17. Поняття про дидактику вищої школи і процес навчання. Поняття дидактики вищої школи.

Дидактика – це галузь педагогіки, спрямована на вивчення і розкриття теоретичних основ організації процесу навчання (закономірностей, принципів, методів, форм навчання), а також на пошук і розроблення новихпринципів, стратегій, методик, технологій і систем навчання.

Навчання, викладання, учіння – це основні категорії дидактики.

Навчання – це спосіб організації освітнього процесу. Воно є найнадійнішим способом здобування систематичної освіти. В основі будь-якого виду чи типу навчання закладено систему «викладання – навчання».

Викладання – це діяльність науково-педагогічних працівників, яка виявляється у:

передаванні інформації;

організації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

наданні допомоги в разі труднощів у процесі навчання;

стимулюванні інтересу, самостійності й творчості студентів;

оцінці навчальних досягнень студентів.

Метою викладання є організація ефективного навчання кожного студента в процесі передавання інформації,контролю й оцінки її засвоєння, а також взаємодія із студентами й організація спільної і самостійноїдіяльності.

Учіння – це діяльність студента, що складається з:

засвоєння, закріплення і застосування знань, навичок і вмінь;

самостимулювання до пошуку, розв’язання навч. завдань, самооцінки навчальних досягнень;

усвідомлення особистісного змісту і соціальної значущості культурних цінностей і людського досвіду, процесів і явищ навколишньої дійсності.

Метою навчання є пізнання, збирання і переробка інформації про навколишній світ. Результати навчання виражені в знаннях, уміннях, навичках, системі відносин і загальному розвитку студента.

Ефективність навчання визначається внутрішніми і зовнішніми критеріями. Як внутрішні критерії використовують успішність навчання й академічну успішність, а також якість знань і рівень напрацювання навичок і вмінь, рівень розвитку студента, рівень навченості.

Процес навчання – це динамічна взаємодія (співробітництво, партнерство) педагога та студентів, у ході якої здійснюється стимулювання та організація активної навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою засвоєння системи наукових знань, умінь, навичок, розвитку і всебічної вихованості особистості (Н.Є. Мойсеюк).

Тому завданнями дидактики вищої школи є:

розробка змісту загальної і професійної освіти у різних типах вищих навчальних закладів з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України;

удосконалення змісту підготовки фахівців різних профілів (визначення оптимальних шляхів, вибір методів, форм, технологій навчання);

дослідження особливостей навчання обдарованої студентської молоді;

конструювання (модернізація) освітніх технологій;

побудова змісту освіти на основі національної культури (мови, історії, літератури та ін.);

пошуки нових ефективних форм організації навчання на засадах демократизму і гуманізму.

20.Основні ланки процесу навчання у вищому навчальному закладі, їх характеристика.

21. Функції навчання.

22. Особистісно орієнтоване навчання у вищому навчальному закладі.

Особистісно орієнтоване навчання – це таке навчання, центром якого є особистість вихованця, його самобутність, самооцінність, суб’єктивний досвід кожного спочатку розкривається , а потім узгоджується зі змістом освіти.

Виділяють три моделі особистісно орієнтованої педагогіки: соціально-педагогічну, предметно-дидактичну та психологічну.

Особистісно-орієнтований підхід з’єднує виховання та освіту в єдиний процес допомоги, підтримки, соціально-педагогічного захисту, розвитку, підготовки її до життєтворчості тощо. Навчальний процес насичений знаннями, які повинен засвоїти студент, а повинен бути насичений розумінням.

Серед основних завдань особистісно-орієнтованої технології навчання можна виділити такі:

розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного студента;

максимально виявити, ініціювати, використати, «окультурити» індивідуальний (суб’єктний ) досвід студента;

допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись, самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості;

сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дозволяє продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати поведінку лінії життя.