормального розподілу є
;
.
2.3)
Для
показового розподілу точкова оцінка
параметру
визначається так:
.
(2.4)
За точкові оцінки параметрів a і b рівномірного розподілу беруть такі величини:
.
(2.5)
2.1.2. Інтервальне оцінювання параметрів розподілу
Під
інтервальною оцінкою розуміють інтервал,
який називають довірчим, межи якого
залежать від вибіркових значень
випадкової величини
і який із заданою ймовірністю містить
істинне значення оцінюваного параметру.
Довірчий інтервал для
математичного сподівання випадкової
величини, що має нормальний розподіл,
при заданій довірчій ймовірності
визначається відповідно до виразу:
,
(2.6)
де
–оцінка математичного
сподівання випадкової величини
,визначеназа формулою
(2.1);
–критична точкарозподілу
Ст'юдента,визначаєтьсязатаблицямидля числаступенів свободи
і рівня значущості
.
Довірчий інтервал для дисперсії випадкової величини, що має нормальний розподіл, має вигляд:
,
(2.7)
де
– оцінка
дисперсії
випадкової величини
,
визначена за формулою (2.2);
–
критичні точки розподілу
Пірсона, значення яких визначається за
таблицею за числом ступенів свободи
,
а також за рівнем значущості
для
і
для
.
Довірчий
інтервал для параметра показникового
розподілу
має вигляд:
,
де
–
критичні точки розподілу
Пірсона, значення яких визначається за
таблицею за числом ступенів свободи
,
а також за рівнем значущості
для
і
для
,
– оцінка математичного сподівання
випадкової величини
,
визначена за формулою (2.1).
Якщо
генеральна сукупність має рівномірний
розподіл на інтервалі
,
то довірчий інтервал для параметра
має вигляд:
,
де
– максимальний елемент варіаційного
ряду.
2.2. Контрольний приклад
Проводитимемо параметричне оцінювання випадкової величини, заданої табл. 1.2.
Вважаючи закон розподілу випадкової величини нормальним, знайдемо точкові оцінки його параметрів:
– математичного сподівання:
;
– середнє квадратичне відхилення:
.
На
рис 2.1 і рис 2.2 зображені графіки
теоретичної щільності та функції
нормального закону розподілу
.

Рисунок 2.1– Гістограма відносних частот та щільність розподілу

Рисунок 2.2 – Емпірична та теоретична (пунктир) функції розподілу
Побудуємо
довірчі інтервали для математичного
сподівання та дисперсії випадкової
величини, що досліджується. Для цього
задамо довірчу ймовірність
.
Тоді рівень значущості
.
Оскільки вибірка має 40 елементів (
),
то число ступенів свободи становитиме
.
Знайдемо значення критичної точки
розподілу Ст'юдента:
.
Тоді довірчий інтервал для математичного
сподівання матиме вигляд:

або
.
Довірчий
інтервал для дисперсії обчислимо за
формулою (2.7). Для цього знайдемо критичні
точки розподілу
:
і
.
Тоді довірчий інтервал для дисперсії
матиме вигляд:
або
.
