4.4. Нецінова еластичність попиту

Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту збері­гається і тоді, коли мова йде про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце займають доходи та ціни на інші товари.

Еластичність попиту за доходами можна визначити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміною доходу споживача (І). На рис. 4.5 показано збільшення попиту (зсув кривої вправо) на Q (Q₂ – Q₁), що викликане збільшенням доходу на І (І₁ - І₂). Тоді еластичність попиту за доходами буде дорівнювати:

е_i = ( Q/Q) : ( І/І). (4.3)

Еластичність попиту за доходами може набувати найрізнома­нітніших значень:

е_і > 0 - для нормальних товарів;

е_і > 1 - для предметів розкоші;

е_i < 0 - для неякісних товарів.

Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рів­ня доходу споживача. Про такі товари мова йшла у попередній темі.

Ціни на інші товари (Р_у) також справляють вплив на попит, і міру цього впливу демонструє відповідний коефіцієнт еластич­ності, який отримав назву перехресної еластичності попиту. Пе­рехресна еластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів X у відповідь на одновідсоткову зміну ціни будь-якого товару У:

Е_c = ( Q_x/Q_x) : ( Р_У/Р_У). (4.4)

Якщо еластичність має позитивне значення, то це свідчить, що із зростанням ціни на товар У підвищується попит на товар X.

Такий зв'язок характерний для товарів-субститутів. Чим краще субститут здатний замінити даний товар, тим тіснішим буде зв'я­зок між цінами на нього та попитом на досліджуваний товар, а значить, більшим значення еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока. Тому навіть незначне підвищення цін на один з них викличе різке збільшення попиту на інший.

Для комплементарних благ властиве від'ємне значення елас­тичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага виз­начає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде зна­чення еластичності. Як приклад можна навести зв'язок між ціна­ми на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо.

Еластичність матиме нульове значення для товарів, які вза­галі ніяким чином не пов'язані між собою.

4.5. Виграш споживача

Як було з'ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише у тому випадку, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Однак досить часто ситуація може бути такою, коли ціна нижча, ніж гранична корисність. У цьому випадку споживач отримує пев­ний виграш. З'ясування механізму отримання виграшу спожива­чем і є метою цього розділу.

Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару, виражена в грошах, може буди подана у вигляді ряду чисел (табл. 4.3), а фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.

Таблиця 4.3

Гранична корисність товару, виражена в грошах

Кількість
одиниць товару (шт.)	1	2	3	4	5
Гранична корисність
(грн.)	100	80	60	40	20

Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складуть 160 грн., тоді як загальна корисність придбаного товару - 280 грн. (100+80+60+40=280). Різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна — це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого випадку при придбанні чотирьох оди­ниць товару виграш споживача складатиме 120 грн. Таким він буде і при придбанні трьох одиниць (240 - 120 = 120). Тому четверта одиниця — це гранична одиниця товару, яку споживач може ку­пити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач буде купу­вати товар до того часу, поки зростатиме його виграш.

Виграш споживача можна зобразити графічно. На рис. 4.6 показано спадаючу граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупки. Якщо споживач зможе придбати три чи чо­тири одиниці товару за ціною 40 грн., то його виграш буде дорів­нювати площі заштрихованої фігури.

Такі ж висновки можна отримати і при аналізі ринкового по­питу та загального виграшу споживачів. Загальний виграш спожи­вачів — це різниця між максимальною кількістю грошей, що могла бути заплачена за певний обсяг товару, та дійсними видатками спо­живачів. Він буде дорівнювати площі фігури, обмеженої віссю цін, лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту (рис.4.7).

Концепцію виграшу споживачів можна застосовувати для оцінки податкового тягаря, який лягає на плечі споживачів в ре­зультаті, скажімо, підвищення податку на додану вартість. Прий­няття такого рішення державою призведе до зростання цін проти попереднього періоду, втрати частини виграшу споживача та збільшення надходжень до державного бюджету. Однак приріст останніх буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами. Це доб­ре видно на рис. 4.8.

При підвищенні податку на Т ціни зростуть до Р₂, що при­зведе до зменшення обсягу продажу та втрати виграшу спожи­вачів. Вона буде відповідати площі фігури P₁Р₂ЕМ. При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі пря­мокутника P₁Р₂ЕС. Таким чином, втрачений споживачами виг­раш, але не отриманий державою у вигляді додаткових надход­жень в бюджет, дорівнює площі фігури СЕМ. Він і складатиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити до­датковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.

На завершення розгляду теорії поведінки споживача слід звер­нути увагу на те, що практичне використання моделі вимагає кількісної оцінки функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів. Найпоширені­шими методами такої оцінки є ринкові експерименти, опитування споживачів для з'ясування їх намірів, статистичні моделі.

Ринкові експерименти та опитування споживачів використо­вуються фірмами для отримання інформації про те, як реагує об­сяг попиту на зміни цін та інших факторів. Недолік останнього методу в тому, що дійсні результати можуть не співпадати з відпо­відями на питання. Є труднощі в отриманні представницької ви­бірки. У протилежному випадку результати будуть малозначущі.